(ЗАОЧНЕ)
Справа № 185/7805/25
Провадження № 2/185/6110/25
11 грудня 2025 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С. О., з участю секретаря судового засідання Вакули В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділення в натурі часток із спільної часткової власності,
У липні 2025 року до суду надійшов вказаний позов, в якому позивачі просили: виділити в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна 64/100 частин із житлового будинку А1 у складі приміщень: кухня (1) площею 16,4 кв. м., житлова кімната (2) площею 12,3 кв. м., житлова кімната (3) площею 8,1 кв. м., житлова кімната (4) площею 8,5 кв. м., житлова кімната (5) площею 14,5 кв. м., санвузол (6) площею 4,0 кв. м., тамбур (І) площею 2,0 кв. м., загальною площею 65,8 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м. з господарчими будівлями та спорудами: тамбур літ. «а», прибудова літ. «а2», гараж літ. «В», огорожа № 1, 2, вигрібна яма № 4; припинити право спільної часткової власності на 24/100 часток, які належать ОСОБА_1 , на 24/100 часток, які належать ОСОБА_2 та на 16/100 часток, які належать ОСОБА_3 ,
житлового будинку літ. А1 у складі приміщень: кухня (1) площею 16,4 кв. м., житлова кімната (2) площею 12,3 кв. м., житлова кімната (3) площею 8,1 кв. м., житлова кімната (4) площею 8,5 кв. м., житлова кімната (5) площею 14,5 кв. м., санвузол (6) площею 4,0 кв. м., тамбур (І) площею 2,0 кв. м. загальною площею 65,8 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м. з господарчими будівлями та спорудами: тамбур літ. «а», прибудова літ. «а2», гараж літ. «В», огорожа № 1, 2, вигрібна яма № 4; визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 в розмірі 3/8 часток, за ОСОБА_2 в розмірі 3/8 часток та за ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки на житловий будинок А1 у складі приміщень: кухня (1) площею 16,4 кв. м., житлова кімната (2) площею 12,3 кв. м., житлова кімната (3) площею 8,1 кв. м., житлова кімната (4) площею 8,5 кв. м., житлова кімната (5) площею 14,5 кв. м., санвузол (6) площею 4,0 кв. м., тамбур (І) площею 2,0 кв. м. загальною площею 65,8 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м. з господарчими будівлями та спорудами: тамбур літ. «а», прибудова літ. «а2», гараж літ. «В», огорожа № 1, 2, вигрібна яма № 4.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками 64/100 частин житлового АДРЕСА_1 . Власниками інших 36/100 частин будинку є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Земельна ділянки під житловим будинком не оформлена, так як на сьогоднішній день існує межовий спір з сусідами, які мешкають в будинку АДРЕСА_2 . Позивачі є родичами та проживають однією сім'єю в даному житловому будинку. Відповідачі є сторонніми особами по відношенню до позивачів та є лише співвласниками житлового будинку.
Наявність статусу співвласників з відповідачами на житловий будинок створює
позивачам певні незручності під час користування нерухомим майном, адже виникають певні перешкоди в отриманні комунальних послуг, реєстрації інших родичів, оформлення земельної ділянки під житловим будинком, повноцінному розпорядженні будинком тощо. Поряд з цим, фактично будинок вже поділений навпіл, у позивачів є своє подвір'я та окремий вхід до будинку. В свою чергу, відповідачі також мають власне подвір'я з окремим входом до своєї частини будинку. У зв'язку з цим, просили задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року провадження у справі відкрито та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надали. Відзив на позовну заяву не подали.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивачі не заперечують проти такого вирішення справи.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками 64/100 частин житлового АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування житлового будинку № 2-5613 від 13.12.1991 року та свідоцтва про право на спадщину № 2-447 від 18.04.2025 року ОСОБА_1 належить 24/100 частин житлового будинку.
На підставі договору дарування житлового будинку № 2-5613 від 13.12.1991 року та свідоцтва про право на спадщину № 2-448 від 18.04.2025 року ОСОБА_2 належить 24/100 частин житлового будинку.
На підставі договору дарування житлового будинку № 2-5613 від 13.12.1991 року ОСОБА_3 належить 16/100 частин житлового будинку.
Власниками іншої частини будинку є ОСОБА_4 , якому належить 9/100 частини житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-2185 від 28.12.2016 року; ОСОБА_5 , якій належить 9/100 частин житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-2188 від 28.12.2016 року; ОСОБА_6 , який є спадкоємцем попереднього власника 18/100 частин житлового будинку - ОСОБА_7 , якій частина житлового будинку належала на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду від 08.11.2004 року. Земельна ділянки під житловим будинком не оформлена. Позивачі є родичами та проживають однією сім'єю в даному житловому будинку.
Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням
часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права
володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що співвласник має право на надання йому в окреме володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену
частину будинку з самостійним виходом (квартиру).
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 310/7011/17 від 28.07.2021 року зазначено наступне: «відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової
власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та
апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється».
Договір про виділ у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій
власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно із ч. 2 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.
За правилами п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності у зв'язку з поділом, виділом частки або об'єднанням земельної ділянки, закінченого будівництвом об'єкта подаються, в тому числі договір про виділ у натурі частки із спільного майна, або відповідне рішення суду.
Ринкова вартість 16/25 часток житлового будинку, яка знаходиться в користуванні позивачів, становить 64000 грн., що підтверджується висновком про ринкову вартість об'єкта нерухомості від 18.02.2025 року.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги про виділення в натурі часток із спільної часткової власності є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 142, 206, 258, 259 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Виділити в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна 64/100 частин із
житлового будинку А1 у складі приміщень: кухня (1) площею 16,4 кв. м., житлова кімната (2) площею 12,3 кв. м., житлова кімната (3) площею 8,1 кв. м., житлова кімната (4) площею 8,5 кв. м., житлова кімната (5) площею 14,5 кв. м., санвузол (6) площею 4,0 кв. м., тамбур (І) площею 2,0 кв. м., загальною площею 65,8 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м. з господарчими будівлями та спорудами: тамбур літ. «а», прибудова літ. «а2», гараж літ. «В», огорожа № 1, 2, вигрібна яма № 4.
Припинити право спільної часткової власності на 24/100 часток, які належать ОСОБА_1 , на 24/100 часток, які належать ОСОБА_2 та на 16/100 часток, які належать ОСОБА_3 , житлового будинку літ. А1 у складі приміщень: кухня (1) площею 16,4 кв. м., житлова кімната (2) площею 12,3 кв. м., житлова кімната (3) площею 8,1 кв. м., житлова кімната (4) площею 8,5 кв. м., житлова кімната (5) площею 14,5 кв. м., санвузол (6) площею 4,0 кв. м., тамбур (І) площею 2,0 кв. м. загальною площею 65,8 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м. з господарчими будівлями та спорудами: тамбур літ. «а», прибудова літ. «а2», гараж літ. «В», огорожа № 1, 2, вигрібна яма № 4.
Визнати право спільної часткової власності за ОСОБА_1 в розмірі 3/8 часток, за ОСОБА_2 в розмірі 3/8 часток та за ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки на житловий будинок А1 у складі приміщень: кухня (1) площею 16,4 кв. м., житлова кімната (2) площею 12,3 кв. м., житлова кімната (3) площею 8,1 кв. м., житлова кімната (4) площею 8,5 кв. м., житлова кімната (5) площею 14,5 кв. м., санвузол (6) площею 4,0 кв. м., тамбур (І) площею 2,0 кв. м. загальною площею 65,8 кв. м., житловою площею 43,4 кв. м. з господарчими будівлями та спорудами: тамбур літ. «а», прибудова літ. «а2», гараж літ. «В», огорожа № 1, 2, вигрібна яма № 4.
Заочне рішення може бути переглянуте Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя С. О. Бабій