Справа № 161/22328/25
Провадження № 1-кп/161/1428/25
м. Луцьк 10 грудня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025035580000178 від 07.03.2025 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Буськ, Львівської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 06.03.2025, о 13 годині 30 хвилин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, для власного вживання, без мети збуту, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, у великих розмірах, через Телеграм-бот «Cl_On (основа)», за грошові кошти у сумі 1553 гривні, які перерахував на банківську картку емітовану АТ «А-банк» № НОМЕР_2 .
У подальшому, того ж дня, ОСОБА_4 , перебуваючи за координатами 50.728223, 25.472034, які розташовані у лісосмузі, що поблизу с. Лище, Луцького району, Волинської області, та які отримав від невстановленої досудовим розслідування особи, відшукав зіп-пакет з вмістом особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено, у великих розмірах, без мети збуту, який у подальшому зберігаючи при собі, переніс до автомобіля марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , де помістив вищевказаний пакет під водійське сидіння даного автомобіля.
Після цього, без розриву в часі, останній почав рух даним автомобілем, продовжуючи зберігати особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, у великих розмірах, без мети збуту, та перевіз її за координатами 50.728223, 25.472034, які розташовані у лісосмузі, що поблизу с. Лище, Луцького району, Волинської області, де був зупинений працівниками поліції, та у якого в ході огляду місця події виявлення та вилучення вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, у великих розмірах, масою - 1,9172 г, тобто зберігав її до 18 години 06 хвилин, 06.03.2025.
Відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-24/3193-НЗПРАП від 19 березня 2025 року, надана на дослідження речовина містить у своєму складі психотропну речовину - PVP, масою - 1,9172 г, що відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, є психотропною речовиною у великому розмірі.
Таким чином, ОСОБА_4 інкримінується незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.309 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є діючим військовослужбовцем.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальний правопорушень.
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На час перебування ОСОБА_4 на військовій службі нагляд за останнім здійснювати командиру військової частини, в якій обвинувачений проходить військову службу, а у разі його звільнення з військової служби, контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
У разі звільнення з військової частини, зобов'язати ОСОБА_4 , згідно з ч.1 ст.76 КК України, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Iphone X», чорного кольору, із чохлом чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_4 , із сім-картою НОМЕР_5 - повернути законному володільцю ОСОБА_4
- кристалічну речовину ьілого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину - PVP, масою - 1,9172 г, змиви із зіп - пакету та зіп - пакет із вмістом кристалічної речовини - знищити;
Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2025 на речі та предмети, скасувати.
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/103-25/3193-НЗПРАП від 19.03.2025 року в сумі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одну) гривню 80 (вісімдесят) копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1