11 грудня 2025 року справа № 580/11310/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) податковий борг в сумі 24927,00 грн, у тому числі:
- з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 17727,00 грн (реквізити для зарахування коштів: р/р UA128999980314020699000023735; Отримувач - ГУК У Черк. обл./тг м. Звенигор/18050400; Код банку отримувача - 37930566; Банк отримувача - Казначейство України);
- зі сплати військового збору в сумі 7200,00 грн (реквізити для зарахування коштів: р/р UA548999980313010198000023001; Отримувач - ГУК у Черк.обл./11011700; Код отримувача - 37930566; Банк отримувача - Казначейство України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не сплачує у добровільному порядку узгоджений за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування податковий борг, а тому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України позивач звертається до суду з позовом про його стягнення.
Ухвалою від 14 жовтня 202 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).
Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Згідно інтегрованої картки відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 24927 грн:
1) з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 17727,00 грн., що виник на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 2831/53/фоп від 16.05.2019 по строку сплати з 20.10.2024 до 20.09.2025 у сумі 17727,00 грн;
2) військового збору в сумі 7200,00 грн, що виник на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 2831/53/фоп від 16.05.2019 по строку сплати з 20.01.2025 до 20.09.2025 у сумі 7200,00 грн.
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку зобов'язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).
У відповідності до пункту 291.4. статті 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на певні групи платників єдиного податку.
Пунктом 293.1 статті 293 ПК України передбачено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.
Зокрема для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Статтею 295 ПК України встановлено порядок нарахування та строки сплати єдиного податку, де п. 295.1 передбачено, що платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Станом на 01.01.2024 мінімальна заробітна плата становила 7100, станом на 01.01.2025 - 8000 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 17727,00 грн., що виник на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 2831/53/фоп від 16.05.2019 по строку сплати з 20.10.2024 до 20.09.2025 у сумі 17727,00 грн та військового збору в сумі 7200,00 грн, що виник на підставі вказаної заяви по строку сплати з 20.01.2025 до 20.09.2025 у сумі 7200,00 грн.
Таким чином, податкові зобов'язання, які самостійно визначені відповідачем згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, є узгодженими.
За вимогами підп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаною заявою про застосування спрощеної системи оподаткування є податковим боргом відповідача.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, позивач сформував податкову вимогу про сплату боргу форми “Ф» від 29.11.2021 № 0033887-1306-2312, яка направлена відповідачу за місцем реєстрації згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у зв'язку із чим вважається належним чином врученою відповідачу.
Станом на час подання позовної заяви та розгляду справи податковий борг в розмірі 24927 грн відповідач не сплатив.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, ГУ ДПС у Черкаській області є суб'єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 24927 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн 00 коп., у тому числі:
- з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 17727 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 00 коп. (реквізити для зарахування коштів: р/р UA128999980314020699000023735; Отримувач - ГУК У Черк. обл./тг м. Звенигор/18050400; Код банку отримувача - 37930566; Банк отримувача - Казначейство України);
- зі сплати військового збору в сумі 7200 (сім тисяч двісті) грн 00 коп. (реквізити для зарахування коштів: р/р UA548999980313010198000023001; Отримувач - ГУК у Черк.обл./11011700; Код отримувача - 37930566; Банк отримувача - Казначейство України).
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);
2) відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 11.12.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК