10 грудня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10390/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому просить:
- визнати протиправним виплату відповідача ОСОБА_1 заниженої основної пенсії по інвалідності за серпень 2025 року в сумі 15516,8 грн;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір основної пенсії за серпень 2025 року в розмірі 10083,2 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом.
Ухвалою судді від 10.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За правилами пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Умовами застосування цієї підстави для залишення позову без розгляду є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають).
Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним виплату відповідача ОСОБА_1 заниженої основної пенсії по інвалідності за серпень 2025 року в сумі 15516,8 грн та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір основної пенсії за серпень 2025 року в розмірі 10083,2 грн.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що він є інвалідом II групи та має статус учасника ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, а тому розмір основної пенсії по інвалідності не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком - 8*3200=25600 грн/місяць. Розмір основної пенсії позивача, що обчислений пенсійним органом складає 15516,8 грн, отже розмір пенсії ОСОБА_1 не досягає мінімально гарантованого законом розміру. Визначений відповідачем за серпень 2025 року розмір основної пенсії позивача складає 10083,2 грн/місяць (25600-15516,8). Таким чином виплативши позивачу за серпень 2025 року основний розмір пенсії відповідач не дотримався встановлення мінімально гарантованого законом (згідно ч.4 ст.54 Закону 796 (в редакції Закону № 230/96-ВР)) розміру основної пенсії для позивача, що є інвалідом щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Із програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що в провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №620/49255/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського ОАС від 10.07.2025 у справі №620/4235/25, яке станом на момент розгляду даної справи законної сили не набрало, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення з 30.10.2024 перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 30.10.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128769688).
У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відсутність підстав для застосування норми статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка б передбачала виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованою та такою, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.
Тобто у зазначених справах однакові: позивач - ОСОБА_1 , відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, предмет та підстави- (протиправна виплата основного розміру пенсії ОСОБА_1 не у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спір щодо визнання протиправної виплати пенсії за серпень 2025 та стягнення недоплаченої суми, є тотожним із справою №620/4925/25.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач, у межах цієї справи, просить суд повторно переглянути питання щодо нарахування та виплати основного розміру пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР».
Таким чином, враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що оскільки сторони, предмет та підстави позову у справах №620/4925/25 та №620/10390/25 тотожні, це є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 10.12.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна