10 грудня 2025 року справа № 640/8677/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу № 640/8677/19 за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови Київської обласної ради VII скликання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що оскаржувані рішення від 17.05.2019 вважає протиправними та такими, що суперечать вимогам Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», Регламенту Київської обласної ради VI скликання, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 07.12.2010 № 014-02-VI (зі змінами), та Інструкції з діловодства у Київській обласній раді, затвердженій розпорядженням голови Київської обласної ради від 22.10.2012 № 363 (зі змінами). Вказує, що при скликані сесії Київської обласної ради були допущені порушення вимог зазначених нормативних актів, які полягали у тому, що у заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 були відсутні повноваження та правові підстави для прийняття розпорядження про скликання сесії. Також у порушення вимог Інструкції з діловодства у Київській обласній раді розпорядження видано не на спеціальному бланку Київської обласної ради та не завізоване у встановленому порядку. Депутатів Київської обласної ради не було належним чином проінформовано про скликання позачергової сесії Київської обласної ради. Крім того, розпорядження заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» було скасовано розпорядженням голови Київської обласної ради від 16.05.2019 № 141 «Про скасування розпорядження заступника голови Київської обласної ради». Також вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено процедуру за їх голосування. За захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду з цим позовом.
25.06.2019 Київської обласної ради подала до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначила, що сесія Київської обласної ради може бути скликана заступником голови Київської обласної ради. Вказує, що розпорядження заступника голови ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» не мало бути виготовлене на спеціальному бланку та мати погодження юридичного управлінням. Також зазначає, що у позивача були відсутні підстави щодо скасування розпорядження заступника голови ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради», оскільки це не передбачено законодавством. Крім того посилається на те, що проекти рішення Київської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради» та «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 » не були проектом нормативно-правового акта та не підпадали під визначення п. 12 Порядку, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв'язку з чим, у Київській обласній відсутній обов'язок щодо оприлюднення у строки визначені ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того посилається, що законодавством України не передбачено порядок здійснення поіменного голосування. Відповідач зазначив, що 17.05.2019 під час проведення пленарного засідання 27 позачергової сесії Київської обласної ради депутатів Київської обласної ради не було допущено до сесійної зали, що унеможливлювало використання електронної системи для голосування. Через вказані дії голови Київської обласної ради ОСОБА_1 пленарне засідання довелося проводити в кабінеті № 700. У зв'язку з чим голосування довелось проводити шляхом оголошення головуючим питання, яке виноситься на розгляд сесії, після чого головуючий почергово оголошував прізвища депутатів Київської обласної ради на що відповідний депутат відповідав особистою реплікою «за», «проти» або «утримався». Голова лічильної комісії фіксував усі голоси депутатів. У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
01.07.2019 третя особа ОСОБА_2 подав до суду пояснення щодо позову, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на аналогічні доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 21.05.2019 відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи. Залучив до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою від 21.05.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовив.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду. Справа передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гаращенку В. В.
Ухвалою від 14.01.2025 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи № 640/8677/19.
Дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач ОСОБА_1 рішенням Київської обласної ради VII скликання від 10.11.2015 № 006-01-VII «Про обрання голови Київської обласної ради ОСОБА_1 » була обрана головою Київської обласної ради (т. 1, а. с. 17).
Голова міжфракційної депутатської групи «Єднання» ОСОБА_3 звернувся до Київської обласної ради із пропозицією від 08.05.2019 № 08-2019 (вх. № 07-04/Ц-430 від 08.05.2019) щодо скликання сесії обласної ради (т. 1, а. с. 20, 21).
Листом від 11.05.2019 № 07-04/430-275 Київська обласна рада за підписом голови ради ОСОБА_1 повідомила, що пропозиція щодо скликання сесії не оформлена належним чином згідно Регламенту та вважається такою, що не подана, оскільки разом з пропозицією про скликання сесії не надано проекти рішень Ради з питань, які пропонується винести на розгляд сесії; підписні листи із прізвищами та засвідченими належним чином підписами не менше ніж третини депутатів від загального складу Ради (т. 1, а. с. 22, 23).
Голова міжфракційної депутатської групи «Єднання» ОСОБА_3 повторно звернувся до Київської обласної ради із пропозиції від 14.05.2019 № 1405-2019 (вх. № 07-04/Ц-440 від 14.05.2019) щодо скликання сесії обласної ради, до якої додав підпити депутатів Київської обласної ради (т. 1, а. с. 24-26).
Листом від 15.05.2019 № 07-04/440-285 Київська обласна рада за підписом голови ради ОСОБА_1 повідомила, що скликання позачергової сесії ради 16.05.2019 суперечитиме Закону України «Про доступ до публічної інформації», Регламенту та Порядку розроблення, прийняття Київських обласних комплексних та цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання. З метою прийняття рішення щодо скликання позачергової сесії Київської обласної ради просила підготувати та подати до виконавчого апарату Київської обласної ради належним чином оформлену, відповідно до ст. 14 Регламенту, пропозицію, зокрема, з зазначенням вичерпного переліку питань, що пропонується включити до порядку денного позачергової сесії, та оформленими належним чином проектами рішень (т. 1, а. с. 27-30).
Заступник голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 прийняв розпорядження від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової двадцять сьомої сесії Київської обласної ради VII скликання» (т. 3, а. с. 123, 124).
Листом від 16.05.2019 № 1605-2019 (вх. № 07-04/КО-472 від 16.05.2019) депутати Київської обласної ради VII скликання звернулися до заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 щодо скликання сесії Київської обласної ради згідно з ч. 7 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку з тим, що на листи від 08.05.2019 та від 14.05.2019 їм було відмовлено у скликанні сесії Київської обласної ради. До листа додали, зокрема, підписи 49 депутатів Київської обласної ради VII скликання (т. 1, а. с. 31-45).
Листом Київської обласної ради від 16.05.2019 № 07-04/472-289 щодо скликання сесії за підписом голови ради ОСОБА_1, адресованого заступнику голови Київської обласної ради ОСОБА_2., за результатом розгляду листа депутатів Київської обласної ради від 16.05.2019 № 1605-2019 повідомлено, що розпорядження від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» не завізовано жодною особою, зокрема, відсутнє обов'язкове візування юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради. Прийняття зазначеного розпорядження прямо суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту (т. 1, а. с. 46-50).
З аналогічною пропозицією щодо скликання сесії депутати Київської обласної ради звернулися до голови Київської обласної ради ОСОБА_1 від 16.05.2019 № 1605-2019 (вх. № 07-04/КО-471 від 16.05.2019) (т. 1, а. с. 51-64).
Листом Київської обласної ради від 16.05.2019 № 07-04/471-288 щодо скликання сесії за підписом голови ради ОСОБА_1 , адресованого депутату Київської обласної ради ОСОБА_3 (для інформування інших), повідомлено, що розпорядження заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» не завізовано жодною особою, зокрема, відсутнє обов'язкове візування юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради. Прийняття зазначеного розпорядження прямо суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту (т. 1, а. с. 65-69).
Розпорядженням голови Київської обласної ради від 16.05.2019 № 141 «Про скасування розпорядження заступника голови Київської обласної ради» було скасовано розпорядженням заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» (т. 3, а. с. 134).
Згідно з письмовою відповіддю депутатів Київської обласної ради від 17.05.2019 № 1705-2019 на заперечення голови Ради щодо необхідності скликання сесії (вх. № 07-04/КО-480 від 17.05.2019) повідомлено голову Київської обласної ради ОСОБА_1 та заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2, що депутати Ради, що підписались, вважають розпорядження № 141 від 16.05.2019 «Про скасування розпорядження заступника голови Київської обласної ради» не має юридичної сили та правових наслідків як завідомо неправдиве та прийняте не в межах наданих повноважень голові Київської обласної ради (т. 2, а. с. 57-59).
Листом від 17.05.2019 № 07-04/480-290 на лист депутатів Київської обласної ради від 17.05.2019 № 1705-2019 (вх. № 07-04/Ко-480 від 17.05.2019) щодо скликання сесії Київської обласної ради за підписом голови ради ОСОБА_1 повідомлено, що розпорядження заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» не завізовано жодною особою, зокрема, відсутнє обов'язкове візування юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради. Прийняття зазначеного розпорядження та затвердження на його підставі сесії Київської обласної ради прямо суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту (т. 3, а. с. 183-185).
17.05.2019 відбулось пленарне засідання двадцять сьомої позачергової сесії Київської обласної ради, на якому були присутні 52 депутати Київської обласної ради. Порядок денний включав питання про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради та про обрання ОСОБА_2 головою Київської обласної ради VII скликання (т. 3, а. с. 186-196).
Відповідно до Протоколу результатів поіменного голосування Київської обласної ради VII скликання позачергової двадцять сьомої сесії Київської обласної ради сьомого скликання 17.05.2019 за результатами голосування кількість голосів, наданих за питання «Про затвердження Регламенту Київської обласної ради VII скликання» - « 3a» - 51, «Проти» - 0, «Утримався» - 1. За результатами голосування: рішення прийнято (т. 2, а. с. 32-36).
Відповідно до Протоколу результатів поіменного голосування Київської обласної ради VII скликання позачергової двадцять сьомої сесії Київської обласної ради сьомого скликання 17.05.2019 за результатами голосування кількість голосів, наданих за питання «Про затвердження протоколів лічильної комісії про результати голосування щодо звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради та звільнення ОСОБА_4 з посади першого заступника голови Київської обласної ради» - « 3a» - 51, «Проти» - 0, «Утримався» - 1. Результати голосування: вважати звільненою з посади голови Київської обласної ради ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 37-41).
Відповідно до Протоколу результатів поіменного голосування Київської обласної ради VII скликання позачергової двадцять сьомої сесії Київської обласної ради сьомого скликання 17.05.2019 за результатами голосування кількість голосів, наданих за питання «Про затвердження результатів голосування щодо обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 » - « 3a» - 49, «Проти» - 0, «Утримався» - 1. За результатами голосування: вважати обраним головою Київської обласної ради ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 52-56).
Рішенням Київської обласної ради VII скликання за підписом заступника голови ради ОСОБА_2 від 17.05.2019 № 532-27-VII затверджено Регламент Київської обласної ради VII скликання (т. 2, а. с. 61-109).
Рішенням Київської обласної ради від 17.05.2019 № 534-27-VII «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради» ОСОБА_1 звільнено з посади голови Київської обласної ради VII скликання (т. 1, а. с. 18).
Рішенням Київської обласної ради від 17.05.2019 № 538-27-VII «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 » обрано головою Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 19).
Вважаючи рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради» та «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 » протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає, зокрема, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з частиною 2 статті 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Частиною 1 статті 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі Закон № 2493-III) регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:
порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;
порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);
досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Повноваження щодо питань, які вирішуються обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, передбачені статтею 43 Закону № 280/97-ВР і до них належить обрання голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади (пункт 1 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР).
Частинами 1, 5, 7 статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації
Ч. 6 ст. 46 Закону № 280/97-ВР передбачає, що у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається:
1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;
2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до частини 9 статті 46 Закону № 280/97-ВР у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Згідно з частиною 10 статті 46 Закону №280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (ч. 11 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).
Згідно з частиною 12 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
За приписами статті 55 Закону №280/97-ВР голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.
Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п'ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.
Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).
У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.
Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради.
Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради.
Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.
Голова районної, обласної, районної у місті ради, зокрема: скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради; питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради, забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконання; підписує рішення ради, протоколи сесій ради; звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації», здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.
Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Згідно з пунктом 17 частиною 6 статті 55 Закону №280/97-ВР голова обласної ради звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації», здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.
Відповідно до частини 15 статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Частина 2 статті 14 Регламенту Київської обласної ради VI скликання, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 07.12.2010 № 014-02-VІ (зі мінами) визначає, що сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради або голови Київської обласної державної адміністрації. У цьому випадку на ім'я голови Ради рекомендованим листом або через виконавчий апарат Ради надсилаються підписані вищезазначеними ініціаторами мотивовані пропозиції щодо скликання сесії із зазначенням питань, розгляд яких пропонується, проектами рішень Ради з цих питань, оформленими в установленому Радою порядку. У разі, якщо пропозиції подаються депутатами, вони повинні супроводжуватися підписними листами із прізвищами та засвідченими належним чином підписами не менше ніж третини депутатів від загального складу Ради. Пропозиції, які не оформлено належним згідно цього Регламенту чином, вважаються такими, що не подані, про що голова Ради повинен повідомити ініціаторів у триденний термін та у порядку надання заперечень щодо необхідності скликання сесії, як це зазначено у частині третій цієї статті (т. 1, а. с. 78, 79).
Згідно з частиною 3 статті 14 зазначеного Регламенту сесія скликається головою Ради у двотижневий строк після надходження пропозицій про й скликання. Датою надходження пропозицій вважається дата їх реєстрації у виконавчому апараті Ради. Двотижневий термін обчислюється починаючи з дня наступного дню реєстрації пропозицій. У разі, якщо останній день зазначеного терміну припадає на вихідний день, останнім днем терміну вважається перший після вихідного робочий день. Якщо у голови Ради є обґрунтовані заперечення щодо необхідності скликання сесій, то вони у триденний строк доводяться до ініціаторів скликання сесії. У цьому випадку обчислення двотижневого терміну зупиняється з дня реєстрації надсилання заперечень і поновлюється з дня реєстрації відповіді ініціаторів на заперечення голови Ради. У разі згоди із висновками голови Ради, ініціатори письмово відкликають своє подання у триденний термін з дня реєстрації надсилання головою Ради заперечень. У разі, якщо пропозиції не відкликаються, ініціатори скликання сесії письмово сповіщають про це голову Ради у триденний термін з дня реєстрації надсилання головою Ради заперечень. У разі ненадходження письмової відповіді на заперечення голови Ради у встановлені в цій частині терміни, пропозиції про скликання сесії вважаються такими, що не подавалися.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Регламенту у разі немотивованої відмови голови Ради скликати сесію на вимогу третини депутатів чи голови Київської обласної державної адміністрації та у випадках, якщо сесія не скликається головою Ради у строки, передбачені законодавством України та цим Регламентом (за виключенням випадків коли пропозиції про скликання вважаються такими, що не подавалися, як це зазначено у частині третій цієї статті), або у зв'язку з неможливістю скликати сесію головою Ради, сесія скликається першим заступником, заступником голови Ради.
У разі якщо посадові особи, зазначені у частині четвертій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині другій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради. В такому випадку ініціатори скликання сесії після закінчення двотижневого терміну, зазначеного у частині третій цієї статті, повинні повідомити про скликання сесії, а також забезпечити депутатів документами та матеріалами з питань порядку денного у порядку, встановленому у статті 15 цього Регламенту (ч. 5 ст. 14 Регламенту).
Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 передбачено, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.
З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз вказаних норм свідчить, що голова обласної ради є посадовою особою місцевого самоврядування та обирається обласною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади достроково за рішенням ради, що зумовлює припинення його служби в органі місцевого самоврядування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. Питання про звільнення голови обласної ради вирішується депутатами виключно на пленарному засіданні обласної ради шляхом таємного голосування та приймається більшістю депутатів від загального складу ради.
Як встановив суд, що питання про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради розглянуто за ініціативою не менш як третини депутатів обласної ради та прийнято на позачерговій сесії обласної ради та проведеній під головуванням заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 .
Суд врахував, що прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень голови обласної ради у випадках, передбачених Законом № 280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної ради.
Суд зауважує, що такі повноваження ради є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи голови обласної ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів відповідної ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень голови відповідної ради.
Отже, спірні рішення відповідача повинні бути перевірені адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне дослідити питання щодо дотримання процедури прийняття на двадцять сьомій позачерговій сесії засіданні Київської обласної ради рішення про дострокове звільнення позивача з посади голови Київської обласної ради VII скликання.
Верховний Суд у справі від 27.08.2019 № 494/1089/16-а вказав, що у залежності від характеру, процедурні порушення можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. За принципами, що сповідує Європейський суд з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Суд вважає, що, оскільки більш ніж дві третини загального складу депутатів відповідної місцевої ради (51 депутатів) у визначений законом спосіб висловились за недовіру голові, то прийняття депутатами рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 № 534-27-VII «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради» є обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов'язків головою, якому висловлено недовіру суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад так і сільських, селищних міських голів.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.04.2018 у справі № 235/4046/16-а.
Крім того, суд вказує, що повноваження Київської обласної ради щодо дострокового припинення повноважень голови ради є дискреційними, а отже мотиви прийняття такого рішення не можуть піддаватися оцінці.
Таких же висновків дійшов Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18, від 22.04.2020 у справі № 360/2169/19 і надалі підтримані у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №802/1463/18-а, від 21.10.2021 у справі №240/6076/18, а також від 23.06.2023 у справі №240/39337/21.
Отже, оскаржувані рішення відповідача повинні бути перевірені адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності їх прийняття.
Як встановив суд, рішенням Київської обласної ради VII скликання від 10.11.2015 № 006-01-VII «Про обрання голови Київської обласної ради ОСОБА_1 » позивач була обрана головою Київської обласної ради.
08.05.2019 міжфракційна депутатська група «Єднання» подала до Київської обласної ради листом від 08.05.2019 № 08-2019 пропозиції щодо скликання сесії обласної ради.
Зазначене звернення було винесено на розгляд постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції Київської обласної ради.
Відповідно до висновків та рекомендацій постійної комісії з питань - регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції Київської обласної ради від 14.05.2019, постійна комісія вирішила підтримати звернення голови міжфракційної депутатської групи «Єднання», депутата Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_3 щодо пропозиції скликання сесії за умови надання, відповідно до чинного законодавства, підписних листів з підписами не менше, ніж третини депутатів від загального складу ради.
Постійна комісія з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції Київської обласної ради рекомендувала міжфракційній депутатській групі «Єднання» надати підписні листи із прізвищами та засвідченими належним чином підписами, також комісія вирішила - «Вважати, що проекти рішень Ради, з питань, які пропонується винести на розгляд сесії, знаходяться на опрацюванні в Київській обласній раді, тому зазначені проекти рішень не потрібно подавати».
14.05.2019 на виконання висновків та рекомендацій постійної комісії Київської обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції, депутати Київської обласної ради направили голові Київської обласної ради ОСОБА_1 звернення від 14.05.2019 № 1405-2019 за підписом ОСОБА_3 з проханням скликати сесію обласної ради разом з підписними листами із прізвищами та засвідченими належним чином підписами депутатів Київської обласної ради.
Проте, головою Київської обласної ради ОСОБА_1 листом від 15.05.2019 № 07-04/440-285 вдруге відмовила в скликанні сесії.
16.05.2019 депутати Київської обласної ради втретє подали пропозицію на ім'я голови Київської обласної ради ОСОБА_1 щодо скликання сесії Київської обласної ради за підписами 49 депутатів.
Проте, голова Київської обласної ради листом від 16.05.2019 № 07-04/471-288 знову відмовила депутатам скликати сесію.
У зв'язку з неодноразовими відмовами голови Київської обласної ради ОСОБА_1 скликати сесію депутати Київської обласної ради подали пропозицію щодо скликання сесії Київської обласної ради на ім'я заступника голови ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 1605-2019 за підписом 49 депутатів.
Заступником голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 видано розпорядження «Про скликання позачергової двадцять сьомої сесії Київської обласної ради VII скликання» від 16 травня 2019 року № 140.
Розпорядженням голови Київської обласної ради від 16.05.2019 № 141 «Про скасування розпорядження заступника голови Київської обласної ради» було скасовано розпорядженням заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради».
Суд врахував, що як було зазначено вище частина шоста статті 46 Закону № 280/97-ВР передбачає, що у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
У цих випадках сесія скликається: 1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону № 280/97-ВР у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.
Беручи до уваги зазначені норми закону, голова обласної ради зобов'язаний скликати сесію, якщо цього вимагає не менш як одна третина депутатів від загального складу відповідної ради. Законодавство не передбачає права відмови голові ради у такій вимозі.
Крім того, депутати Київської обласної ради на виконання ч. 3 ст. 14 Регламенту листом від 17.05.2019 № 1705-2019 (вх. № 07-04/Ко-480) повідомили голову Київської обласної ради, що вони не відкликають раніше подані пропозицію про скликання сесії Київської обласної ради та повторно просять скликати сесію за підписом 28 депутатів.
Однак, голова Київської обласної ради ОСОБА_1 листом від 17.05.2019 № 07-04/480-290 відмовилась скликати сесію Київської обласної ради.
Ураховуючи, що у разі немотивованої відмови голови обласної ради сесія обласної ради скликається, у тому числі, заступником голови обласної ради (ч. 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 4 ст. 14 Регламенту), тому суд дійшов висновку, що сесія Київської обласної ради скликана заступником голови Київської обласної ради виключно із дотриманням процедури та порядку її скликання, шляхом прийняття розпорядження від 16.05.2019 № 140.
При цьому, суд зауважує, що законодавство України не надає голові обласної ради права одноосібно скасовувати законне розпорядження свого заступника про скликання позачергової сесії, враховуючи, що таке розпорядження видане з дотриманням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Розпорядження заступника, видане в межах його повноважень та відповідно до закону (наприклад, на вимогу третини депутатів), має таку ж юридичну силу, як і розпорядження голови ради.
Тому, суд вважає, що позивач не мала законних підстав для скасування розпорядження заступника голови ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради», оскільки чинне законодавство не наділяє її такими повноваженнями.
Також позивач посилається на порушення відповідачем вимог Інструкції з діловодства у Київській обласній раді при підготовці розпорядження про скликання сесії, а саме, що розпорядження заступника голови ради ОСОБА_2 від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» не було виготовлено на бланку встановленого зразка.
З цього приводу суд врахував, що згідно з п. 4.2.1 Інструкції з діловодства у Київській обласній раді (розпорядження від 22.10.2012 № 363) проекти розпоряджень голови обласної ради друкуються на бланках встановленого зразка (т. 1, а. с. 155).
Відповідно до п. 4.4.1 зазначеної Інструкції після складання, оформлення та погодження проект розпорядження, додатки та інші документи до нього передаються до загального відділу виконавчого апарату обласної ради (т. 1, а. с. 157).
Аналіз положень Інструкції з діловодства Київської обласної ради свідчить про те, що вимоги щодо оформлення стосуються виключно розпоряджень, які видаються головою Київської обласної ради та, відповідно, Інструкцією не передбачено, що розпорядження заступника голови ради має бути виготовлене на спеціальному бланку та погоджено юридичним управлінням.
Таким чином, при підготовці та оформленні розпорядження від 16.05.2019 № 140 були дотримані положення Інструкції з діловодства у Київській обласній раді.
Щодо твердження позивача про неповідомлення її та ряд депутатів Київської обласної ради про скликання позачергової сесії Київської обласної ради, суд врахував наступне.
Абз. 3 п. 2 ст. 15 Регламенту визначає, що у виняткових випадках рішення про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питання, які передбачаються внести на розгляд Ради. Документи позачергової сесії Ради депутати отримують безпосередньо перед реєстрацією на сесії Ради (т. 1, а. с. 80).
Суд наголошує, що позивач була повідомлена про скликання ради, враховуючи, що нею було прийнято розпорядженням голови Київської обласної ради від 16.05.2019 № 141 «Про скасування розпорядження заступника голови Київської обласної ради». Це підтверджує, що позивач була ознайомлена зі змістом розпорядження від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради.
Також з матеріалів справи вбачається, що проекти рішень та інші інформаційні матеріали до питань, які виносяться на розгляд сесії, надаються депутатам в електронному вигляді у строки встановлені цим Регламентом, з подальшим використанням цих матеріалів на сесії ради за допомогою власних технічних засобів. Матеріали в електронному вигляді направляються депутатам з електронних адрес: kievoblrada@gmail.com; koblrada@ukr.net.
Так, о 19 год 40 хв 16.05.2019 з електронної пошти kievoblrada@gmail.com усім депутатам Київської обласної ради було направлено розпорядження від 16.05.2019 № 140 «Про скликання позачергової сесії Київської обласної ради» (т. 3, а. с. 123-130).
Крім того, суд зауважує, що позивач, зазначивши про те, що ряду депутатів не було відомо про скликання позачергової сесії, не зазначила яким саме депутатам не було доведено до відома інформація про скликання сесії.
Ураховуючи зазначене, твердження позивача на противагу зазначеному не знайшло свого підтвердження, тому суд вважає його необгрунтованим.
Також позивач посилається на порушення порядку підготовки та винесення на розгляд сесії Київської обласної ради проектів рішень.
Щодо твердження позивача про порушення вимог ч. 2 ст. 22 Регламенту, то суд урахував, що відповідно до положень п. 3 ст. 22 Регламенту пропозиції, внесені пізніше строку, зазначеного у частині другій цієї статті, або безпосередньо при розгляді проекту порядку денного на сесії, можуть включатися до порядку денного, у тому випадку, якщо вони попередньо розглянуті відповідними органами Ради чи обласної державної адміністрації та відповідні проекти рішень оприлюднені його розробником у терміни, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 зазначеної статті розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно- правові засади діяльності.
Тобто, встановлено вичерпний перелік проектів рішень, що підпадають під дію цього Закону та підлягають оприлюдненню і обговоренню.
Внутрішньоорганізаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб'єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб'єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.06.2018 у справі № 804/16525/15, які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Ураховуючи, що рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради» та «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 » це акти, які стосуються кадрових питань ради та прийняті з метою організації роботи ради, тому такі акти є внутрішньоорганізаційними актами обласної ради, а їх проекти чи самі акти відповідно до вимог законодавства не підлягають обов'язковому оприлюдненню.
Отже, Київська обласна рада не зобов'язана оприлюднювати оскаржувані рішення у строки, визначені частиною 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Щодо твердження позивача про порушення процедури голосування при внесенні змін до порядку денного сесії Київської обласної ради та затвердженні форми бюлетеня для таємного голосування суд зазначає таке.
Пункти 10 та 11 статті 25 Регламенту визначають, що рішення Ради приймаються відкритим та таємним голосуванням. Відкрите голосування здійснюється за допомогою електронної системи голосування або шляхом підняття руки.
При відкритому голосуванні шляхом підняття руки після підрахунку голосів лічильною комісією, головуючий на засіданні або голова лічильної комісії оголошують результати голосування і повідомляють прийнято проект (пропозицію) чи відхилено. При очевидній явній перевазі голосів підрахунки голосування можуть не проводитись, якщо жоден з депутатів не вимагає іншого.
При поіменному голосуванні кожен депутат за пред'явленням лічильній комісії свого посвідчення особисто у списку депутатів проти свого прізвища робить запис «за», «проти» або «утримався» та ставить власноручний підпис.
Лічильна комісія підраховує голоси, складає протокол лічильної комісії та подає дані про результати поіменного голосування головуючому на засіданні, а списки голосування - у Секретаріат сесії. Підсумки голосування заносяться до стенограми сесії (т. 1, а. с. 90, 91).
Як стверджує відповідач у відзиві та третя особа в поясненнях 17.05.2019 під час проведення пленарного засідання двадцять сьомої позачергової сесії Київської обласної ради депутатів Київської обласної ради не було допущено до сесійної зали, що унеможливлювало використання електронної системи для голосування. Пленарне засідання було проведено в кабінеті № 700. У зв'язку з чим, голосування було проведено шляхом оголошення головуючим питання, яке виноситься на розгляд сесії, після чого голова лічильної комісії почергово оголошував прізвища депутатів Київської обласної ради, на що відповідний депутат відповідав особистою реплікою «за», «проти» або «утримався». Голова лічильної комісії фіксував усі голоси депутатів, що підтверджуються протоколами результатів поіменного голосування Київської обласної ради VII скликання.
Докази на противагу зазначеному в матеріалах справи відсутні.
Натомість в матеріалах справи містяться протоколи лічильної комісії № 1, № 2, № 3, № 7, № 8, № 9, в яких зафіксовані результати таємного голосування (т. 3, а. с. 219-224).
Зазначені обставини підтверджують, що відповідач дотримався процедури голосування, яка повністю відповідає вимогам Регламенту.
Також позивач, посилаючись на п. 4 ст. 30 Регламенту Київської обласної ради VI скликання, вказує, що до складу Київської обласної ради входить 84 депутати. Відповідно дві третини від загального складу ради становить 56 депутатів. За оскаржуване рішення від 17.05.2019 проголосували «за» - 51, «проти» - 1 депутати Київської обласної ради. Тому рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради» вважає неприйнятим.
Суд вважає безпідставним таке твердження позивача щодо недостатню кількість голосів для прийняття рішення щодо її звільнення з посади голови Київської обласної ради. До таких висновків суд прийшов, враховуючи таке.
Так, відповідно до п. 4 ст. 30 Регламенту Київської обласної ради VI скликання у своїй діяльності голова Ради є підзвітним Раді та може бути звільнений з посади Радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу Ради шляхом таємного голосування (т. 1, а. с. 98).
Як було зазначено вище ч. 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР визначає, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Ураховуючи зазначене, суд вважає, що положення пункту 4 статті 30 Регламенту Київської обласної ради VI скликання суперечать нормам пункту 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який встановлює загальний принцип прийняття рішень більшістю голосів від загального складу ради.
Таким чином, Законом не встановлено вимоги щодо необхідності кваліфікованої більшості (двох третин голосів) для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень голови обласної ради.
Оскільки норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» мають вищу юридичну силу порівняно з положеннями регламенту, при прийнятті рішення слід застосовувати норми закону.
Тому, для прийняття оскаржуваного рішення була необхідна підтримка щонайменше 43 депутатів. Фактична кількість голосів «за» становила 51, що підтверджує достатність голосів для його ухвалення.
Щодо твердження позивача про неправомірне внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд врахував таке.
Ураховуючи, що депутати Київської обласної ради прийняли рішення від 17.05.2019 № 538-27-VІІ «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 », а також волевиявлення депутатів Київської обласної ради, внесені зміни до Єдиного державного реєстру щодо нового керівництва були законними. Ці дії були необхідні для забезпечення подальшого належного функціонування Київської обласної ради та представництва її інтересів у правовідносинах з третіми особами.
Крім того, суд вважає необгрунтованим посилання позивача на порушення її прав, свобод та інтересів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання звільнення з посади голови ради.
Ураховуючи викладене та встановлену в ході розгляду цієї справи відповідність дій Київської обласної ради вимогам законодавства, підстави для твердження про порушення прав позивача відсутні.
Підсумовуючи встановлені обставини цієї справи, суд врахував, що прийняття депутатами обласної ради рішення про дострокове припинення повноважень голови ради є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов'язків головою обласної ради, якій висловлено недовіру, суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ґрунтуються на принципі виборності представницьких органів - обласних рад і обласних голів.
Суд зауважує, що при розгляді цієї справи по суті спору суд не уповноважений надавати оцінку роботі позивача на посаді голови Київської обласної ради щодо виконання чи невиконання ним службових обов'язків, надавати оцінку позиції депутатів Київської обласної ради, які проголосували за висловлення недовіри голові ради.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» при прийнятті спірного рішення, а саме, рішення Київської обласної ради рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради».
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 », то суд зазначає таке. Суд не встановив порушень, пов'язаних із прийняттям рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради». Тому суд враховує, що позовні вимоги щодо скасування рішення Київської обласної ради від 17.05.2019 «Про обрання голови Київської обласної ради VII скликання ОСОБА_2 » є похідними від основних вимог, у задоволенні яких відмовлено, відповідно такі також задоволенню не підлягають.
Інші доводи позовної заяви також не спростовують висновків відповідача та не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Ураховуючи встановлені судом обставини у даній справі, за відсутності у позивача доказів на переконання суду, оцінивши докази які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об'єктивному дослідженні, судом не встановлено підстав та обставин для задоволення позову.
За правилами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог, тому відсутні процесуальні підстави для вирішення питання щодо понесених витрат сторонами у справі.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО