Справа № 157/1863/25
Провадження № 2/157/806/25
(заочне)
11 грудня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
21.10.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.03.2024 у розмірі 54359,59 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 17.03.2024 року відповідач встановив мобільний додаток monobank, що дозволяє надати йому банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів, відповідач підписав анкету-заяву шляхом застосування цифрового власноручного підпису. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте відповідач зобов'язання за зазначеним договором не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором станом на 08.09.2025 року становить 54359 грн 59 коп., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 35473,94 грн, заборгованості за пенею - 7151,22 грн та заборгованості за порушення грошового зобов'язання - 11734,43. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Ухвалою судді від 24.10.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві та доданому до неї клопотанні просив розгляд справи провести без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 17 березня 2024 року ОСОБА_1 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг та підписав своїм особистим підписом анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 погодився з тим, що ця заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг. Крім того, підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, ОСОБА_2 просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я НОМЕР_1 та просив встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному застосунку. Сторонами погоджено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. У зазначеній заяві також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. ОСОБА_1 також погодився з тим, що невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору, з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (а.с. 11).
Анкета-заява підписана ОСОБА_1 17 березня 2024 року власноручним підписом та електронним підписом, що вбачається з форми підтвердження електронного документу (а.с. 12). Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконала представник банку Яблунівська О.С.
На підтвердження погодження умов договору з відповідачем АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до матеріалів позовної заяви надано запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, (а.с. 14), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 15 зворот - 16), умови і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (а.с. 20-27), які підписані ОСОБА_1 шляхом накладення його електронного підпису, що вбачається з форм підтвердження електронного документу (а.с. 13, 17), витяг з Тарифів за карткою monobank (а.с. 27-28), таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 31 зворот).
Інформація про рух коштів по картці від 08.09.2025 за період з 17.03.2024 по 08.09.2025, що міститься в матеріалах справи (а.с. 10), підтверджує, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, протягом цього часу відповідач активно користувався кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за кредитом, останній платіж ним був здійснений 23.09.2024 року, що свідчить про погодження ОСОБА_1 з умовами укладеного договору.
Суд зауважує, що ця інформація є належним доказом, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов'язків з погашення кредиту.
Відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписка з банкового рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції.
Верховний Суд в Постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим суд зазначає, що витяг з тарифів за карткою monobank не містить підпису позичальника. Доводи банку про підтвердження факту ознайомлення відповідача із цим документом анкетою-заявою, шляхом застосування електронного цифрового підпису, суд вважає непідтвердженими належними доказами.
Згідно зі ст. 626 та 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому згідно зі змістом цього Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постановах Верховного суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі 127/33824/19 тощо.
Суд зауважує, що саме по собі посилання позивача на ознайомлення відповідача із вказаним банківським документом та погодження із ними шляхом його підписання підписом без надання відповідних доказів, не може бути прийнято до уваги судом, оскільки відсутність вказаних доказів позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними витягом з тарифів та його підписання, що є обов'язковим у разі пред'явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за процентами, неустойкою, комісією, та які у зв'язку із відсутністю вказаних доказів до стягнення не підлягають.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач, обґрунтовуючи своє право вимоги щодо стягнення заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилається на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та паспорт споживчого кредиту, як невід'ємну частину спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування карти monobank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
Матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
При цьому оздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено судовою практикою і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Однак домовленість про сплату процентів за користування кредитними коштами передбачена Анкетою-заявою та паспортом споживчого кредиту, підписаними 17.03.2024 року ОСОБА_1 .
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла непогашена заборгованість, розмір якої станом на 08.09.2025 року становить 54359,59 грн, що складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 35473,94 грн, заборгованості за пенею у розмірі 7151,22 грн, заборгованості за порушення зобов'язань у розмірі 11734,43 грн, згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 17.03.2024 укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» та ОСОБА_1 (а.с. 8). Із зазначеного розрахунку встановлено, що з 30.04.2024 3о 31.05.2024 позивачем нараховувались відсотки на заборгованість за кредитом за ставкою 37,2% річних, з 30.06.2024 3о 31.01.2025 - за ставкою 74,4% річних, тобто в розмірі, передбаченими умовами підписаними сторонами анкети-заяви та паспортом споживчого кредиту - 3,1% в місяць та 6,2% у місяць.
З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним боргом та відсотків за користування кредитними коштами.
Щодо стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов'язання:
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зазначені положення законодавства спростовують твердження позивача у позовній заяві про наявність підстав для стягненні з відповідача коштів за прострочення грошового зобов'язання, в тому числі пені за порушення зобов'язань із погашення заборгованості за кредитним договором.
Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені в розмірі 7151,22 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору та заборгованості за порушення грошового зобов'язання в розмірі 11734,43 грн є безпідставним.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.03.2024 становить 35473,94 грн, що складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та нарахованих відсотків за користування кредитом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.
Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на 65,26% (35473,94 х 100% : 54359,59), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1976,07 грн (3028 грн х 65,26%).
Керуючись ст. 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 205, 526, 610, 625, 626, 629, 631, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.03.2024 року в розмірі 35473 (тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят три) гривні 94 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 1976 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість) гривень 07 коп сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ