11 грудня 2025 р.Справа № 440/8610/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 (суддя: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 20.06.2025) по справі № 440/8610/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по текст - відповідач, ГУНП в Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.06.2024 №1295, яким старшому слідчому слідчого відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, що виявилося у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за фактом умисного вбивства гр. І., оголошено догану.
В обґрунтування позову вказує, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок повторної службової перевірки, яким позивачу по суті інкримінується приховування більш тяжкого злочину (умисне вбивство) шляхом реєстрації його в ЄРДР як менш тяжкий (навмисні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого), що за висновком службової перевірки є ознакою непрофесіоналізму позивача та неналежним виконанням ним своїх службових обов'язків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 у справі №440/8610/24 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.06.2024 №1295 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує на те, що 03.05.2024 до слідчого управління ГУНП надійшов лист Головного слідчого управління Національної поліції України про проведення службового розслідування. 08.05.2024 №463 призначено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, в ході проведення якого встановлено, що 28.02.2024 до СУ ГУНП надійшов лист Головного слідчого управління Національної поліції України від 23.02.2024 за вих. №30356-2024 про проведення службового розслідування. На виконання вказівки Головного слідчого управління Національної поліції України кримінальне провадження №12024170540000075 направлено до Полтавської обласної прокуратури для вирішення питання про зміну кваліфікації з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою «очевидне вбивство». Попереднім службовим розслідуванням встановлено, що на момент внесення відомостей до ЄРДР підстав для кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України не здобуто. 11.04.2024 судово-медичним експертом Кременчуцького міжрайонного відділення обласного Бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОВА Шевченком С.Д. завершено проведення судово-медичної експертизи, згідно з висновками якої усі виявлені тілесні ушкодження утворились не більше доби до настання смерті в невеликий проміжок часу від багатократної ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.
16.04.2024 о 10:46 год. ОСОБА_1 до ЄРДР внесено зміни щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України з поміткою «очевидне вбивство».
Звідси, під час повторного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що при внесенні відомостей до ЄРДР ОСОБА_1 була невірно визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, що у свою чергу могло негативно вплинути на суворість призначеного винній особі покарання. За висновком службового розслідування, це стало можливим унаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків старшим слідчим слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП, що виявилось у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. Обставин, що можуть пом'якшити або обтяжити відповідальність ОСОБА_1 не встановлено. Причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку є особиста недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, наказом ГУНП в Полтавській області від 06.06.2024 №1295 позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани.
Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з записами послужного списку (а.с. 47-51), безперервно працює в органах внутрішніх справ з 23.09.2006. З 07.04.2021 обіймає посаду старшого слідчого Слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП у званні капітан поліції. На момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 виконував обов'язки начальника Слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП, а саме у період з 29.12.2023 по 31.03.2024.
28.02.2024 до Слідчого управління ГУНП на ім'я начальника ОСОБА_2 від заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника надійшов лист від 23.02.2024 за №30356-2024 «Про проведення службового розслідування», в якому автор вказував на необхідність організації проведення службового розслідування за фактом укриття тяжкого злочину шляхом його невірної кваліфікації (а.с. 72). При цьому, зазначав, що 22.02.2024 на вулиці у с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області виявлено труп гр. І., біля якого лежав лом та велосипед з виявленими в ході огляду місця події тілесними ушкодженнями у вигляді перелому правого плеча, перелому ребер зліва, забійної рани голови у тім'яній ділянці та саден на обличчі. У подальшому встановлено, що зазначені тілесні ушкодження заподіяв ломом під час вживання спиртних напоїв на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин гр. П., якого затримано у порядку ст. 208 КПК України. 22.02.2024 за вказаним фактом слідчим відділенням ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП розпочато кримінальне провадження №12024170540000075 за ч. 2 ст. 121 КК України. Обставини вчиненого злочину, а саме те, що гр. ОСОБА_3 наносив множинні удари у життєво важливі органи людини (по голові та тулубу), при цьому використовуючи лом, свідчать про наявність наміру вбити людину, тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство людини.
У зв'язку з можливим порушенням службових обов'язків окремими працівниками відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024170540000075, відповідно до п. 2 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, наказом начальника ГУНП від 12.03.2024 №257 за вказаним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с. 70 зворот).
Висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП 10.04.2024, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що не знайшли свого підтвердження (а.с. 66-70).
Однак, 07.05.2024 до Слідчого управління ГУНП знову надійшов лист від Головного слідчого управління Національної поліції України від 02.05.2024 №63410-2024, в якому заступник начальника ОСОБА_4 , продублювавши зміст мотивів, наведених у попередньому листі від 23.02.2024 за №30356-2024, вказав на необхідність організації проведення повторного службового розслідування з наданням принципової оцінки діям працівників, які здійснюють досудове розслідування та ролі керівництва в організації та здійсненні контролю за ходом його розслідування, за фактом укриття особливо тяжкого злочину шляхом його невірної кваліфікації (а.с. 60).
У зв'язку з цим та можливим порушенням службових обов'язків окремими працівниками відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024170540000075, відповідно до п. 2 р. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, наказом начальника ГУНП від 08.05.2024 №463 за вказаним фактом було призначено службове розслідування у формі письмового провадження (а.с. 59 зворот).
Висновком службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП 21.05.2024, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що знайшли своє підтвердження (а.с. 54-59).
При цьому, дисциплінарною комісією встановлено, що при внесенні відомостей до ЄРДР ОСОБА_1 була невірно визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, що у свою чергу могло негативно вплинути на суворість призначеного винній особі покарання.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2024 о 00:54 год. до відділення поліції №2 (м. Кременчук) Кременчуцького РУП надійшло повідомлення про те, що цього ж дня на відкритій ділянці місцевості, розташованої напроти буд. АДРЕСА_1 , виявлено труп гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. При зовнішньому огляді трупа на обличчі виявлено тілесні ушкодження. 22.02.2024 при виїзді на місце події слідчо-оперативної групи відділення поліції №2 Кременчуцького РУП проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості спільно з судово-медичним експертом Полтавського ОБСМЕ та криміналістичною лабораторією ГУНП. За результатами огляду, СМЕ встановлено наступні пошкодження: перелом правого плеча, перелом ребер зліва, ушиблена рана голови в тім'яній ділянці, садна на обличчі. Під час огляду було ідентифіковано особу загиблого. Труп для встановлення причини смерті направлено до відділення СМЕ. Відповідно до даних з ЄРДР, відомості за вищевказаним фактом внесено та зареєстровано тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділення поліції начальником слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП Хорольським А.В. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 22.02.2024 №140, причиною смерті гр. І. є інші уточнені травми із залученням кількох ділянок тіла. Травматичний шок. Використання тупого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкодження. 22.02.2024 встановлено підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.
11.04.2024 судово-медичним експертом Кременчуцького міжрайонного відділення обласного Бюро СМЕ ДОЗ Полтавської ОВА Шевченком С.Д. завершено проведення судово-медичної експертизи, згідно з якою усі виявлені тілесні ушкодження утворились не більше доби до настання смерті в невеликий проміжок часу від багатократної ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.
Окрім того, у період з 14.03.2024 по 03.04.2024 матеріали кримінального провадження №12024170540000075 направлялися до Кременчуцької окружної прокуратури для вивчення та перевірки правильності кваліфікації кримінального правопорушення. За результатами вивчення прокурором кваліфікацію у кримінальному провадженні не змінено та після повернення його до відділення поліції вказівки невірної кваліфікації та вирішення питання про його зміну не надходило.
З метою визначення вірної кваліфікації кримінальне провадження №12024170540000075 повторно направлено до Кременчуцької окружної прокуратури. Після ознайомлення прокурора з висновком судово-медичної експертизи ним надано усну вказівку слідчому змінити кваліфікацію у кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою поміткою «очевидне вбивство».
16.04.2024 о 10:46 год. ОСОБА_1 до ЄРДР внесено зміни щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України та в цей же час додано додаткову відмітку «очевидне вбивство».
16.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, а обвинувальний акт відносно гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, скеровано до суду.
У ході проведення службового розслідування старшим слідчим слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП капітаном поліції ОСОБА_1 , який у період з 29.12.2024 по 31.03.2024 тимчасово виконував обов'язки заступника начальника слідчого відділення Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП, надано пояснення, в яких той пояснив, що в ході проведення огляду місця події оглянуто труп, однак остаточну причину смерті експерт не називав і визначити її було можливо лише після проведення розтину. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №140 від 22.02.2024, причиною смерті гр. ОСОБА_5 є інші уточненні травми із залученням кількох ділянок тіла. Хвороба, що призвела до смерті - травматичний шок, інші уточнені травми із залученням кількох ділянок тіла. Використання тупого предмету з метою убивства чи нанесення ушкодження. Пояснив, що повідомив про вказаний факт керівництву СУ та прокурора. Відомості до ЄРДР він вносив та затверджував особисто. 16.04.2024 ним було внесено зміни до ЄРДР щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою «очевидне вбивство».
Зазначене, за висновком дисциплінарної комісії, стало можливим внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків старшим слідчим слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП, що виявилось у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР. Обставин, що можуть пом'якшити або обтяжити відповідальність ОСОБА_1 не встановлено. Причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку є особиста недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 ..
Наказом ГУНП від 06.06.2024 №1295 «Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності» старшому слідчому слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану з наступним формулюванням: «За неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2 ст. 9, ч. 1 ст. 39, п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, п.п. 1 п. 12 ч. 4 р. V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 06.07.2017 №570, що виявилося у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного вбивства гр. І. (а.с. 52-53).
Не погоджуючись із правомірністю мотивів, покладених в основу даного наказу, посилаючись на обставини порушення відповідачем строків та порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 06.06.2024 №1295.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ відповідача необґрунтований, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, оскільки відповідач фактично призначив повторне службове розслідування відносно позивача за обставинами, оцінку яким вже було надано під час першого службового розслідування, крім того спірний наказ винесено відповідачем 06.06.2024, тобто, з пропуском місячного строку з дня виявлення інкримінованого позивачу дисциплінарного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.1 Закону № 580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням ст. 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 ст.18 Закону № 580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п. 2 та 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п.4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 розділу VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
При цьому, імператив частини 5 статті 40 КПК України установлює правило, відповідно до якого слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
З метою вдосконалення діяльності органів досудового розслідування, належного виконання ними законодавства про кримінальне провадження наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.07.2017 №570 затверджено Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України.
Розділ VІ вказаного Положення визначає права і обов'язки слідчих, гарантії їх процесуальної незалежності.
Відповідно п. 1 розділу VІ Положення №570, слідчий - службова особа органу Національної поліції України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до з п. 2 розділу VІ Положення №570, під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника слідчого підрозділу або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.
Отже, чинне законодавства тягар відповідальності за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій під час досудового розслідування покладає саме на слідчого, якому передано кримінальне провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положеннями статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2024 слідчим відділенням Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП внесені відомості до ЄРДР за №12024170540000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Того ж дня, 22.02.2024, громадянину ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Отже, позивач, розпочинаючи слідчі дії та затримуючи підозрюваного, за обставин, встановлених службовим розслідуванням, діяв у чіткій відповідності до вимог кримінально-процесуального закону та Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України.
Відповідно до положень ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
Як вбачається з матеріалів справи, повторним службовим розслідування встановлено, що після ознайомлення прокурора з висновком судово-медичної експертизи ним надано усну вказівку слідчому змінити кваліфікацію у кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою поміткою «очевидне вбивство».
16.04.2024 о 10:46 ОСОБА_1 до ЄРДР внесено зміни щодо кваліфікації кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 115 КК України та в цей же час додано додаткову відмітку «очевидне вбивство».
Тож, як на стадії початку досудового розслідування, так і в його ході, слідчий, змінюючи кваліфікацію кримінального правопорушення, діяв у точній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, норма частини 5 статті 214 якого, зокрема, передбачає, що до ЄРДР вноситься саме попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно, у разі наявності підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації на стадії після повідомлення про підозру (заміна раніше повідомленої підозри або підстави для повідомлення нової), згідно зі ст. 279 КПК України, слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу, що й було зроблено ОСОБА_1 у досліджуваному випадку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що зі змісту висновку службового розслідування від 21.05.2024, його було проведено на виконання листа заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника від 02.05.2024 №63410/2024, в якому автор без посилань на будь-які докази чи логічні судження сформулював голослівне твердження про факт укриття особливо тяжкого злочину шляхом його невірної кваліфікації, яке у подальшому й було продубльовано у спірному наказі відповідача відносно позивача.
Разом з цим, будь-яких відомостей про конкретні винні дії чи бездіяльність позивача, які можуть свідчити про порушення закону або могли призвели до цього, ні матеріали службового розслідування, ні сам висновок службового розслідування, як і спірний наказ, не містять.
При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог кримінально-процесуального закону (п. 4 розділу ІV Положення №570) слідчий органу поліції є процесуально незалежною та самостійною особою під час провадження досудового розслідування. Тому втручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, не допускається.
У відповідності до п. 5 розділу ІV Положення №570, лише рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника слідчого підрозділу, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій законодавством формі, є обов'язковими для виконання слідчим.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні інкримінованого йому дисциплінарного проступку через відсутність самого факту порушення.
Зі змісту листів заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника від 23.02.2024 №30356-2024 та від 02.05.2024 №63410/2024, які були приводом для призначення першого та другого службових розслідувань, не вбачаються будь-які посилання на норму закону чи підзаконного нормативно-правового акту, у порядку яких вони видавалися.
Крім того, треба зазначити, що повноваження щодо прийняття рішення про проведення службового розслідування за фактами невиконання службовими особами поліції покладених на них обов'язків, відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу V Положення №570, належить начальнику ГСУ, а не його заступнику. Питання правомірності поведінки заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника не розглядається в даній справі.
Судом першої інстанції також було встановлено, відповідачем було порушено Дисциплінарний статут та Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, якими не передбачено можливості проведення повторних службових розслідувань за одним і тим же фактом, що містить ознаки правопорушення.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, дійсно пунктом 9 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.
Незважаючи на цю норму, відповідач, отримавши листа заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Євгенія Колесника від 02.05.2024 №63410/2024, який за своєю суттю є ідентичним попередньому листу від 23.02.2024 №30356-2024, фактично призначив повторне службове розслідування відносно позивача за обставинами, оцінку яким вже було надано під час першого службового розслідування.
З огляду на з'ясовані в ході судового розгляду обставини службових розслідувань відносно старшого слідчого відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , останнє з яких було призначене за відсутності на те передумов, висновок дисциплінарної комісії про неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 за відсутності факту порушення як такого, колегія суддів визнає протиправним спірний наказ ГУНП від 06.06.2024 №1295.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем вимог ст. 21 Дисциплінарного статуту в частині дотримання строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
Частиною 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Першим висновком службового розслідування, затвердженим 10.04.2024, відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що не знайшли свого підтвердження. А тому, місячний строк для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слід відраховувати саме з 10.04.2024.
Разом з цим, спірний наказ винесено відповідачем 06.06.2024, тобто, з пропуском місячного строку з дня виявлення інкримінованого позивачу дисциплінарного правопорушення, що ще раз доводить протиправність оскарженого позивачем наказу.
Судовим розглядом встановлено, що дисциплінарний проступок, щодо якого здійснювалось службове розслідування, полягав у порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 ст. 2, ч. ч. 1, 2 ст. 9, ч. 1 ст. 39, п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, п.п. 1 п. 12 ч. 4 р. V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 06.07.2017 №570, що виявилося у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного вбивства гр. І..
Однак, в ході судового розгляду, набули підтвердження обставини, які вказують на те, що оскаржуваний наказ відповідача від 06.06.2024 №1295, яким старшому слідчому відділення Відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП капітану поліції ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, що виявилося у непрофесійних діях під час внесення та реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за фактом умисного вбивства гр. І., оголошено догану, прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим такий підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 ..
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 по справі № 440/8610/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова Я.М. Макаренко