Справа № 420/39200/25
11 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 25.11.2025 позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 474 від 14.11.2024, в частині призову по мобілізації та направлення для військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 № 323 від 14.11.2024, в частині зарахування до списків військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_3 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби та виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі списку особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що Комінтернівським районним судом Одеської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 62024150020002847 від 18.12.24 (судова справа № 504/562/25), за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Запитом суду 504/562/25/12422/2025 від 15.08.25, з ІНФОРМАЦІЯ_2 була витребувана інформації щодо посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виконувала обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та мала право на підписання наказу № 474 від 14.11.2024, яким ОСОБА_1 було мобілізовано для проходження військової служби з 14.11.2024. Окрім того, стороною обвинувачення надано до суду засвідчений належним чином письмовий доказ у вигляді наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 474 від 14.11.2024 про мобілізацію ОСОБА_1 на військову службу, підписаний підполковником ОСОБА_2 , який на момент підписання вказаного наказу перебував на лікарняному, не здійснював свої посадові повноваження, та не був призначений виконуючим обов'язки командування відповідним наказом. Таким чином, на момент видання наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 474 від 14.11.2024, підполковник ОСОБА_3 не мав юридичного права його підписувати, що робить вказаний акт незаконним та таким, що не породжую правові наслідки. На підставі незаконного наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 474 від 14.11.2024, команди військової частини НОМЕР_3 видав наказ № 323 від 14.11.2024, в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 . Оскільки первинний мобілізаційний наказ є незаконним, похідний наказ про зарахування також не має юридичних наслідків, а ОСОБА_1 не може вважатися таким, що набув статусу військовослужбовця.
Ухвалою судді від 01.12.2025 постановлено залишити позовну заяву без руху встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- документ про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами та доказами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
08.12.2025 до суду надійшла заява (вх. №ЕС/129255/25) на виконання ухвали суду від 01.12.2025 з проханням визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.
В обгрунтування поданої заяви зазначив, що з 19.12.2024 ОСОБА_1 перебуває під вартою у рамках вищевказаного кримінального провадження. Вказаний факт також ускладнював можливість отримання ним відповідної інформації щодо порушень його прав під час прийняття наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 474 від 14.11.2024. Отже, обставина про порушення, допущенні під час мобілізації ОСОБА_1 в частині підписання наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 474 від 14.11.2024 підполковником ОСОБА_2 , якій на момент підписання вказаного наказу перебував на лікарняному, не здійснював свої посадові повноваження, та не був призначений виконуючим обов'язки командування відповідним наказом, стала відома позивачу лише 04 листопада 2025 року, коли стороні захисту у кримінальному провадженні № 62024150020002847 від 18.12.2024, після звернення з відповідним клопотанням від 26.10.2025, була надана можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, зокрема з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_2 № 109/17/24 від 02.09.2025. Тобто, про порушення своїх прав, не дотримання передбаченої законодавством процедури мобілізації, Позивач дізнався не 14.11.2024 - дати створення спірного наказу, а 04.11.2025 - дати ознайомлення з інформацією про факт підписання спірного наказу неповноважною особою, яка не мала права підписувати вказаний наказ та відповідно приймати рішення про мобілізацію ОСОБА_1 .
Також разом із вказаною заявою було додано квитанцію про сплату №4165-0908-4050-5011 від 05.12.2025 судового збору у розмірі 1937,92 грн.
Згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» судовий збір за квитанцією про сплату №4165-0908-4050-5011 від 05.12.2025 у загальному розмірі 1937,92 грн зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши матеріали додані до позову, суд дійшов до такого.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як слідує зі змісту статті 123 КАС України подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов'язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається на суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суддя зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
З урахуванням наведеного, суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості отримати судовий захист, що зумовлено його власною пасивною поведінкою.
Суддя наголошує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суддя звертає увагу, що згідно доданої до заяви про поновлення строку копії документів встановлено, що 18.12.2024 ОСОБА_1 було затримано, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 19.12.2024 Київським районним судом м. Одеси відносно останнього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, який у подальшому був неодноразово продовжений та станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У зв'язку із викладеним суддя вважає, що поведінка позивача до звернення за судовим захистом не свідчить про наявність безпідставних зволікань із поданням позову. Те, що ОСОБА_1 з 19.12.2024 по теперішній час перебуває під вартою, безпосередньо могло впливати на складність в отриманні правових ресурсів та унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду із даним позовом, у зв'язку з чим суд вважає наявними підстави для поновлення пропущеного строку для звернення до суду з цим позовом.
Ознайомившись з отриманими матеріалами позовної заяви з урахуванням заяви від 08.12.2025 вважаю, що позовна заява, відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудний Одеському окружному адміністративному суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до ст. 169 КАС України, а також підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені ст. 170 КАС України, - відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із ч.3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії документів, що пов'язані із призовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу та направлення його служби до військової частини НОМЕР_3 .
Керуючись ст.ст. 9, 12, 160, 161, 171, 248, 257, 262, 268-269 КАС України, суддя
Заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 08.12.2025 (вх. №ЕС/129255/25) - задовольнити.
Поновити позивачу пропущений строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином засвідчені копії документів, що пов'язані із призовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу та направлення його до військової частини НОМЕР_3 .
Зазначені документи надати у 15-денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.
Справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті справи.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив подається до суду разом із документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд зазначає, що у випадку направлення до суду, у встановлених КАС України випадках заяв по суті справи з доказами по справі, шляхом направлення їх засобами поштового зв'язку, необхідно повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс про надіслання відповідних заяв засобами поштового зв'язку.
У разі неотримання судом відповідних заяв та доказів з урахуванням встановлених нормативів строків пересилання поштових відправлень та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку, суд буде вирішувати питання про подальший розгляд справи у встановлені в ухвалі суду строки.
Веб-адреса сторінки Одеського окружного адміністративного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.
Копію ухвали направити сторонам у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права та обов'язки.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА