10 грудня 2025 року Справа № 580/12366/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглядаючи у порядку письмового провадження в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління поліції охорони в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати у преюдиціальному порядку неправомірною, що ущемляє права інваліда 2 групи від трудового каліцтва, бездіяльність відповідача;
- зобов'язати відповідача надати позивачу закону відповідь.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що 25.09.2025 він у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» звернувся до Управління поліції охорони в Черкаській області із відповідною заявою/зверненням, однак у визначений цим Законом строк відповідач відповіді не надав.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2025, з врахуванням вимог ст. 122 КАС України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що позивачу було направлено лист за вих. № Г-73 від 22.10.2025 про продовження строку проведення службового розслідування. 07 листопада 2025 року службове розслідування за фактами, викладеними у заяві ОСОБА_1 закінчене, складено відповідний Висновок. У подальшому 14 листопада 2025 року позивачу листом за вих. №Г-73/43/01-2025 направлено відповідь про закінчення службового розслідування та надіслано флеш-карту з копіями відеозаписів згідно його заяви від 25.09.2025. На підставі вищевикладених обставин, представник відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач, зокрема, просить суд вирішити питання про розгляд справи за правилами загального провадження.
Крім того, позивачем подано до суду клопотання щодо визначення для відповідача строку, конкретно керівнику ОСОБА_2 , а не непрацездатному юрисконсульту Жилі О., для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з метою скасування "Довіреності в порядку передоручення", відповіді "95310422" та "фотокопії переписки з позивачем електронною поштою від 24.09.2025".
Вирішуючи подані позивачем заяву та клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі “Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року “Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц.
Також суд наголошує, що положеннями п. 1 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, а проведення судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, тому проаналізувавши всі критерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України та ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача та продовжити розгляд справи у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно відсутні правові підстави щодо визначення для відповідача строку, конкретно керівнику Курятнику В., а не непрацездатному юрисконсульту Жилі О., щодо подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з метою скасування "Довіреності в порядку передоручення", відповіді "95310422" та "фотокопії переписки з позивачем електронною поштою від 24.09.2025".
Керуючись статтями 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №580/12366/25 у порядку загального позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та клопотання від 04.12.2026 щодо надання відповідачу строку для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ