Справа № 159/7722/25
Провадження № 3/159/3204/25
10 грудня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денисюк Т.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), без зареєстрованого місця проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , учасник бойових дій,
за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП,
ОСОБА_1 10.08.2025 о 13.00 годині, перебуваючи поблизу будинку №33 в м.Ковелі на бульварі Л.Українки, здійснив постріл вгору зі стартового пістолету.
По даному факту 11.08.2025 внесені відомості до ЄРДР за №12025035550000279 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
Постановою дізнавача СД Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 25.09.2025 вказане кримінальне провадження закрите у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Матеріали кримінального провадження направлені до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
14.10.2025 ДОП СДОП ВП Ковельського РУП ГУНП у Волинській області Войтюком В.М. складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ВАД №434866 від 14.10.2025 ОСОБА_1 посталене у провину вчинення дрібного хулінства, тобто умисних дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
У судовому засіданні 18.11.2025 ОСОБА_1 вину у вчиненні дрібного хулінства не визнав, пояснив, що є військовослужбовцем, тривалий час виконував свій військовий обов'язок в зоні бойових дій, в 2024 році був знятий з військового обліку за станом здоров'я через захворювання, пов'язане з проходженням військової служби. Після повернення з зони бойових дій придбав для власного самозахисту стартовий пістолет «Retay» моделі «Eagle X4» 9 мм Р.А.К. 10.08.2025 приблизно о 14 годині в м.Ковелі в районі Привокзальної площі, біля будинку №33 на бульварі Лесі Українки, став свідком сутички між компанією з цивільних осіб та військовослужбовцем, щоб розборонити їх і припинити конфлікт здійснив постріл вгору зі стартового пістолету. Після цього усі присутні розійшлися в різні сторони. Він, в свою чергу, коли повернувся додому, повідомив поліцію про обставини події, пояснив мотиви своєї поведінки, добровільно видав поліцейським стартовий пістолет та патрони.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, а також отримані за клопотанням ОСОБА_1 матеріали кримінального провадження № 12025035550000279, суд дійшов такого висновку.
Адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Згідно з статтею 7 Кодексу, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян або інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до частини першої статті 296 Кримінального кодексу України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При кваліфікації хуліганства, перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім об'єктом хуліганства є суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних - етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні уставлених правил співжиття.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення у статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» № 2899-IV, де зазначено, що громадське місце це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Решта громадських місць визначається органами місцевої влади. Ці місця мають бути внесені до списку громадських пунктів, а люди проінформовані стосовно них.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства визначається ставленням до наслідків, передбачає умисну форму вини, полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Особа, яка скоїла дрібне хуліганство, розуміє, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає чи умисно допускає неповагу до суспільства.
Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки при хуліганстві.
Мотиви такої поведінки можуть бути різні і постають із бажання особи показати свою зверхність, самолюбство, неповагу до інших, байдуже ставлення до правил і норм поведінки.
Тобто за відсутності беззаперечного встановлення вищевказаних ознак, в тому числі мотиву, відсутній склад дрібного хуліганства.
ОСОБА_1 як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і в судовому засіданні заперечив вчинення хуліганських дій, вказав, що не мав жодного умислу порушувати громадський порядок чи спокій громадян, свою поведінку пояснив наміром допомогти побратиму військовослужбовцю.
Пояснення ОСОБА_1 об'єктивно підтверджуються показами свідка ОСОБА_2 , які вона надала 19.08.2025 в рамках кримінального провадження № 12025035550000279. Так свідок вказала, що 10.08.2025 до неї на роботу (магазин на Привокзальному ринку в м.Ковелі) прийшов її брат ОСОБА_3 , діючий військовослужбовець, який в той час перебував вдома на реабілітації після поранення, отриманого в зоні бойових дій. Поспілкувавшись, брат пішов у справах в сторону подвір'я будинку АДРЕСА_2 . Через якийсь час вона почула звідти шум. Прибігши на місце, стала свідком словесної конфлікту, який відбувався між її братом та компанією з чоловіків та жінок, які в дворі цього будинку вживали алкогольні напої. Один з чоловіків штовхнув її брата, від чого останній впав на поранену ногу. В той час, коли вона намагалася допомогти брату піднятися з землі, у двір будинку зі сторони Привокзального ринку зайшов чоловік у військовій формі, який оцінивши ситуацію, дістав пістолет і здійснив постріл вгору. Після цього компанія розійшлася в різні сторони. Чоловіка, який допоміг, вона не знає.
З матеріалів кримінального провадження також прослідковується, що ОСОБА_1 після вказаних подій здійснив повідомлення на службу 102, розповів, що він змушений був використати стартовий пістолет для того, щоб розборонити учасників конфлікту, один з яких військовослужбовець з тростиною, що зафіксовано в електронному рапорті поліції від 10.08.2025.
Відповідно до протоколу добровільної видачі від 12.08.2025, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції коробку чорного кольору з-під стартового пістолету «Retay» моделі «Eagle X» кал. 9 мм, в якій знаходилися 4 холостих патрони, один з них використаний 10.08.2025, та стартовий пістолет під холостий патрон.
За результатом розгляду справи суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, який полягає в усвідомленні суспільно небезпечного характеру своїх дій особою і бажання їх вчинити, відтак не доведено суб'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Ураховуючи наведене провадження в справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 173 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяТ. В. Денисюк