Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4492/25
Провадження № 2/279/2034/25
10 грудня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4492/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'' до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'', в інтересах якого діє представник Паладич А.О., до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позову зазначає, що 10.01.2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), за умовами якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов'язується передати відповідачу у власність грошові кошти в сумі 6000 грн. Договір укладено у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Зокрема, відповідач здійснила реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнила електронну заявку на отримання позики на сайті первісного кредитора (https://clickcredit.ua), ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Акцептувала кредитний договір електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на зазначений в заявці номер мобільного телефону.
Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" свої зобов'язання за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року виконало та надало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ "ФК Фінекспрес", яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики належним чином не виконала, чим допустила істотні порушення умов договору, кошти, які були їй надані у вигляді позики, а також відсотки за користування позикою не сплатила, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
11.07.2023 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (первісний кредитор) та ТОВ "Свеа Фінанс" (до перейменування - "Росвен Інвест Україна") (новий кредитор) уклали договір факторингу №01.02-36/23, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року ТОВ "Свеа Фінанс" (до перейменування - "Росвен Інвест Україна") набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року в сумі 23850 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 17850 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, новим кредитором не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "Свеа Фінанс" (до перейменування - "Росвен Інвест Україна") за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року в сумі 23850 грн.
Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань та добровільно не погашає прострочену заборгованість, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №7997451 від 10.01.2023 року в сумі 23850 грн. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. Розгляд справи проводити без участі представника ТОВ "Свеа Фінанс" за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалася, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення/досилання з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. У силу п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, оскільки повістки направлялися судом за зареєстрованою в установленому законом порядку адресою місця проживання.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" шляхом обміну електронними повідомленнями, використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, укладено договір позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою).
Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов'язується передати відповідачу у власність грошові кошти (позику) у розмірі 6000 гривень, строком 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок із використанням електронного платіжного засобу відповідача, а відповідач зобов'язується повернути ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.
Укладаючи договір сторони узгодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до Договору позики) та підписали паспорт споживчого кредиту.
З паспорту споживчого кредиту від 10.01.2023 року слідує, що відповідач своїм підписом письмово підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість позики, надану, виходячи з обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором.
Сторони погодили порядок повернення позики та сплати процентів за користування позикою, застосування фіксованої базової процентної ставки : 29,71 % - за перший день користування позикою та 2,50 % - з другого дня користування до дати повернення позики, та можливістю застосування 0,01 % зниженої процентної ставки з другого дня користування позикою до дати повернення позики, яка застосовується відповідно до умов правил, а також узгодили порядок продовження строку користування кредитом (пролонгацію договору).
Відповідно до умов укладеного договору продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 2.50% (ставка незмінна протягом всього строку позики), якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" зобов'язання за договором позики виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, маска картки № НОМЕР_1 , відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн.
Відповідач грошові кошти отримала, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "ФК"Фінекспрес" про перерахунок коштів за посередництвом платіжної установи ТОВ "ФК Фінекспрес", згідно яких вбачається, що на банківську картку, маска картки № НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 6000 грн. Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі позики.
Відповідач коштами скористалася, свої зобов'язання за договором позики належним чином не виконала.
11.07.2023 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (клієнт) та ТОВ "Росвен Інвест Україна" (фактор) укладено договір факторингу №01.02-36/23, за умовами якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє 1 (один) рік після його укладення, але не менше, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов'зань. (п.12.1. Договору).
Відповідно до умов договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року "Право вимоги" означає всі права грошової вимоги (боргових зобов'язань) клієнта за договорами позики до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі договорів позики, та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за договорами позики, які клієнтом відступаються факторові за цим договором. ''Реєстр прав вимог'' - погоджений сторонами перелік боржників, їх договорів позики, прав вимог за якими відступаються за цим договором, особистих даних і розмрів грошових зобов'язанькожного з них із зазначенням суми заборгованості, а також інших даних у разі їх наявності у клієнта, за формою, наведеною в додатку 1 до цього договору.
Пункт 3.1.3. договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року передбачає перехід до фактора право вимоги з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношеннюдо боржників стосовно їх заборгованостей за договорами позики. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року від ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ТОВ "Росвен Інвест Україна" перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року в сумі 23850 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 17850 грн. - сума заборгованості за відсотками.
25.03.2024 року ТОВ "Росвен Інвест Україна" змінило назву на ТОВ "Свеа Фінанс", що підтверджується відповідним Рішенням №1 єдиного учасника ТОВ "Росвен Інвест Україна", засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В.
Таким чином ТОВ "Свеа Фінанс" має право грошової вимоги до відповідача за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року та є належним позивачем у справі.
Позивач - ТОВ "Свеа Фінанс", до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується детальним розрахунок первісного позикодавця ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".
Факт укладання договору позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року та отримання грошових коштів у позику в сумі 6000 грн. відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи, відповідачем не оспорена та не спростована.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання договору, а саме відповідач шляхом заповнення заяви на отримання позики на сайті первісного кредитора, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписала договір із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому їй були перераховані кошти у розмірі, встановленому договором позики.
При цьому, суд звертає увагу, що без входу відповідача на офіційний сайт ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та здійснення нею певного алгоритму дій, необхідного для отримання позики, спірний договір не було б укладено.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його субєктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі частиною 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями ч.1 ст.1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом Украiни "Про електронну комерцію".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до п.5,6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови позики, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеним договором сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач грошові кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за договором позики не виконала, грошові кошти не повернула, проценти від суми позики не сплатила. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подала.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов договору позики, в результаті чого заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року є правомірною.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування відсотків за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року з огляду на наступне.
При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року, судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Перевіривши розмір заборгованості суд вважає, що він не ґрунтується на вимогах закону та умовах договору позики, оскільки нарахування процентів ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів"за договором здійснювалося також після погодженого сторонами строку позики.
Як встановлено з матеріалів справи, строк позики за договором №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року був погоджений сторонами та становив 30 днів, тобто до 09.02.2023 року.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою, відповідно до умов п.5.9 договору, та змінив дату повернення суми позики матеріали справи не містять.
Право на пролонгацію строку дії договору за ініціативою ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" договором позики не передбачено.
Суд виходить з того, що договір позики та його умови є визначальними. Договір позики має бути чітко зрозумілий. Якщо автопролонгація не була чітко прописана в договорі чи не узгоджена сторонами, вона визнається недійсною.
Посилання на автопролонгацію в правилах надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" не можуть бути враховані судом, оскільки вони безпосередньо впливають на права позичальника без його явного погодження та не узгоджуються з умовами укладеного сторонами договору, обов'язковість виконання якого є пріоритетною.
В данному випадку вірним періодом нарахування відсотків є період з 10.01.2023 по 09.02.2023 рік, який погоджений сторонами у договорі.
Після зазначеної дати нарахування відсотків за договором позики є необґрунтованими та таким, що не відповідають умовам договору, відповідно до якого проценти нараховуються щоденно, включаючи дату отримання та повернення, на залишок позики, а тому суд не вбачає підстав для стягнення таких з відповідача на користь позивача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ "Свеа Фінанс" заборгованості за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року в сумі 7800 грн., яка складається з: 6000 грн - заборгованості за тілом кредиту та 1800 грн. - заборгованості за процентами за період з 10.01.2023 по 09.02.2023 року.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 792,13 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (32,70 %).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'', заборгованість за договором позики №7997451 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 10.01.2023 року в сумі 7800 грн., судовий збір в розмірі 792,13 грн., а всього: 8592 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) гривнi 13 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Свеа Фінанс'', місце знаходження: 03124, м. Київ, бул-р. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ: 37616221;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ