10 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/19568/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Логойди Тетяни Василівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в адміністративній справі №160/19568/23 (головуючий суддя першої інстанції - Ремез К.І., повний текст ухвали складено 30.06.2025) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання противоправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
Позивач 04.08.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1286к від 11.07.2023 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 477 о/с від 17.07.2023 про його звільнення з 19.07.2023;
- поновити його в поліції на посаду оперуповноваженого (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на його користь грошове забезпечення за період вимушеного прогулу, починаючи з 19.06.2023 року по день винесення судового рішення за цією позовною заявою (без урахування обов'язкових платежів).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року по справі №160/19568/23 (суддя першої інстанції Тулянцева І.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року в адміністративній справі № 160/19568/23 залишено без змін.
18.03.2024 року представник позивача подав заяву про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник зазначив істотні для справи обставини, що не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року в адміністративній справі №160/19568/23 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2025 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 року у справі №160/19568/23 скасовано.
Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.2025 року справу передано до розгляду судді Тулянцевій І.В..
12.02.2025 до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 адвоката Логойда Т.В. про відвід судді Тулянцевої І.В..
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року та від 18.02.2025 року у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевої І.В. у справі №160/19568/23 відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Тулянцевої І.В..
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К.І..
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення у справі №160/19568/23 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та підлягає скасуванню через неправильне встановлення обставин справи та неправильне застосуванням норм права. Апелянт зазначає, що порушення порядку утворення дисциплінарної комісії та участь в ній члена комісії ОСОБА_2 з реальним конфліктом інтересів між його службовими та представницькими повноваженнями, як члена дисциплінарної комісії, є нововиявленими обставинами, які відповідають вимогам п.1 ч.2 ст.361 КАС України. Вказані обставини є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи. Зазначені нововиявлені обставини є істотними, оскільки входять в предмет доказування у справі, впливають на оцінку законності включення до складу комісії ОСОБА_2 , висновок комісії про вчинення службового проступку позивачем та пропозицію його звільнення зі служби як наслідок дисциплінарного стягнення, та на обґрунтованість позовних вимог в частині визнання наказів відповідача, які є похідними від висновку службового розслідування, незаконними. Не встановлення судом цих обставин призвело до існування судового рішення, яке позивачем обґрунтовано поставлено під сумнів.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У період з 01.09.2025 року по 15.09.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 24.09.2025 року по 11.11.2025 року та з 13.11.2025 року по 09.12.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
За позицією позивача, нововиявленою обставиною в даному випадку є те, що член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 був двічі допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні №42022040000000143 від 12.05.2022 року (частини 1, 2, 3 ст.255, ч.3 ст.307, ч.2 ст.17, ч.1 ст.263 КК України), в якому було оголошено про підозру позивачеві, про що складено відповідні протоколи від 22.11.2022 року та 13.12.2022 року. Сторона позивача зазначає, що член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 як оперуповноважений брав участь у досудовому слідстві у вказаному кримінальному провадженні, виконував доручення слідчого та прокурора, тому, беручи участь у діяльності дисциплінарної комісії, мав вже заздалегідь сформовану думку щодо позивача. Вказане на думку позивача створює конфлікт інтересів. Сторона позивача зазначає про те, що член дисциплінарної комісії ОСОБА_2 допустив дисциплінарний проступок, а саме порушення службової дисципліни, не повідомив про виникнення конфлікту інтересів при виконанні ним обов'язків члена дисциплінарної комісії, та не усунув його шляхом припинення своєї участі у ній. Позивач вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року в адміністративній справі №160/19568/23 має бути скасоване та ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги необхідно задовольнити з огляду на те, що процес формування дисциплінарної комісії не відповідав вимогам закону. Про зазначену обставину позивачу стало відомо при відкритті матеріалів кримінального провадження у квітні 2024 року.
Вважаючи, що наявні нововиявлені обставини у даній справі, позивач звернувся до суду із цією заявою.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
При цьому, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Разом з тим, не відноситься до підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, проте він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Слід зауважити, що частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нововиявлена обставина мала існувати на момент вирішення справи, проте, у цій справі, сторона позивача ставить питання про виявлення, встановлення та доведення існування такої обставини (факт існування приватного інтересу, що міг вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, вчинення чи невчинення ним дій під час виконання повноважень члена дисциплінарної комісії) саме в процесі перегляду судового рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Як в апеляційній скарзі, так і в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року за нововиявленими обставинами у справі №160/19568/23, позивач посилається на що формування дисциплінарної комісії щодо розслідування дій позивача відбувалося із порушенням норм чинного законодавства. Вказана обставина, на думку позивача, є істотною, оскільки суд виходив з мотивів, передусім, законності порядку формування такої комісії, зокрема, участі у складі дисциплінарної комісії осіб, що не мали конфлікту інтересів, пов'язаного із участю у досудовому розслідуванні відносно позивача, що також не було відомо заявнику.
З рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року по справі №160/19568/23, про перегляд якого за нововиявленими обставинами просить заявник, вбачається, що порядок формування дисциплінарної комісії, в тому числі за участі у складі такої комісії осіб, що не мали конфлікту інтересів, пов'язаного із участю у досудовому розслідуванні відносно позивача, не був підставою позову.
Відтак, з урахуванням вимог частини шостої статті 361 КАС України, суд при перегляді судового рішення за нововиявленими не може розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Нова обставина, на яку посилається заявник, а саме - порядок утворення дисциплінарної комісії та участь в ній члена комісії ОСОБА_2 існувала на час розгляду справи в судах як першої так і апеляційної інстанції, а тому не вважається нововиявленою обставиною.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що в заяві про перегляд судового рішення за вказаними вище обставинами, заявник не зазначає, яким чином участь члена дисциплінарної комісії ОСОБА_2 могла вплинути на рішення вказаної комісії, до складу якої входили, крім ОСОБА_2 , ще вісім осіб.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені заявником обставини не відповідають вищезазначеним ознакам та критеріям, а тому не можуть вважатися нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України і не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно дійшов висновку відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Логойди Тетяни Василівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в адміністративній справі №160/19568/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року в адміністративній справі №160/19568/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко