Справа № 420/17272/25
11 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо не надання нової довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року,
-Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року,
-Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704,
-Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 360 478 (триста шістдесят тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 54 копійки,
-Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо не здійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2023-2025 роки, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704,
-Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2023-2025 роки, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 44 668 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) гривень 10 копійок,
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення за місяць в якому його було звільнено у 2025 році та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що з 05.06.2022 по 10.03.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . При звільненні позивач отримав копію грошового атестату та копію довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсії за період з 01.03.2023 по 28.02.2025. Також, 26.04.2025 представник позивача отримав від військової частини НОМЕР_2 копію довідки-розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення позивача та картки особового рахунку, з яких слідує, що відповідачем протиправно виплачувалось позивачу грошове забезпечення за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року без урахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законодавством за вказані періоди, а також не в повній мірі була виплачена грошова допомога на оздоровлення, та не вірно видана довідка за 24 місяці служби, оскільки видана без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вказаний період, та без урахування індексації.
Позивач зазначає, що Верховний Суд у постанові від 03.04.2019 року у справі №638/9697/17 відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 та 13 березня 2019 року у справах № 522/11262/16-а та №522/7855/17 відповідно та сформулював наступний правовий висновок: Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 30.09.2019 у справі №750/9785/16-а), від 20.11.2019 у справі №522/11257/16-а, від 17.05.2021 у справі №552/4951/17 та від 26.08. 2021 у справі № 240/7853/19.
Окрім того, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативноправових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, позивач вважає, що з 29.01.2020 року п. 4 постанови № 704 має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14». Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, грошові складові повинні були розраховуватися: - з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року у розмірі - 2684 гривні; - з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі - 3028 гривень.
Оскільки у період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року, відповідач використовував таку розрахункової величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, що є протиправним, позивач вважає що існує достатньо підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року, з урахування проведених раніше виплат.
Також, у позовній заяві повідомляється, що відповідно до чинного законодавства України, військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Дані види грошової допомоги розраховуються з урахуванням дійсного грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до чого, у випадку невірного здійснення розрахунку грошового забезпечення без урахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - буде здійснено невірний розрахунок нарахування та виплати військовослужбовцю грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Так, відповідно до картки особового рахунку позивача, грошова допомога на оздоровлення була виплачена позивачу за 2023-2025 роки у розмірі - 71 317,80 грн. Однак, враховуючи те, що складові грошового забезпечення були розраховані без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684 гривні та станом на 2024-2025 роки у розмірі 3028 гривень, розмір допомоги на оздоровлення повинен становити - 115 985 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 90 копійок.
Звертається у позові увага і на те, що Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням по справі № 320/29450/24 від 14 березня 2025 року, визнав протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Крім того, ОСОБА_1 зазначає у позові і те, що була здійснена виплата одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі - 80 702 (вісімдесят тисяч сімсот дві) гривні 48 копійок. Проте, при здійсненні розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні Позивачу не була включена індексація грошового забезпечення. Відповідно до розрахунку індексації грошового забезпечення, розмір індексації перед звільненням позивача складав - 2697,95. Втім, даний розрахунок був здійснений без урахування грошового забезпечення розрахованого з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року. Відтак, позивач вважає наявним підстави для зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити недоплачену суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
Ухвалою суду від 09.06.2025 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження.
Відповідачі надали відзиви на позовну заяву ОСОБА_1 , де вказуючи про хибність та необґрунтованість вимог та доводів позивача, просять відмовити у задоволенні його позову.
Виклавши аналогічні доводи у своїх відзивах, відповідачі зазначають про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, адже задоволення такої вимоги ОСОБА_1 не буде відповідати вимогам діючого законодавства, принципу рівноправності та принципу збалансованості бюджету. Не врахування судом вказаних обставин може мати непередбачувані наслідки для сталості державного бюджету, а тому здійснена відповідачем відмова у виплаті індексації грошового забезпечення переслідує легітимну мету, є пропорційною та обґрунтованою, оскільки здійснення виплат, за умови відсутності належних фінансових ресурсів може призвести до того, що держава України в особі її уповноважених органів може втратити здатність гарантувати право на соціальне забезпечення, а також належне функціонування всієї системи соціального забезпечення, що суперечитиме, крім іншого, принципам соціальної держави. Таким чином, відповідачем не порушено прав позивача.
Відповідачі звертають увагу на те, що системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що, суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та не підлягають зазначенню у довідці про грошове забезпечення позивача для перерахунку його пенсії, а отже відповідні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо нарахування та виплати грошового забезпечення та грошової допомоги не у повному обсязі за спірні періоди відповідачами зауважено, що позивач здійснив помилковий та безпідставний висновок про те, що з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, якою було визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, відновила свою дію попередня редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, адже скасування у судовому порядку п.6 Постанови 103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови №704 не поновлює дію попередньої редакції п.4 Постанови №704. На думку відповідачів, позивач не звернув увагу на те, що сама Постанова №704 у спірний період була викладена в редакції Постанови №103, де в пункті 4 зазначено наступне: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». З урахуванням викладеного, вбачається, що у спірний період ВЧ НОМЕР_2 керувалась чинною Постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка була обов'язковою для застосування, оскільки іншої у той час не існувало, а попередня не могла бути відновлена судом.
Крім того, щодо нарахування та виплати грошового забезпечення та грошової допомоги не у повному обсязі за 2024-2025 відповідачі окремо наголошують, що фактично з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 розрахункову величину для обчислення розміру посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було змінено з «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року» на «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року». Однак, 20.05.2023 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, якою внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та викладено у наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14". Отже, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.
Також, відповідачами заявлялось клопотання про поновлення строку на подання відзивів та заявлених ВЧ НОМЕР_2 клопотань, розглянувши які суд вважає можливим поновити відповідачам строк на подання таких документів. Суд зауважує, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму. Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 по справі №500/787/19 акцентує на тому, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. З огляду на викладене, приймаючи до уваги наведені представниками відповідачів обставини, суд вважає за можливе, задля повного та всебічного встановлення обставин справи, з метою дотримання принципу рівності сторін у процесі та забезпечення принципу змагальності сторін, поновити відповідачам процесуальний строк для подачі відзивів на позов та прийняти надані відповідачами відзиви. Водночас, стосовно оновлення строків на подання клопотань суд зазначає, що в силу вимог п.3 ч.3 ст.44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Також, представником відповідача - військової частини НОМЕР_2 заявлено клопотання про залишення позову без руху, з огляду на те, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Вовченко О.А.) перебуває справа № 420/17270/25 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії (ухвала про відкриття провадження від 27.06.2025 року). Так, під час вивчення позовних вимог вбачається звернення позивача - ОСОБА_1 до тих же самих відповідачів з тим саме предметом та з тих самих підстав в порушення п. 11) ч. 5 ст. 160 КАС України. На думку відповідача, з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України, у діях позивача вбачається звернення до суду з одними і тими ж вимогами, що може свідчити про зловживання процесуальними правами.
З даного приводу суд зазначає, що ухвалами суду від 10.12.2025:
1). У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_6 про об'єднання справ №420/17270/25, 420/17272/25 в одне провадження відмовлено;
2). Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в частині вимог про:
-Визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо не надання нової довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023,
-Зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року,
-Визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704,
-Зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704,
-Визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо не здійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704,
-Зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704.
Відтак, підстав для залишення без руху позову ОСОБА_1 на даний час немає.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній документі.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 05.06.2022 року по 10.03.2025 року, яка перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.03.2025 року № 47, головного сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , молодшого геодезиста топогеодезичного відділення військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 26 лютого 2025 року №108-РС у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)), наказано вважати таким, що справи та посаду здав і направити на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до указаного витягу з наказу, з 10.03.2025 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з усіх видів забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 , а з продовольчого забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 , виключено з 11.03.2025p.
Також, за інформацією зазначеного витягу з наказу слідує, що ОСОБА_1 щорічна основна відпустка за 2022 рік у військовій частині НОМЕР_1 надавалась у кількості 10 (десять) діб; щорічна основна відпустка за 2023 рік надавалась у кількості 15 (п'ятнадцять) діб; щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалась; щорічна основна відпустка за 2025 рік не надавалась; грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік отримав; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, за 2025 рік не отримав.
Крім того наказано також було: виплатити грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 2022 рік у кількості 20 діб; виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2023 рік у кількості 15 діб; виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2024 рік у кількості 30 діб; виплатити грошову компенсацію відпустку за 2025 рік у кількості 30 діб; виплатити щомісячну премію у розмірі 513% та надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за період з 01.03.2025 року по 10.03.2025 року; на підставі пункту 1 розділу 32 наказу Міністра оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 № 260 (зі змінами до доповненнями, в редакції 16.08.2022) виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 07 (сім) років військової служби; виплатити грошову компенсацію за не отримане речове майно, відповідно до довідки № 4 про вартість речового майна, що належить до видачі, виданої речовою службою військової частини НОМЕР_2 , у розмірі 29728,17 (двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривні 17 (сімнадцять) копійок; відповідно до Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ, ст. 77-2 Кодексу законів про працю України, додаткова оплачувана відпустка, як учаснику бойових дій тривалістю 14 календарних днів, за період з 05.06.2022 року по 07.03.2025 року не надавалася; на підставі рішення Міністра оборони України від 14.11.2019, статті 16-2 Закону України «Про відпустки» та пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплатити грошову компенсацію за 70 (сімдесят) діб невикористаної додаткової оплачуваної відпустки, за 2021-2025 роки, як учаснику бойових дій.
З наданих до матеріалів справи копій карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2022-2025 роки вбачається, що в спірний період грошове забезпечення позивачу нараховувалось та виплачувалось виходячи з посадового окладу 3000,00 грн.
Нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось з урахуванням прожиткового мінімуму у розмірі 1762.
Також, згідно копії довідки-розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 №1193/ФЕС від 22.04.2025 судом встановлено, що з червня 2022 року по грудень 2022 року та з серпня 2024 року по грудень 2024 року позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення.
12.03.2025 року військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка №502/ФЕС про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами).
До складу грошового забезпечення у вказаній довідці включено, посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за доступ до державної таємниці і премію.
Довідка №502/ФЕС від 12.03.2025 року про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) видана з урахуванням вищевказаного розміру посадового окладу (3000,00 грн).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо нездійснення нарахування і виплати протягом спірного періоду з 01.01.2023 по 28.02.2025 грошового забезпечення включаючи основні та щомісячні додаткові види, грошової допомоги на оздоровлення за 2023-2025 роки із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, бездіяльність щодо нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення за місяць в якому його було звільнено, а також бездіяльність щодо ненадання нової довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, за період з 01.01.2023 року по 28.02.2025 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Перш за все суд зазначає, що з урахуванням прийняття судом 10.12.2025 ухвали про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в частині позовних вимог на підставі п.3 ч.1 ст.240 КАС України, суд зазначає, що у даній справі вимоги, які підлягають розгляду та оцінці судом є: Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 20.05.2023 року по 28.02.2025 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704; Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошове забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 20.05.2023 року по 28.02.2025 року, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 360 478 (триста шістдесят тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 54 копійки; Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) щодо не здійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024-2025 роки, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704; Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2024-2025 роки, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, у розмірі - 44 668 (сорок чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) гривень 10 копійок; Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення за місяць в якому його було звільнено у 2025 році та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення зазначених вище вимог позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ?«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною 4 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 пунктом 6 якої внесено зміни, зокрема до постанови Кабінету Міністрів України №704, пункт 4 якої викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з 29.01.2020р. відповідні зміни, які були внесені до п.4 Постанови КМ України №704 втратили чинність.
Таким чином, з 29 січня 2020 року не діє норма п.6 постанови КМУ №103, якою були внесені зміни до п.4 постанови КМУ №704 стосовно того, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст.6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (п.1) та порядок встановлення державних стандартів (п.3).
Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому п.8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII?«Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-IX) та в подальшому ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», ЗУ «Про Державний бюджет на 2022 рік», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 відповідно, не містять.
Тобто, положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили, а після цієї дати не відповідали їм.
Відповідно до ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 по справі №913/204/18, від 10.03.2020 по справі №160/1088/19, від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
Отже, з огляду на передбачені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01.01.2020 положення п.4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для обчислення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для розрахунку посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин належить застосувати пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Також, суд враховує, що механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства Оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі -Порядок №260).
Відповідно до п.2 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Згідно з п.1 розділу IV, п.1 розділу VI, п.1, 2 розділу ХVI Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Крім того, згідно з п.1 розділу ХХІІІ, п.1,7 розділу ХХIV Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до приписів розділу XXXІІ Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п1 ч.2 ст. 15 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах: 1) 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - які звільняються з військової служби: за станом здоров'я.
Отже, указані виплати залежать від розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням.
Разом з цим, суд зауважує позивачу, що постановою КМУ від 12.05.2023 № 481 (яка набрала чинності 20.05.2023) внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 постанова КМУ від 12.05.2023 № 481 була чинна.
Тільки згідно з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/25, визнано протиправним та скасовано п. 2 постанови КМУ від 12.05.2023 року № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Ч. 1, 2, 6 ст. 57 Закону України "Про правотворчу діяльність" встановлено, що дія нормативно-правового акта у часі - це реалізація нормативно-правового акта щодо суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали станом на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законом.
Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, якщо інше не передбачено законом, і закінчується моментом припинення його дії.
У разі якщо припинення дії нормативно-правового акта здійснюється на підставі рішення суду, дія нормативно-правового акта припиняється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/25 набрало законної сили 18.06.2025, тобто постанова №481 станом на 01.01.2024, 01.01.2025 була чинна.
Тому, на переконання суду, відсутні підстави для застосування з 20.05.2023 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року як розрахункової величини для визначення складових грошового забезпечення позивача, виходячи з розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму встановленого законом станом на 01.01.2023 з 20.05.2023, станом на 01.01.2024 з 01.01.2024 по 31.12.2024 та станом на 01.01.2025 з 01.01.2025 по 28.02.2025.
Тому підстави для задоволення позову щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за спірний у даній справі період (з урахуванням прийняття судом ухвали від 10.12.2025 про залишення без розгляду позову в частині позовних вимог) починаючи з 20.05.2023 по 28.02.2025 відсутні.
З приводу вимоги позивача про надання нової довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 , суд зазначає, що 12.03.2025 року військовою частиною НОМЕР_2 видана довідка №502/ФЕС про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабинету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами).
До складу грошового забезпечення у вказаній довідці включено, посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за доступ до державної таємниці і премію.
Довідка №502/ФЕС від 12.03.2025 року про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабинету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) видана з урахуванням вищевказаного розміру посадового окладу (3000,00 грн).
Відповідно до п.1 Порядку проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі - Постанова №45), пенсії призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі Порядок №3-1) регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 7 Порядку №3-1 передбачено, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
З наведеного суд дійшов висновку, що саме грошове забезпечення, зазначене в довідці про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення 24 місяці перед звільненням з військової служби є таким документом, на основі якого визначається основний розмір пенсії позивача.
З огляду прийняття судом ухвали від 10.12.2025 про залишення позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 без розгляду (серед яких також щодо видачі та подання до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розміру індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року, та з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року), та висновки суду щодо відсутності підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, включаючи основні та щомісячні додаткові його види з 20.05.2023 по 28.02.2025, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області нову довідку про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 20.05.2023 року по 28.02.2025 року.
Стосовно зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) та Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) здійснити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 ) перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення за місяць в якому його було звільнено у 2025 році та виплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні, суд вважає відсутніми підстави для задоволення цієї вимоги, позаяк, в матеріалах справи відсутні письмові докази, які б підтверджували, що відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення у місяці звільнення.
За наведених обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені у даному позові та розглядувані судом, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Натомість відповідачами доведено правомірність своєї поведінки щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 19.05.2023 по 28.02.2025 обрахованого з урахуванням розрахункової величини - 1762 грн., а також видачі довідки про щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії ОСОБА_1 за 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільненням, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зазначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які визначаються без застосування в якості розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, за період з 20.05.2023 року по 28.02.2025 року.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1
Відповідачі:
Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Військова частина НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА