Справа № 420/26465/25
11 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів; зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона проходила службу в органах Державної прикордонної служби України. Наказами командира НОМЕР_1 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2020 № 239- ОС ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в запас та від 30.10.2020 №333-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.11.2020. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24 НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі-відповідач) здійснено нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення на загальну суму 40 140,94 грн, що підтверджується архівною відомістю за період з січня 2025 року по грудень 2025 року. Проте виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідач здійснив двома платежами 31.01.2025 на суму 6 243,11 грн та 10.05.2025 на суму 27 287,75 грн, з відрахуванням від нарахованого доходу ПДФО за ставкою 18 %. Вказане підтверджується виписками по зарахуванню коштів АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Між тим, виплату компенсації втрати частини доходу на суму виплаченої індексації грошового забезпечення проведено без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб. На суб'єкта владних повноважень - НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), який здійснював з позивачем розрахунок на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24, залишеного без змін постановою П'ятого адміністративного суду від 05.05.20205 було покладено обов'язок вжити заходів з виплати грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб. Однак, відповідні заходи відповідач не вжив.
Ухвалою судді від 08.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.08.2025 до суду від НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у адміністративній справі №420/31424/24, військовою частиною НОМЕР_2 у травні 2025 року було нараховано ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми донарахованої індексації грошового забезпечення, у сумі 33 897,83 грн., з яких утримано 6101,61 грн. (18%) податку на доходи фізичних осіб, та 508,47 грн. військовий збір (1,5%), та виплачено ОСОБА_1 27 287,25 грн., що підтверджується доданою позивачкою до позовної заяви архівною відомістю. Позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог щодо повернення суми податку на доходи фізичних осіб, що був утриманий з неї, посилається на вимоги Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 № 44. На думку позивачки, відповідач має відшкодувати податок на доходи з фізичних осіб, який був утриманий з виплаченої їй суми на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24. Але така думка позивача є помилковою, та не ґрунтується на вимогах закону. Слід зауважити, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не являється пенсією або щомісячним довічним грошовим утриманням, не є соціальною виплатою, не є стипендією, не є індексацією грошових доходів громадян, не є сумою відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, не є сумою, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, і, що найголовніше - не входить до складу грошового забезпечення позивачки. З аналізу наведених норм можна зробити обґрунтований висновок про те, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є спеціальною компенсаторною виплатою, яка спрямована на відшкодування втрат, отже за своєю природою не може бути доходом. Військовою частиною НОМЕР_2 проводилася виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24., а не виплачувалося грошове забезпечення, тому ця виплата не є грошовим забезпеченням та не пов'язана з виконанням обов'язків несення служби, а має характер разової виплати, здійсненої на підставі виконання рішення суду, а тому правомірно з нарахованої суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати було відраховано належні обов'язкові податки та збори без їх компенсації, відтак на неї не поширюються положення п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, а також положення Порядку №44 щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, та ці норми права до виниклих правовідносин не застосовуються. У зв'язку із зазначеним військовою частиною НОМЕР_2 було правомірно утримано з нарахованої на виконання рішення суду суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, та законних підстав для здійснення нарахування та компенсації ОСОБА_2 суми податку на доходи фізичних осіб, відсутні, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Позивачка ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 в період з 12.02.2015 по 11.01.2017 та з серпня 2020 року по 01.11.2020 включно.
Не погодившись із порядком нарахування та розміром індексації грошового забезпечення, яке було їй виплачено у період з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідною позовною заявою про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за зазначений період.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року по справі №200/2269/22 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, було визнано протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року з урахуванням травня 2015 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця). Зобов'язано НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.
26.09.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 було нараховано та виплачено ОСОБА_1 27920,59 грн. на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2022 року по справі №200/2269/22.
07.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_2 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просила зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з грудня 2015 року по день фактичної виплати 26.09.2024.
Одеським окружним адміністративним судом 09 грудня 2024 року було ухвалено рішення по адміністративній справі №420/31424/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми донарахованої індексації грошового забезпечення за періоди: з 01.12.2015 по день фактичної виплати 26.09.2024. Зобов'язано НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми донарахованої індексації грошового забезпечення за періоди: з 01.12.2015 по день фактичної виплати 26.09.2024.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року по адміністративній справі №420/31424/24 набуло чинності 05.05.2025.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24 НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснено нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення на загальну суму 40 140,94 грн, що підтверджується архівною відомістю за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
Проте виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідач здійснив двома платежами 31.01.2025 на суму 6 243,11 грн та 10.05.2025 на суму 27 287,75 грн, з відрахуванням від нарахованого доходу ПДФО за ставкою 18 %.
На думку позивачки, відповідач має відшкодувати податок на доходи з фізичних осіб, який був утриманий з виплаченої їй суми на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24, що зумовило її звернутися до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Згідно зі статтею 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби.
Предметом спору у цій справі є правомірність дій відповідача щодо утримання ПДФО з суми компенсації втрати частини доходів без одночасної виплати грошової компенсації у розмірі цього податку.
Так, 15 січня 2004 року постановою Кабінету Міністрів України № 44 було затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).
31 травня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 375, якою було внесено зміни до пункту 2 Порядку № 44. У новій редакції цього пункту зазначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби. Компенсація призначена для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Також зазначено, що ця грошова компенсація виплачується іноземцям та особам без громадянства, які мають статус військовослужбовця.
Згідно з пунктами 3- 5 Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців та інших зазначених осіб, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом їхніх доходів. Компенсація має бути рівноцінною та повною і покривати втрати частини грошового забезпечення, пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб. Виплата здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115 (далі - Положення), особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби має отримати повний розрахунок за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення.
Пунктом 292 Положення визначено процедуру звільнення. Після надходження відповідного наказу або повідомлення про звільнення, військовослужбовець здає посаду, з ним проводиться розрахунок, він виключається зі списків особового складу та направляється на військовий облік.
Отже, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, було покладено обов'язок вжити заходів з виплати грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб під час розрахунку з позивачем на виконання судового рішення. Однак, відповідач не вжив відповідних заходів.
Згідно з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб рядового і начальницького складу, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 825/761/17 підтвердив, що суми податку на доходи фізичних осіб, утримані з грошового забезпечення військовослужбовців, повинні спрямовуватися на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їхніх доходів. Виплата компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення та у розмірі суми утриманого податку.
Суд також погодився з висновками про те, що неправомірні дії відповідача призвели до несвоєчасної виплати грошової допомоги. Тому втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати не є підставою для невиплати компенсації. Грошова компенсація у розмірі суми податку мала бути виплачена одночасно з виплатою грошової допомоги, якби відповідач належним чином виконав свої зобов'язання.
Щодо правової природи компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення, як частини грошового забезпечення військовослужбовця, слід зазначити наступне.
Згідно з Податковим кодексом України, Конвенцією Міжнародної організації праці № 95 та Кодексом законів про працю України, заробітна плата включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 дійшов висновку, що кошти, які нараховуються в порядку індексації та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер і є складовою належної працівникові заробітної плати. Вони спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та підтримання купівельної спроможності.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. Тому при її нарахуванні та виплаті має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку № 44.
Це підтверджується і практикою Верховного Суду. У постанові від 20 грудня 2024 року у справі № 440/6875/24 та постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 380/6777/24 суд зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ); РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.
Зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 420/31424/24.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк