Головуючий І інстанції: Панов М.М.
11 грудня 2025 р. Справа № 520/34419/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/34419/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій він просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 р. у справі № 520/34419/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у 10 000,00 (десять тисяч) грн. на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у задоволенні заяви представника позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 КАС України у справі № 520/34419/23 відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не застосовано норми Закону України від 21.11.2024 № 4094-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024 і яким були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі №520/34419/23 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.11.2023 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.11.2023 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 набрало законної сили 29.02.2024.
Представник позивача звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з адвокатським запитом, в якому просив повідомити пенсійне забезпечення позивача.
Відповідно до відповіді ГУ ПФУ в Харківській області від 22.07.2025 № 2000-0203-8/110925 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від № 520/34419/23, головним управлінням з 01.11.2023 здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням доплати. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду за період з 01.11.2023 по березень 2024 року, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням суду законної сили. Станом на липень 2025 року погашено заборгованості за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.11.2020 включно. Також, надає копію розрахунку на доплату пенсії на виконання зазначеного рішення суду з електронної бази даних отримувачів пенсій силових міністрів і відомств (а.с.40-41).
Станом на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 520/34419/23 не виконано в частині виплати на користь заявника перерахованої пенсії у розмірі 10 000 грн.
Відповідачем рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 520/34419/23 до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсії позивачу не виконано.
З огляду на зазначене, позивач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 520/34419/23.
Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов висновку, що зміна способу і порядку виконання судового рішення у тому вигляді, у якому просить заявник, не сприятиме ефективному виконанню судового рішення та відновленню порушеного права позивача. Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення в частині здійснення необхідних виплат через брак коштів на них не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження».
Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також ним частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат».
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Харківській області тривалий час, понад рік, не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 520/34419/23 в частині виплати заявникові заборгованості з пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.11.2023 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 2001004765 за дорученням № Д 2001004765/8 позивачу було проведено перерахунок пенсії та нараховано суму на доплату за попередній період (листопад 2023 року - березень 2024 року) у розмірі 10 000 грн, яка станом на зараз не виплачена.
З огляду на викладене вище, з урахуванням приписів частини 3 статті 378 КАС України у редакції чинній з 19.12.2024, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 520/34419/23.
Колегія суддів вважає слушними доводи апелянта про те, що застосування судом першої інстанції висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо застосування попередньої редакції статті 378 КАС України, є нерелевантними до спірних правовідносин.
Зі змісту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 вбачається, що відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції посилається на позиції Верховного Суду викладені в ухвалі від 19.05.2015 № 21-1044а15 та в постановах від 22.11.2016 у справі № 804/5081/13-а, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № К/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019.
Однак, викладені в цих судових рішеннях висновки були сформульовані до 19.12.2024, тобто до доповнення статті 378 КАС України самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а тому вказана судова практика є нерелевантною.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням “Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За змістом частини 2 статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 520/34419/23.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 по справі № 520/34419/23 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі № 520/34419/23.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі № 520/34419/23 грошову суму у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий