11 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 215/4166/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
перевіривши в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року (суддя Савченко Артур Владиславович) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного спеціаліста з питань обліку, розподілу та приватизації житлового фонду виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Козачок Наталії Анатоліївни
про встановлення компетенції, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 215/4166/24.
Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, в обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 первинну апеляційну скаргу було повернуто, копію ухвали апелянт отримав 24.10.2025.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 215/4166/24 залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду: письмових пояснень із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підтвердженням таких обставин належними доказами; документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшла заява про відкриття провадження у справі, в якій останній просить звільнити від сплати судового збору та поновити строк апеляційного оскарження. В обґрунтування поважних причин пропуску строку позивач вказує, що позбавлений можливості повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою до моменту отримання ухвали суду про повернення первинної апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суддя-доповідач зазначила, що апелянтом не надано жодних пояснення щодо підстав, які перешкоджали отримати поштову кореспонденцію, яка була направлена судом у грудні 2024 році за адресою, вказаною позивачем. Більш того, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.12.2024, що надає додаткові можливості зацікавленій особі (в даному випадку позивачу) ознайомитися з її змістом. Проте позивачем не надано пояснення щодо тривалого зволікання зі зверненням до суду з повторною апеляційною скаргою.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд звертає увагу апелянта на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2025 року у справі № 990/244/25, в якій суд вказав, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, що унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Усталеним у національній судовій практиці є розуміння того, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Зазначений висновок узгоджується з висновком Великої Палати, викладеним у постановах від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/240/24 та інших.
Суд наголошує, що право звернення до суду не є безумовним, а підпорядковується визначеним процесуальним законом строкам, коли особа може реалізувати таке право.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відтак, при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду має враховуватися добросовісність поведінки особи, яка, як учасник суспільних правовідносин, має відповідально, без зловживання наданим законом правом, ставитися до його реалізації.
Суд не знаходить поважними причини пропуску процесуальних строків, зазначені апелянтом, адже тривала пасивна поведінка позивача не може вважатись поважною причиною пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року в адміністративній справі в адміністративній справі № 215/4166/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з 11 грудня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров