Справа № 276/1827/25
Провадження по справі №2/276/992/25
10 грудня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі
головуючого судді Збаражського А.М.,
з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
21.10.2025 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №77558254 від 02.09.2021 у розмірі 30656,10 грн; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, вказано, що 02.09.2021 між ТОВ «1 Небезпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір №77558254, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 9048,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами зі строком кредитування 30 днів до 02.10.2021.
22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Небезпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77558254.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77558254.
Таким чином, позивач зазначив, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №77558254.
Позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого за кредитним договоріом утворилась заборгованість в зазначеному розмірі.
Обгрунтувоючи наявність права вимоги до відповідача, позивач посилається на положення ст.ст.512,514 ЦК України, вказує, що на підставі укладеного з кожним з первісних кредитодавців договорів факторингів позивач набув права кредитора у зобов'язаннях, а відтак і права вимоги до боржника на заборгованість, в загальному розмірі 30656,10 грн, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.
Згідно з ухвалою судді від 23.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судові засідання 18.11.2025 та 10.12.2025 року не з'являлась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання проте поштові повідомлення повернулись на адресу суду не врученими .
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що позивач скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.211,280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
За правилами ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.ч. 1, 2ст.639ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно частини 1статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1048ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У статтях 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 02.09.2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 77558254, за умовами якого (п. 2.1) товариство надало відповідачу позику на суму 9048,00 грн, на умовах строковості, строком 30 днів (п. 2,2 договору), тобто до 02.10.2021 року, починаючи з 02.09.2021 р., зі сплатою відсотків за користування кредитів 1.99 % на день (п.2.3 договору). (а.с.28)
Факт перерахунку 19.12.2024 року, ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на картковий рахунок відповідача позики у сумі 9048,00 грн, підтверджується відповідною довідкою (а.с.70, 72).
22 лютого 2022 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. (а.с. 9-14).
Згідно витягу з Реєстру боржників №1 до вказаного договору, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 77558254 на суму 30654,62 грн., з яких: 9048,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21606,62 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с.27).
10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "КОЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передало позивачу право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників. (а.с.35).
Згідно Витягу з Реєстру боржників №1 до вказаного договору, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 77558254 у сумі 30656,10 грн., з яких: 9048,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21606,62 грн. - сума заборгованості за процентами; нараховані 3% річних - 1,48 грн (а.с.48).
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В силу ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що договір позики № 77558254 від 02 вересня 2021 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання грошових коштів у позику, крім того відповідачем даний факт не оспорюється.
Кредитним договором № 77558254 від 02.09.2021 року, а саме п. 2.1 встановлено строк договору 30 днів тобто до 02.10.2021 року, із процентною ставкою 1,99 % на день (п.2.3 договору). Загальна вартість кредиту 9048 грн 00 коп.
За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками, у даному випадку після 02.10.2021 року, суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
Так, у пункті 141 Постанови від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом»(стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 14451,13 гривень, що складається з: фактично отриманої суми позики - 9048,00 грн, відсотків - 5401,65 грн, нарахованих в межах строку дії договору (30 днів по 1.99 % за день: 9048х1.99% х 30=5401,65), а також нарахованих 3% річних - 1,48 грн.
В решті позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.
У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (47,14%) - у розмірі 1 141,91 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн, представником позивача долучено до позовної заяви копію договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, протокол погодження вартості послуг до вказаного договору, заява про надання юридичної допомоги від 14 серпня 2024 року, витяг з акту про надання юридичної допомоги від 02 жовтня 2024 року. (а.с.22-32, 96-97)
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналізуючи надані докази на підтвердження реальності витрат на правничу допомогу суд не погоджується із зазначеним позивачем до відшкодування розміром цього виду судових витрат, що обґрунтовується таким.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, вказаний позов було подано шляхом його направлення через систему «Електронний суд», а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, зокрема справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є незначним, часткове задоволення позову, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики №77558254 від 02.09.2021 в розмірі 14451 ( чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна) гривень 13 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) гривні 91 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Збаражський