11 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/4302/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.11.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 12.02.2024;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.11.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 12.02.2024.
В обґрунтування позову вказано, що у період з 24.02.2022 по 04.04.2022, з 06.08.2023 по 12.02.2024 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2024 №1511/210, проте відповідачем не здійснювалось нарахування та виплата додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Ухвалами суду від 09.09.2025 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання відзиву та залучено Військову частину НОМЕР_2 як другого відповідача до участі у справі.
Ухвалами суду від 04.11.2025 та від 24.11.2025 витребувано додаткові докази по справі.
Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та вказує, що Довідка, зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, містить інформацію про участь особи в заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Проте, ця Довідка не є документом, що підтверджує безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для цілей виплати Винагороди згідно з Порядком. Зважаючи на це, періоди, вказані в Довідці, не можуть бути використані як підстава для нарахування Винагороди, оскільки вони включають як періоди безпосередньої участі у бойових діях, так і інші періоди, за які виплата не передбачена.
Військова частина НОМЕР_2 у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову та вказує, що для реалізації виплати додаткової винагороди ОСОБА_2 за оспорюваний період, обов'язковою умовою була саме безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, чого не було, а позивачем не надано доказів протилежного.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з невиплатою позивачу, як військовослужбовцю Збройних Сил України, додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.11.2023 по 12.02.2024.
Позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира розвідувального взводу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Згідно з довідкою від 28.03.2024 №1511/210 позивач у період з 24.02.2022 по 04.04.2022, з 06.08.2022 по 123.02.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації, перебуваючи в АДРЕСА_1 . Підстава журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 (інв.№36/ДСК від 24,02.2022) журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №8/30т від 05.08.2023, №8/31т від 05.10.2023, №8/32т від 01.11.2023, №8/33т від 27.11.2023, №8/34т від 23.12.2023, №8/35т від 19.01.2024.
Начальником штабу подані рапорти на командира військової частини НОМЕР_1 , а саме:
вх№5324 від 01.12.2023 про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань у складі діючого угруповання військ (сил) Сил оборони держави у період з 01.11.2023 по 30.11.2023 на підставі БР командира в/ч НОМЕР_1 №410/дск від 25.09.2023 ;
вх.№19 від 01.01.2024 про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями, пропорційно часу безпосередньої участі у складі діючого оперативного тактичного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.12.2023 по 31.12.2023 на підставі БР командира в/ч НОМЕР_1 №410/дск від 25.09.2023 ;
вх.№501 від 01.02.2024 про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями, пропорційно часу безпосередньої участі у складі діючого оперативного тактичного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.01.2024 по 31.01.2024 на підставі БР командира в/ч НОМЕР_1 №410/дск від 25.09.2023, БР командира в/ч НОМЕР_1 від 25.09.2023 №408/дск, БР командира в/ч НОМЕР_1 від 06.08.2023 №315/дск;
вх.№968 від 01.03.2024 про виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн за бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями, пропорційно часу безпосередньої участі у складі діючого оперативного тактичного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у період з 01.02.2024 по 12.02.2024 на підставі БР командира в/ч НОМЕР_1 №410/дск від 25.09.2023, БР командира в/ч НОМЕР_1 від 25.09.2023 №408/дск, БР командира в/ч НОМЕР_1 від 06.08.2023 №315/дск.
Згідно з наказами командира військової частини НОМЕР_1 позивачу була встановлена додаткова винагорода, а саме:
- за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконання бойових (спеціальних) завдань (наказ від 02.11.2023 №579 );
- за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України (№3263/дск від 20.11.2023), а саме охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі із забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки) (наказ від 04.12.2023 №636);
- за період з 01.12.2023 по 31.12.2023 у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України (№3263/дск від 20.11.2023), а саме охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі із забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки) (наказ від 04.01.2024 №8);
- за період з 01.02.2024 по 12.02.2024 у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України (№3263/дск від 20.11.2023), а саме охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі із забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного забезпечення, підтримки) (наказ від 19.03.2024 №79).
Відповідно до довідки про доходи від 27.12.2024 №18/3091 позивачу виплачена додаткова винагорода за листопад 2023 року у розмірі 30 000 грн, за грудень 2023 року - 30 000 грн, за лютий 2024 року - 12 413,79 грн.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу додаткової винагороди, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 1-3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1-1 якої, визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). (пункт 1-2 Постанови №168)
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі Порядок №260; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту);
За пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини. (пункт 9 розділу ХХХІV Порядку № 260)
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. (пункт 10 розділу ХХХІV Порядку № 260)
Отже, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах є виконання військовослужбовцем бойових завдань із здійснення заходах, перелік яких визначений пункту 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 та у визначених відповідним рішення Головнокомандувача Збройних Сил України районах ведення бойових дій.
При цьому, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений пунктом 4 розділу ХХХІV Порядку № 260, на підставі яких видається наказ про виплату додаткової винагороди.
Суд звертає увагу, що військовою частиною НОМЕР_1 була видана довідка від 28.03.2024 №1511/210 з якої вбачається, що позивач у період з 24.02.2022 по 04.04.2022, з 06.08.2022 по 12.02.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації, перебуваючи в АДРЕСА_1 .
Підставою для видачі довідки вказано: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 (інв.№36/ДСК від 24.02.2022) журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 №8/30т від 05.08.2023, №8/31т від 05.10.2023, №8/32т від 01.11.2023, №8/33т від 27.11.2023, №8/34т від 23.12.2023, №8/35т від 19.01.2024.
Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 12.06.2020 №710-р село Серебрянка Бахмутського району Донецькій області належить до Сіверської територіальної громади.
Відповідно до наказів Головнокомандувача від 01.12.2023 № 341, від 01.01.2024 №2, від 01.02.2024 №42, від 01.03.2024 №82 Сіверська міська територіальна громада Бахмутського району у період з 01.11.2023 по 29.02.2024 визначена районом ведення воєнних (бойових) дій.
В матеріалах справи відсутні докази, що вказана довідка відкликалась з підстав її помилкової видачі, або що взамін неї була видана нова довідка іншого змісту.
Ураховуючи, що довідка від 28.03.2024 №1511/210 є чинною, на час розгляду справи не скасована, а відтак вона відповідають критеріям належності, достовірності та допустимості, визначені статтями 73-75 КАС України.
Слід зазначити, що: виплата додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн обумовлена
-участю у бойових діях або
-здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Постановою № 168 на період дії воєнного стану визначено підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям підвищеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди (тобто підстави набуття військовослужбовцем права на таку винагороду), а саме: 1) безпосередня участь у бойових діях; 2) здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Отже, обидві підстави визначаються діяльністю військовослужбовця щодо виконання поставлених йому завдань відповідного змісту. При цьому перший із цих видів діяльності передбачає обов'язкову участь у бойових діях (бойовому зіткненні з противником), тоді як другий спрямований на забезпечення здійснення відповідних заходів у певних районах, де проводяться такі заходи, тобто орієнтований на відповідну територію, що не вимагає (хоча й не виключає) участі у бойових зіткненнях з противником.
Військова частини НОМЕР_2 у поясненнях від 14.11.2025 вказала, що позивач у спірний період перебував у списках військової частини НОМЕР_1 , стосовно бойових завдань:
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Позивач у поясненнях від 01.12.2025 зазначає, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 виконував наступні завдання:
- спостереження за допомогою дронів/БПЛА за рухом противника на території лісової місцевості (Серебрянський ліс);
- десантно-штурмові дії в селі Свято-Покровське, Сіверської громади , Бахмутського району, Донецької області;
- чергування на лінії розмежування (території між позиціями військ противника та своїх військ);
- виконання завдань щодо переміщення/завезення особового складу на позиції Сил Оборони для запуску БПЛА;
- проведення засідок в сірій зоні між позиціями Сил Оборони та противника.
Оцінюючи вказані пояснення суд звертає увагу, що військова частина НОМЕР_2 навела перелік завдань зазначений у пункті 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 за виконання які передбачено виплату додаткової винагороди 30 000 грн, але не вказала які саме завдання фактично виконував позивач. Водночас позивач навів перелік фактично виконуваних ним завдань.
Військова частина НОМЕР_1 на ухвалу суду про витребування доказів вказала, що журнали бойових дій не містять інформації про дії кожного окремого військовослужбовця. Їх прізвища та посади заносяться до журналу лише у випадках поранення (бойового травмування) чи загибелі військовослужбовця. Позивач не отримував бойових травм чи поранень у бойових діях. Виходячи з вказаного відповідач надав довідку про відсутність затребуваної судом інформації у вказаних судом журналах бойових дій. Те ж саме стосується бойових розпоряджень і наказів, а точніше - що стосується даного спору - розпоряджень військової частини НОМЕР_1 з розвідки. В цих розпорядженнях відсутні завдання конкретним військовослужбовцям, лише підрозділам. Крім того, дані розпорядження мають гриф «Для службового користування» й містять детальну інформацію щодо місцевості, на якій досі ведуться бойові дії, оцінки сил і засобів противника, його ймовірних дій, географічних меж ведення розвідки на флангах тощо, тобто інформацію, яка не може бути розкрита в даний час. Без цієї інформації витяги з розпоряджень будуть містити лише одну загальну фразу «продовжити ведення розвідки усіма засобами у визначених напрямках».
Суд вважає за необхідне зазначити, що ведення документів, передбачених законодавством, які б підтверджували участь військовослужбовців у бойових діях або у здійсненні заходів, належить до виключної компетенції військових частин за місцем несення служби, а тому тягар за відсутність таких документів, неналежне ведення (заповнення), зокрема не зазначення в них інформації про дії кожного окремого військовослужбовця, які залучались до виконання бойових завдань, має нести військова частина, а не військовослужбовець.
Отже відповідач не спростував доводів позивача, що він у спірний період виконував бойові завдання зі спостереження за допомогою дронів/БПЛА за рухом противника на території лісової місцевості (Серебрянський ліс); десантно-штурмові дії в селі Свято-Покровське, Сіверської громади, Бахмутського району, Донецької області; чергування на лінії розмежування (території між позиціями військ противника та своїх військ); виконання завдань щодо переміщення/завезення особового складу на позиції Сил Оборони для запуску БПЛА; проведення засідок в сірій зоні між позиціями Сил Оборони та противника.
На переконання суду, за виконання вказаних бойових завдань, приписами Постанови №168 та Порядку №260, передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
Також, довідкою від 28.03.2024 №1511/210 підтверджено, що позивач у період 01.11.2023 по 12.02.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації перебуваючи на території Донецькій області Бахмутський район, с. Серебрянка, яка згідно з наказами Головнокомандувача була визнана районом веденні воєнних (бойових) дій.
Проте, позивачу за спірний період не була виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Також суд враховує, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 17.07.2025 №275, на виконання спільної директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-321/65/дск, «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» директивою командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року № Д-22/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у Силах територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році», наказу начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 26 травня 2025 року №56/ДСК/нод «Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в 2025 році» з «13» липня 2025 року введено в дію штат №58/179-01- військова частина НОМЕР_2 .
Згідно пунктів 1, 2 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2025 № 147 "Про завершення переведення військової частини НОМЕР_2 на інший штат", з 13.07.2025 введено в дію штат № 58/179-01. Військову частину НОМЕР_2 та підпорядковані військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , переведено з діючих штатів на штат військової частини НОМЕР_2 № 58/179-01 з 27.07.2025.
Отже, функції та повноваження військової частини НОМЕР_1 перейшли до військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.11.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 12.02.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01.11.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 12.02.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ).
Повне судове рішення складено 11.12.2025.
Суддя Олена ЛУКАШОВА