Справа № 185/13978/25
Провадження № 3/185/4889/25
01 грудня 2025 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Щербина О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, під час запровадженого Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, -
На думку посадової особи, котра склала протокол про адміністративне правопорушення, гр-н ОСОБА_1 , 14 жовтня 2025 року о 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння розбив скло у будинку, погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою у бік громадянки ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян вчинивши дрібне хуліганство.
Гр. ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 01 грудня 2025 року не з'явився, був повідомлений належним чином. Судова повістка була направлена на адресу правопорушника, яка зазначена в матеріалах справи.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши та зіставивши їх між собою, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до положень ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадським порядком - є обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносини, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується прямим умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції зазначеної статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо, а обов'язковою ознакою діяння - безпричинність хуліганських дій.
Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає, що доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Разом з тим, ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказувала, що ОСОБА_1 заліз до будинку який належить її родині та в якому ніхто не проживає, а після того як вона намагалась його вигнати він почав висловлюватись на її адресу нецензурною лайкою.
Тобто встановлені судом обставини спростовують висновки, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, про, начебто, вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, оскільки посадовою особою не було доведено порушення громадського порядку і спокою громадян, та прояв неповаги до суспільства.
Отже, виходячи з наведених вище обставин необхідно зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивні та суб'єктивні чинники адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі зазначеного вище, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ О.О. ЩЕРБИНА