11 грудня 2025 р.Справа № 480/8496/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 (суддя: С.В. Воловик, м. Суми) по справі № 480/8496/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Токарівський пісок») звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 № 342818280703.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Токарівський пісок» зазначило, що, за змістом пункту 252.18 статті 252 Податкового кодексу України, до 01.01.2022 для підрахунку рентної плати в формулі потрібно було застосовувати один коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 252.22 статті 252 Податкового кодексу України. Після 01.01.2022, до указаної норми були внесені зміни, відповідно до яких рентна плата визначалась за формулою, у якій застосовується коригуючий коефіцієнт, величина якого відповідає встановленому у пункті 252.22 статті 252 Податкового кодексу України або величині добутку кількох коефіцієнтів, встановлених у згаданому пункті, у разі наявності підстав для їх одночасного застосування з відповідними критеріями.
Тобто, вимога щодо добутку (перемноження) кількох коефіцієнтів, у разі наявності підстав для їх одночасного застосування за відповідними критеріями, з'явилась після 01.01.2022 і до спірних правовідносин не може бути застосована, оскільки спірне нарахування рентної плати відбувалось за ІІ, ІІІ, IV квартал 2019 року та ІІІ квартал 2020 року.
Крім того, позивач зауважив на тому, що правомірність нарахування рентної плати за ІІІ квартал 2020 року із застосуванням одного коригуючого коефіцієнту 0,70 підтверджено і постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 по справі № 480/654/21, яка набрала законної сили та є остаточною.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 480/8496/24 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.03.2024 № 342818280703 в частині збільшення грошових зобов'язань в загальній сумі 110 142, 15 грн., з яких: 100 129, 22 грн. основний платіж, 10 012, 93 грн. штрафні (фінансові) санкції.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 480/8496/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівський пісок» до Головного управління ДПС у Сумській області.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що змінами, внесеними до пункту 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ від 16.01.2020, було уточнено умови застосування та величини деяких коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Так, з 23.05.2020 обов'язковою умовою для застосування коригуючого коефіцієнта 0,95 встановлено видобування корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, виконане платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не раніше, ніж за 5 років до звітного податкового періоду. Тобто, значення коригуючого коефіцієнта до 22.05.2020 дорівнювало 0,7, а з 23.05.2020 - це значення дорівнює 0,95, за відсутності встановлених обмежень.
Зазначає, що перелік об'єктів, робіт та досліджень з геологічного вивчення надр Східної ділянки Токарівського-2 родовища (форма 3-гр), зареєстрований Державною службою геології та надр України 25.11.2014 за № 312, підтверджує їх виконання за рахунок власних коштів ТОВ "Токарівський пісок" та правомірність застосування коефіцієнту 0,7 при визначенні податкових зобов'язань з рентної плати до 23.05.2020.
Разом з тим, стверджує, що величина податкового зобов'язання з рентної плати, відповідно до вимог п. 252.18 ст. 252 ПК України, є результатом множення (алгебраїчного добутку) кількох елементів - об'єкту оподаткування (обсяг відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини), вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини, обчисленої згідно з пунктами 252.7 - 252.17 ст. 252 ПК України, ставки рентної плати, встановленої у п. 252.20 ст. 252 ПК України, а також коригуючих коефіцієнтів, визначених у п. 252.22 ст. 252 ПК України.
При цьому, коригуючі коефіцієнти п. 252.22 ст. 252 ПК України мають ознаки, як податкових преференцій, так і додаткового податкового навантаження у випадку видобування корисних копалин на особливо цінних або уразливих ділянках надр, які визначаються залежно від виду корисної копалини та умов її видобування.
Пункт 252.22 статті 252 ПК України визначає преференцію у формі застосування коефіцієнту 0,7 у випадку видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів.
В той же час, законодавством передбачено, що за умови видобування піщано-гравійної сировини (піску) в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) повинен застосовуватися коефіцієнт 2,0.
Тобто, застосування коефіцієнту 0,7 (0,95) є податковою преференцією у випадку видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотриманням кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів.
У свою чергу, застосування коефіцієнту 2,0 є обов'язком за умови видобування піщано-гравійної сировини (піску) в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок).
ГУ ДПС у Сумській області зауважило на тому, що чинна редакція Податкового кодексу України не передбачає можливості відмови від застосування одного коригуючого коефіцієнту у разі використання іншого.
Таким чином, на переконання відповідача, у випадку видобування до 23.05.2020 піщано-гравійної сировини (піску) в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах на ділянках надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів, одночасно застосовуються обидва коригуючі коефіцієнти (коефіцієнт 0,7 (з 23.05.2020 - коефіцієнт 0,95) та коефіцієнт 2,0).
У цьому випадку, у рядку 11 Додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, проставляється коригуючий коефіцієнт 1,4 (з 23.05.2020 - 1,9), які є добутком коефіцієнту 0,7 (з 23.05.2020) - коефіцієнту 0,95) та коефіцієнту 2,0.
За наведених обставин, відповідач вважає що внаслідок незастосування коригуючого коефіцієнту в розмірі 2,0 до відповідних ставок рентної плати, позивачем порушені вимоги п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з рентної плати всього на суму 251 060, 66 грн., в тому чисті за ІІ квартал 2019 року в сумі 11 404, 85 грн., за ІІІ квартал 2019 року в сумі 59 448, 79 грн., за IV квартал 2019 року в сумі 29 275, 58 грн. та за III квартал 2020 року в сумі 150 931, 44 грн..
Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, головним державним інспектором ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Токарівський пісок» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання в деклараціях з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення (піску) за період з 01.01.2019 по 30.09.2021.
За результатами перевірки, 06.03.2024 контролюючим органом складено акт № 2164/18-28-07-03-07/38867637/70, згідно з яким відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з рентної плати за землю на загальну суму 252 060, 66 грн., в тому числі за ІІ квартал 2019 року в сумі 11404, 85 грн., за ІІІ квартал 2019 року в сумі 59448, 79 грн., за IV квартал 2019 року в сумі 29275, 58 грн. та за III квартал 2020 року в сумі 150931, 44 грн..
За змістом акту перевірки, висновків про вказані порушення ГУ ДПС у Сумській області дійшло у зв'язку з незастосуванням ТОВ «Токарівський пісок» коригуючого коефіцієнту 2,0 при визначенні податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами.
На підставі висновків акту перевірки, 29.03.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 342818280703 про збільшення податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення в сумі 276 166, 73 грн., з яких: 251 060, 66 грн. - основний платіж, 25 106, 07 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з вказаним податком повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення в частині задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності останнього.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).
Підпунктом 14.1.217 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
Так, відповідно до підпункту 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктів (ділянок) надр.
Згідно з пунктом 252.3 статті 252 ПК України, об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать:
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
- обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об'єктів.
За змістом пункту 252.6 статті 252 ПК України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).
Пунктом 252.18 статті 252 ПК України встановлено, що податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:
Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп,
де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);
Вкк - вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктами 252.7 - 252.17 цієї статті;
Свнз - величина ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 252.20 цієї статті;
Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 252.22 цієї статті.
Так, пунктом 252.22 статті 252 Податкового кодексу України передбачалось, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування. Зокрема, до видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів, крім вуглеводневої сировини, передбачалось застосування коефіцієнту 0,70.
Втім, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ від 16.01.2020, до пункту 252.22 статті 252 ПК України внесено зміни, згідно з якими до видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, передбачено застосування коефіцієнту 0,95.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ від 30.11.2021, до статті 252 Податкового кодексу України внесені зміни, згідно з якими абзац шостий пункту 252.18 викладено в такій редакції:
"Кпп - коригуючий коефіцієнт, величина якого відповідає встановленому у пункті 252.22 цієї статті або величині добутку кількох коефіцієнтів, встановлених у пункті 252.22 цієї статті, у разі наявності підстав їх одночасного застосування за відповідними критеріями".
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що до 23.05.2020, у разі здійснення діяльності щодо видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане за рахунок власних коштів, крім вуглеводневої сировини, платники рентної плати мали право застосовувати коефіцієнт 0,7.
Після 23.05.2020, у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане за рахунок власних коштів не раніше, ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, платники рентної плати зобов'язані були застосовувати коефіцієнт 0,95.
Тобто, з 23.05.2020 обов'язковою умовою для застосування коригуючого коефіцієнту 0,95 встановлено видобування запасів корисних копалин лише до закінчення п'ятирічного терміну виконання державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин за рахунок власних коштів. Перевищення п'ятирічного терміну виконання державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, позбавляє платника рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин права на застосування коригуючого коефіцієнту 0,95.
При цьому, як до 23.05.2020, так і після, пункт 252.18 статті 252 Податкового кодексу України не встановлював обов'язку платника рентної плати застосовувати декілька коефіцієнтів, передбачених пунктом 252.22. Такий обов'язок виник у платників лише з 01.01.2022, у зв'язку з набранням чинності Законом № 1914-ІХ від 30.11.2021.
У цій справі судовим розглядом встановлено, що звіт про геолого-економічну оцінку корисних копалин Східної ділянки Токарівського-2 родовища з підрахунком запасів станом на 01.01.2015, балансові запаси корисних копалин ділянки надр та кондиції на мінеральну сировину ділянки надр затверджені Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України № 3302 від 22.01.2015.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що п'ятирічний термін з часу виконання державної геолого-економічної оцінки запасів Східної ділянки Токарівського-2 родовища сплинув 22.01.2020, у зв'язку з чим ТОВ «Токарівський пісок» при визначенні податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ, ІІІ та ІV квартали 2019 року мало право застосовувати один коригуючий коефіцієнт 0,7, як то передбачалось пунктами 252.18, 252.22 статті 252 Податкового кодексу України, що свідчить про безпідставність збільшення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 100 129, 22 грн. (11404, 85 грн. за ІІ квартал 2019 року + 59448, 79 грн. за ІІІ квартал 2019 року + 29275, 58 грн. за ІV квартал 2019 року) та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10 012, 93 грн. (1140, 49 грн. за ІІ квартал 2019 року + 5944, 88 грн. за ІІІ квартал 2019 року + 2927, 56 грн. за ІV квартал 2019 року).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача в частині збільшення грошового зобов'язання в загальній сумі 110142, 15 грн., з яких: 100129, 22 грн. - основний платіж, 10012, 93 грн. - штрафні (фінансові) санкції, критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог про його скасування в цій частині.
Рішення чуду першої інстанції в частині відмови у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Токарівський пісок» не оскаржується відповідачем, а тому не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 480/8496/24 залишити без змін в частині задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Токарівський пісок".
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко