Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 грудня 2025 р. Справа № 520/16608/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку мною, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у Харківській області (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно мене, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку мною, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 15.06.2025, при оновленні облікових даних в електронному кабінеті призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв+ дізнався, про розшуку з боку відповідача. А саме в Резерв+ з'явилася інформація: «Порушення правила військового обліку. Вас розшукує ТЦК; 09.06.2025р.».
У зв'язку з чим, з метою з'ясування підстав виникнення інформації в Резерв+ про порушення позивачем правил військового обліку, представником позивача 17.06.2025 був направлений запит до відповідача.
Листом від 23.06.2025 (вих. № 13/2263) відповідачем було надано відповідь, «Громадянин ОСОБА_1 10.05.1996, був поданий у розшук від 09.06.2025 у зв'язку з тим що він своєчасно не пройшов ВЛК до 05.06.2025 згідно Закону України № 4235-ІХ «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», оскільки ОСОБА_1 , є неприданим в мирний час, обмежено придатним у воєнний час».
Вважаючи окреслене порушенням з боку відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом порушених прав.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від відповідача 21.07.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відповідність правової поведінки вимогам законодавства.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Позивач ОСОБА_1 має визначений ступінь придатності:
згідно облікової карти до військового квитка серії НОМЕР_3 , наявної у ІНФОРМАЦІЯ_4 - «обмежено придатний до військової служби»;
згідно облікової карти до військового квитка (військово-облікового документу) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ідентифікатор військовозобов'язаного № НОМЕР_4 - 05.05.2016 визнаний «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» ІНФОРМАЦІЯ_5 по гр. І ст. 53 в (наказ МО України Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 від 14.08.2008. Де є також примітка «підлягає переогляду 05.05.2021».
Також, згідно окремого витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо проходження медичного огляду міститься запис: дата протоколу 05.05.2016 «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», дата огляду 05.05.2016.».
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення ступеню придатності до військової служби за мобілізацією на особливий період.
З періоду оголошення Президентом України загальної мобілізації (Указ від 24.02.2022 №64/202) в Україні настав особливий період - воєнний стан, який діє по теперішній час, тому відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На підставі вищевказаного, з боку відповідача відносно ОСОБА_1 направлено електронне звернення до органів Національної поліції України №Е2377510 від 09.06.2025, відповідно до ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо доставлення особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку (причина: Не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; примітка: Відповідно до вимоги п. 29 Порядку ведення ЄДРПВР затвердженого КМ України 10.05.2024 № 523, Закону України від 12.02.2025 № 4235-ІХ, 05.06.2025 завершиться встановлений термін, для проходження повторного мед. огляду.), до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з цим судом встановлено, що з боку відповідач 23.06.2025 на адвокатський запит від 17.06.2025 надано відповідь зі змісту якої вбачається, що «На теперішній час протокол стосовно громадянина ОСОБА_1 не виносився, для винесення протоколу та постанови особа особисто повинна з'явитись до № ІНФОРМАЦІЯ_6 у Харківській області.».
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, виявленим порушення з боку податкового органу в ході проведеної перевірки на відповідність їх змісту положенням законодавства, суд виходить з наступного.
24 лютого 2022 року Указом Президента 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської. Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Проведення мобілізації неодноразово продовжувалось та проводиться на час розгляду цієї справи.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Отже, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Зокрема, вказаним Законом визначено, що з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями установлюється військовий обов'язок (частина 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Військовий обов'язок включає: виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 встановлені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (надалі за текстом - Правила військового обліку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку:
- за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так само, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні обв'язки військовозобов'язаних закріплені у п.21, п.23. п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 р. № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено, зокрема в пункті 21, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Також Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначений та закріплений порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, а саме: згідно пункту 27 Порядку встановлено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
Згідно пункту 34 Порядку, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Згідно пункту 36 Порядку, за адресою місця проживання або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язані можуть бути оповіщені, зокрема, представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Згідно пункту 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Також системний аналіз змін до наведених вище норм законодавства свідчить про те, що порядок проведення призову доповнено нормами, за якими перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою електронного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка. Ще одним уточненням стало введення норми про те, що повістки, сформовані за допомогою Реєстру "Оберіг" (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу. Повістку з описом вкладення (форма 107), що вкладені у конверт, на лицевій стороні якого приклеєно самоклейний ярлик для рекомендованого листа; на зворотній стороні приклеєно повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого лист) (форма 119).
З аналізу положень пунктів 73, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) вбачається, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку; у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
З наведеного вбачається, що позначка відділення поштового зв'язку у відповідній довідці про повернення поштового відправлення відправнику: "повертається за закінченням терміну зберігання", «адресат відсутній за вказаною адресою» і тому подібних свідчить про те, що адресат/отримувач, який повідомлений про надходження відповідного відправлення, не прибув до відділення поштового зв'язку для його отримання, внаслідок чого, враховуючи нормативно передбачений строк зберігання поштового відправлення у відділенні поштового зв'язку, його було повернуто відправникові.
Разом з тим суд зауважує, що беручи до уваги цитовані вище положення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вбачається, що передумовою для надіслання до правоохоронних органів України звернення з приводу порушення особою вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є обставини, які обґрунтовано свідчать про можливість порушення такого законодавства та, зокрема, факт неприбуття особи без поважних причин до ТЦК згідно належного виклику (повістки).
Суд зазначає, що факту надіслання позивачу повістки або текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку або (електронну адресу) про виклик до ТЦК, отримання ним такої повістки або повідомлення та повернення її до ТЦК в зв'язку з неотриманням за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання позивача в цій не справі не встановлено.
Крім того, суд зауважує, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв+ позивач перебуває на військовому обліку у відповідача, із зазначенням адреси проживання, тобто підтверджено, що позивачем інформація та дані були оновлені вчасно, дата уточнення даних 12.07.2024 з датою дійсності до 15.06.2026.
При цьому, як встановлено судом, позивач під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок Резерв+, вказав адресу свого фактичного місця проживання із зазначенням номера мобільного телефонна.
Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.
Стосовно посилання позивача на те, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності на нього не складались адміністративні матеріали (протокол та/або постанова) за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, суд перш за все акцентує увагу на тому, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення.
Суд зауважує на законодавчому розмежуванні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення - це об'єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності - це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо).
Закон пов'язує притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з фактом, зокрема, неприбуття без поважних причин до ТЦК згідно належного виклику (повістки), а не з наявністю постанови про притягнення до відповідальності.
Суд ще раз нагадує, що не вирішує в цій справі питання вини позивача в адміністративному правопорушенні. При цьому, звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є заходом впливу з метою вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Наведене кореспондується і з положеннями ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що відносно позивача складались протоколи про адміністративні правопорушення чи виносились постанови про притягнення його до відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП.
Суд повторно зауважує, що факту надіслання позивачу повістки або текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку про виклик до ТЦК, отримання ним такої повістки, повідомлення або повернення її до ТЦК в зв'язку з неотриманням за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання позивача в цій справі не встановлено, протилежного з боку відповідача в ході розгляду справи з боку відповідача не доведено.
Суд ураховує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, суд зазначає, що відомості до Реєстру внесені безпідставно.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем в цій справі належними та допустимими доказами не доведено законність своїх дій щодо порушення правил військового обліку з боку позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку позивача, суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
При цьому, позивач через свого представника звернувся із адвокатським запитом в якому, зазначив, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, на нього не складались адміністративні протоколи та/або постанови. Військово-облікові дані оновлено.
Однак, відповідач не розглянув вказану вимогу та не прийняв відповідного рішення про виключення або відмову у виключенні позивача з військового обліку, а лише надав роз'яснення листом від 23.06.2025.
Водночас слід вказати, що знаходження позивача на військовому обліку у відповідача не звільняє останнього від обов'язку розглянути належним чином питання щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем та внесення відповідних відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак суд зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача про виключення його з військового обліку, яка порушила права позивача.
Таким чином, відповідачем мають бути вжиті дії щодо вирішення питання про внесення інформації стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки застосування саме такого способу захисту є ефективним, що поновлює порушені права позивача та призведе до потрібних результатів, наслідків. Крім того, вирішення спору у такий спосіб є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої позиції, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність бездіяльності відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив розгляд заяви позивача саме щодо питання виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, чим допустив бездіяльність, яка порушила права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача розглянути питання про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 у Харківській області ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку мною, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути в установленому законодавством порядку питання про виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з військового обліку, на підставі відповідної заяви (адвокатського запиту) від 17.06.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 у Харківській області ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1011 (одна тисяча одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 11.12.2025, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.