Справа № 420/23799/25
10 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Одеського окружного адміністративного суду 17.07.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним наказ Голови Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 101-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » стосовно накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 дивізії) дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу»;
- скасувати наказ Голови Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 101-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » стосовно накладення на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 дивізії) дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу».
Ухвалою судді від 22.07.2025 року позов залишено без руху.
24.07.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із доказами сплати судового збору.
Ухвалою від 31 липня 2025 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року витребувано повторно у Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм докази у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказів т.в.о Голови Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 27.11.2023 № 139-ТО «Про призначення ОСОБА_1 » та від 15.02.2024 № 13-ТО «Про продовження виконання обов'язків начальника управління ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області з 29.11.2023 року. Національним агентством з питань запобігання корупції проведено планову перевірку організації роботи із запобігання та виявлення корупції в Державному агентстві з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за період з 16.12.2021 по 16.12.2024. 05.05.2025 на адресу відповідача надійшов Припис про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» та проведення службового розслідування від 30.04.2025 № 36-02/11-25. Відповідачем, на підставі отриманого Припису, в порушення норм Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 без належного залучення позивача проведено службове розслідування, направлене на формальне виконання Припису й притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності без повного та всебічного дослідження всіх обставин справи. За результатами проведеного службового розслідування та на підставі акта службового розслідування від 16.06.2025, наказом Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 101-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою. Наказ від 07.07.2025 № 101-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » є незаконним, а застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани - неправомірним, оскільки відповідачем при прийнятті наказу неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи, не надано належної оцінки всім необхідним доказам і грубо порушено норми процесуального та матеріального права, що регулюють порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про державну службу».
14 серпня 2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що ознайомившись із змістом позовної заяви, відповідач вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
05.05.2024 до Держрибагентства надійшов Припис Національного агентства з питань запобігання корупції № 36-02/11-25 від 30.04.2025. Даний припис міститься вимоги: 1. Усунути порушення вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» шляхом вжиття заходів, передбачених ст. 67 Закону, стосовно цивільноправових договорів, укладених з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень. 2. Провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагенства вимог ст. 54 Закону. Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 331 від 19.05.2025 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов , що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону», на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування» створено комісію з проведення службового розслідування. Відповідно до Припису НАЗК від 30.04.2025 № 36-02/11-25, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону, та наказу Держрибагентства від 19.05.2025 № 331 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону», було проведено службове розслідування стосовно (посадових осіб) керівників Київського, Полтавського, Миколаївського, Дніпропетровського, Запорізького, Кіровоградського, Харківського, Черкаського територіальних управлінь, стосовно цивільно-правових договорів, укладених ними з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень та керівників Одеського та Чорноморського територіальних управлінь в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову. За результатами планової перевірки НАЗК організації із запобігання та виявлення корупції в діяльності Держрибагентства з 16.12.2021 по 16.12.2024 та на підставі Припису, встановлено недотримання вимог ст. 54 Закону, керівниками Київського, Полтавського, Миколаївського, Дніпропетровського, Запорізького, Кіровоградського, Харківського, Черкаського територіальних управлінь, стосовно цивільно-правових договір, укладених ними з порушенням встановлених ст. 54 обмежень та керівниками Одеського та Чорноморського територіальних управлінь, в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову, що полягає у порушені службовими особами Держрибагентства встановлених обмежень, що могло вплинути на об'єктивність та безсторонність під час прийняття означених рішень, у тому числі при укладанні договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), а також створювати ризик впливу як на прийняття рішень при укладанні таких договорів, так і під час проведення заходів контролю щодо дотримання їх умов у майбутньому. В своїх поясненнях, а також у доданих до пояснень документах, керівник Одеського територіального управління повідомив, про розірвання зазначених у Приписі цивільно - правових договорів та перезаключення їх з урахуванням зауважень НАЗК, чим виконав вимогу п.1 Припису, а саме усунув порушення вимог ст. 54 Закону шляхом вжиття заходів, передбачених ст. 67 Закону, стосовно цивільно-правових договорів, укладених з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень. Однак це, не знімає відповідальності за виявлене під час перевірки НАЗК порушення вимог ст. 54 Закону. Керівник Одеського територіального управління ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що договори зазначені у Приписі були заключенні попереднім керівництвом Одеського територіального управління i діяли на момент призначення ОСОБА_2 на посаду. ОСОБА_2 вважає, що інформація наведена у Приписі не відповідає дійсності на підставі того, що згідно ст. 946 ЦКУ відсутня пряма норма на оплатність договору зберігання. Також було надано документи про розірвання договору з IHI «КЛЕСТ ЛТД». Комісія вважає, що керівником Одеського територіального управління не були вжиті вci можливі заходи щодо запобігання порушення встановлених ст. 54 Закону обмежень. Також комісія звернула увагу на відсутність у 2022-2024 роках у територіальних управліннях Держрибагентства видатків на оплату послуг пов'язаних з прийняттям, зберіганням конфіскованого швидкопсувного, безхазяйного майна, що на думку комісії і призвело до масового порушення. За результатом службового розслідування, порушеного наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 19.05.2025 № 331 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до Припису Національного агентства запобігання корупції від 30.04.2025 № 36-02/11-25, виявлено наявність у діях начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області ОСОБА_1 порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову, що свідчить про неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень). Комісією з службового розслідування встановлено наявність дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», за що частиною третьою статті 66 Закону України «Про державну службу» передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді оголошення догани, тому наказом Держрибагентства від 07.07.2025 № 101-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до Циганка С.В.» начальнику Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області ОСОБА_1 оголошено догану.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в м. Одеса, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджено довідкою від 22.06.2023 № 5137-5002828432
Згідно наказу Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 27.11.2023 № 139-ТО «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено з 29 листопада 2023 року на посаду начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, з граничним строком перебування на посаді 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану або до призначення переможця за результатами конкурсу на цю посаду.
Відповідно до наказу Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 № 13-ТО «Про продовження виконання обов'язків начальника управління ОСОБА_1 », у зв'язку з перейменуванням Управління Державного меліорації та рибного господарства у Одеській області наказано вважати начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області ОСОБА_1 таким, що продовжує працювати на посаді начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області з 15 лютого 2024 року, як такого, що був призначений на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, або до призначення переможця конкурсу на цю посаду.
Дослідивши матеріалі справи судом встановлено, що 22 січня 2021 між Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу іхтіології та регулювання рибальства Гайдашенко І.М., яка діяла від імені Державного агентства рибного господарства України на підставі Положення та довіреності (Замовник) керуючись «Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 та приватне підприємство «КЛЕСТ ЛТД» (Виконавець) укладено договір №22/01-21/1 про зберігання та реалізацію швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави. Предметом договору визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок виконувати послуги, пов'язані з прийняттям, зберіганням та реалізацією швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави, а саме незаконно добутих водних біоресурсів. Термін дії договору до 31.12.2021 року.
Згідно повідомлення ГУ ДПС в Одеській області 637/6/15-32-13-03-06 від 22.01.2021 приватне підприємство «КЛЕСТ ЛТД» внесено до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, у 2021 році.
01 серпня 2022 року Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства в Одеській області в особі начальника управління Кренєва М.С. який діяв від імені Держрибагенства на підставі Положення та довіреності (Замовник) керуючись «Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 та приватне підприємство «КЛЕСТ ЛТД» (Виконавець) укладено договір №01082022/010822 про зберігання та реалізацію швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави. Предметом договору визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок виконувати послуги, пов'язані з прийняттям, зберіганням та реалізацією швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави, а саме незаконно добутих водних біоресурсів. Термін дії договору до 31.12.2022 року.
04 січня 2023 між Управлінням Державного агентства рибного господарства в Одеській області в особі начальника управління Корнєва М. С., з однієї сторони, та ПП «КЛЕСТ ЛТД» в особі директора Стратієнка Сергія Анатолійовича, з іншої сторони, на підставі пункту 8.5 Договору від 01.08.2022 №01082022 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою підпункт 10.1. Договору викладено в новій редакції: « 10.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 28.02.2023 року.».
01 березня 2023 між Управлінням Державного агентства рибного господарства в Одеській області в особі начальника управління Грибенка В.В., що діяв від імені Держрибагенства на підставі Положення та довіреності (Замовник) керуючись «Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 та приватне підприємство «КЛЕСТ ЛТД» (Виконавець) укладено Договір № 010323/01032023 про зберігання та реалізацію швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави. Предметом договору визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок виконувати послуги, пов'язані з прийняттям, зберіганням та реалізацією швидкопсувного вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави, а саме незаконно добутих водних біоресурсів. Термін дії договору до 31.12.2023 року.
29 грудня 2023 між Управлінням Державного агентства рибного господарства в Одеській області в особі начальника управління Циганка С.В., з однієї сторони, та ПП «КЛЕСТ ЛТД» в особі директора Стратієнка Сергія Анатолійовича, з іншої сторони, укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою підпункт 10.1. Договору викладено в новій редакції: « 10.1. Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до внесення відомостей ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КЛЕСТ ЛТД» до Єдиного реєстру торгівельних організацій, якім надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави на 2024 рік».
Відповідно до інформації з Єдиний реєстр торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави на 2024 рік ПП «КЛЕСТ ЛТД» включено до реєстру 09.01.2024 року.
09 січня 2024 року Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства в Одеській області в особі начальника Циганка Сергія Васильовича, що діяв від імені Держрибагенства на підставі Положення та довіреності (Замовник) керуючись «Порядком обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340 та приватне підприємство «КЛЕСТ ЛТД» (Виконавець) укладено договір №090124/09012024 про зберігання та реалізацію вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави. Предметом договору визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок виконувати послуги, пов'язані з прийняттям, зберіганням та реалізацією вилученого, конфіскованого, безхазяйного майна, що переходить у власність держави. Термін дії договору до 31.12.2024 року.
За умовами вище вказаних договорів визначено, що при виконанні цього договору «Виконавець» зобов'язаний: провести оплату виконаних робіт, пов'язаних з зберіганням майна та його споживчих якостей, транспортуванням, проведенням передпродажної підготовки для надання товарного вигляду майну, виконуванням робіт із сертифікації або проведенням досліджень товарів харчової та промислової групи, проведенням експертної оцінки та інших дій, необхідних для оформлення в дохід держави та реалізації майна за рахунок торгівельної винагороди не пізніше семи банківських днів від дати реалізації (п.п. 2.3.15 п.2). За надані послуги «Виконавець» отримує комісійну винагороду, розмір якої не повинен перевищувати 20 відсотків суми коштів, одержаних від реалізації майна, незалежно від витрат, понесених «Виконавцем» при виконанні умов цього договору. За кожним фактом реалізації майна розмір комісійної винагороди визначається окремо. Інші витрати «Виконавця», навіть якщо вони безпосередньо пов'язані з виконанням послуг, передбачених цим договором, оплаті «Замовником» не підлягають (п. 5 Договорів). Оплата послуг «Виконавця» здійснюється після реалізації майна шляхом самостійного утримання ним суми визначеної пунктом 5.1. Договору винагороди (п.6.1).
Отже з вище досліджених договорів вбачається, що виконавець зобов'язаний провести оплату виконаних робіт, пов'язаних зокрема і з зберіганням майна - товарів харчової та промислової групи.
Також з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що 30.04.2025 року, Національним агентством з питань запобігання корупції внесено голові Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм припис № 36-02/11-25 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» та проведення службового розслідування», де зазначено, що згідно зі ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції», державним органам забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Під час перевірки встановлено, що у порушення встановлених Законом обмежень … Одеським … рибоохоронними патрулями в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову - ПП «КЛЕСТ ЛТД».
В приписі № 36-02/11-25 Національним агентством з питань запобігання корупції зазначено вимогу: про усунення порушення вимог ст. 54 Закону, шляхом вжиття заходів, передбачених ст. 67 Закону, стосовно цивільно-правових договорів укладених з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень та проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагенства вимог ст. 54 Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 та за Приписом Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.04.2025 № 36-02/11-25, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону, наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 331 від 19.05.2025 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції»», призначено службове розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону у період з 19 травня 2025 року по 18 червня 2025 року та утворено комісію з проведення службового розслідування.
26 травня 2025 року начальнику Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області направлено головою комісії з проведення службового розслідування повідомлення №21-22/88 про надання в термін до 09.00 год. 02.06.2025 року письмові пояснення та копії підтверджуючих документів, щодо усунення порушення вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову.
28 травня 2025 року позивачем направлено Голові комісії з проведення службового розслідування Олегу Новікову пояснення № 1-15-01/1046-25 від 28.05.2025, де зазначено, що: «представник держави тобто є працівник рибоохоронного патруля, послуга формально надається йому, однак користь від цієї послуги отримує держава як власник вилученого майна. У розглядуваній ситуації орган державної влади (орган рибоохорони) під час виконання повноважень з охорони водних біоресурсів, вилучає ВБР та знаряддя лову. Водні біоресурси є швидкопсувним майном, тому виникла нагальна необхідність у її зберіганні до вирішення питання про її подальшу долю судом. На момент вилучення відсутній ефективний механізм, який дозволяв би державному органу забезпечити належне зберігання ВБР та знарядь лову, власними силами чи через уповноважені державні структури. Таким чином, для запобігання псуванню речових доказів, ухвалено рішення про тимчасове безоплатне зберігання ВБР та знарядь лову юридичною особою, яка має відповідні умови. Дані дії: не мали на меті отримання вигоди посадовими особами органу, були вимушеними та об'єктивно необхідними для захисту інтересів держави в умовах правової неврегульованості порядку поводження з ВБР та знаряддям лову після їх вилучення; спрямовані на збереження речових доказів, забезпечення можливості реалізації судового рішення та надходження ВБР та знарядь лову (у разі конфіскації) у дохід держави. Таким чином, безоплатне зберігання ВБР та знарядь лову, юридичною особою не було самостійною ініціативою посадових осіб з метою особистої чи інституційної вигоди, а виконувалося виключно в інтересах та на користь держави, у межах її публічної функції… Оскільки Одеський рибоохоронний патруль не має змоги самостійно зберігати вилучені ВБР та знарядь лову у власних (орендованих) спеціально обладнаних приміщеннях, як це передбачено п. 3 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340, вилучені ВБР та знарядь лову передаються суб'єкту господарювання на відповідальне зберігання відповідно до укладеного договору. Обставини, які стали підставою для даних причин.: 1) відсутність можливості реалізації вилучених ВБР та знаряддя лову відповідно до чинного законодавства через торгівельні організації; 2) відсутність умов зберігання (у зв'язку із постійними перебоями автономного живлення, електропостачання, відсутністю можливості відсутністю технічних засобів зберігання ВБР (холодильних камер); 3) мінімальна можливість передачі ВБР на благодійність в більшості випадків соціальні установи не потребують ВБР для своїх потреб... 22.05.2025 року Управлінням та ПП «КЛЕСТ ЛТД» було укладено Угоду про розірвання договору №20012025 від 20.01.2025 року.»
16 червня 2025 року комісією з проведення службового розслідування складено акт службового розслідування, де зазначено, що 05.05.2025 до Держрибагентства надійшов Припис Національного агентства з питань запобігання корупції (далі НАЗК) № 36-02/11-25 від 30.04.2025. Даний припис міститься вимоги: 1. Усунути порушення вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) шляхом вжиття заходів, передбачених ст. 67 Закону, стосовно цивільно-правових договорів, укладених з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень. 2. Провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону.
В акті службового розслідування також зазначено, що в ході службового розслідування комісією отримано пояснення та інші документи від керівника зокрема і Одеського територіального управління в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову, що полягає у порушенні службовими особами Держрибагентства встановлених обмежень, що могло вплинути на об'єктивність та безсторонність під час прийняття означених рішень, у тому числі при укладанні договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), а також створювати ризик впливу як на прийняття рішень при укладанні таких договорів, так і під час проведення заходів контролю щодо дотримання їх умов у майбутньому. В своїх усних та письмових поясненнях, а також у доданих до пояснень документах (що є невід'ємною частиною цього акту), керівники ….. Одеського ….. територіальних управлінь повідомили, про розірвання зазначених у Приписі цивільно-правових договорів або перезаключення їх з урахуванням зауважень НАЗК, чим виконали вимогу п.1 Припису, а саме усунули порушення вимог ст. 54 Закону шляхом вжиття заходів, передбачених ст. 67 Закону, стосовно цивільно-правових договорів, укладених з порушенням встановлених ст. 54 Закону обмежень. Однак це, не знімає з них відповідальності за виявлене під час перевірки НАЗК порушення вимог ст. 54 Закону. … Керівник Одеського територіального управління ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що договори зазначені у Приписі були заключені попереднім керівництвом Одеського територіального управління і діяли на момент призначення ОСОБА_2 на посаду. ОСОБА_2 вважає, що інформація наведена у Приписі не відповідає дійсності на підставі того, що згідно ст. 946 ЦКУ відсутня пряма норма на оплатність договору зберігання. Також було надано документи про розірвання договору з ПП «КЛЕСТ ЛТД». Комісія вважає, що керівником Одеського територіального управління не були вжиті усі можливі заходи щодо запобігання порушення встановлених ст. 54 Закону обмежень.
Окрім того в Акті вказано, що «в пункті 7 Постанови зазначено, що Державній податковій адміністрації та Державній митній службі разом з Міністерством фінансів за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки, Державним комітетом зв'язку, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством агропромислового комплексу, Міністерством оборони, Міністерством юстиції затвердити до 1 грудня 1998 р. інструкцію про застосування Порядку, затвердженого цією постановою, в жодному інформаційному порталі відсутня інформацією про наявність Інструкції про застосування Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений Постановою. У Держрибагентстві відсутня інформація щодо наявності зазначеної інструкції, у зв'язку з чим комісія буде пропонувати Голові Держрибагентства звернутись до Міністерства фінансів України з проханням повідомити чи затверджувалася вказана інструкція і де вона розміщена. У випадку відсутності зазначеної інструкції запропонувати розробити відповідний нормативно-правовий акт. Змінами, які були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (зміни 4025-VI від 15.11.2011) до статті 265 КУпАП передбачається, що порядок зберігання вилучених речей та документів до розгляду справи визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України (в попередній редакції місце зберігання визначали органи (посадові особи), яким надано право проводити вилучення речей і документів - тобто державні інспектори рибоохорони). Відповідно до пункту 2, речі (товари) з обмеженим терміном зберігання обліковуються та зберігаються відповідно до Порядку затвердженому Постановою. Таким чином продукти харчування насамперед ті, що швидко псуються, за умови проведення належної експертизи за рішенням комісії, створеної відповідно до пункту 7 цього Порядку, можуть безоплатно передаватися закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням і на благодійні цілі, як зазначається у підпункті 9 пункту 9 Порядку. Крім того, вартість організації транспортування вилучених водних біоресурсів (враховуючи те, що вони швидко псуються) з місця вилучення до спеціалізованих підприємств, що включені до Єдиного реєстру торговельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави в більшості разів перевищує вартість вилучених водних біоресурсів та лише призводить до збільшення супутніх витрат державних установ. Комісія взяла до уваги позицію члена комісії, заступника начальника управління - начальника відділу регулювання рибальства та державного нагляду (контролю) Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Черненка О. Також комісія звернула увагу на відсутність у 2022-2024 роках у територіальних управліннях Держрибагентства видатків на оплату послуг пов'язаних з прийняттям, зберіганням конфіскованого швидкопсувного, безхазяйного майна, що на думку комісії і призвело до масового порушення».
Керуючись Законом України «Про державну службу» та Порядком проведення службового розслідування, комісія запропонувала за невжиття усіх можливих заходів щодо контролю за діями підлеглих, притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити зауваження начальнику Одеського територіального управління Держрибагенства Сергію Циганку (п.6).
В Акті службового розслідування зазначено секретарем комісії з проведення службового розслідування Ларисою Харченко окрема думка, що застосування до керівників … Одеського, … територіальних управлінь Держрибагенства дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження є невірним, оскільки зауваження, згідно п. 2 ст. 66 Закону України «Про державну службу», застосовується у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 65 Закону, а саме «недотримання правил внутрішнього службового розпорядку». Порушення, що виявила комісія, відносяться до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону - «невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень». Вважає за необхідне, застосувати до керівників …., Одеського, ….. територіальних управлінь Держрибагенства дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі п.3 ст. 66 Закону - «у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану».
За результатом службового розслідування наказом голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 101-ТО від 07.07.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » застосовано до ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» (а.с.15).
Не погодившись з прийнятим наказом відповідача від 07.07.2025 року №101-ТО позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (ч.1). Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2).
В ст. 2 Закон № 889-VIII визначено, що керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (п.3 ч. 1).
Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 5 Закону № 889-VIІІ, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (ч.1). На державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" (ч.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 889-VIІІ, державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Статтею 64 Закону № 889-VIІІ передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (ч.1). Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч.2).
Відповідно до ч.1 ст.65 Закону № 889-VIІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Національним агентством з питань запобігання корупції внесено голові Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм припис № 36-02/11-25 від 30.04.2025 року «Про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» та проведення службового розслідування», де зазначено, що згідно зі ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції», державним органам забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Під час перевірки встановлено, що у порушення встановлених Законом обмежень … Одеським … рибоохоронними патрулями в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову - ПП «КЛЕСТ ЛТД».
В ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (ч.1). Незаконне одержання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг за наявності підстав тягне за собою відповідальність відповідних посадових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (ч.2).
В ч.1 ст. 68 Закону 889-VIII, зазначено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Положеннями ч.1 ст. 69 Закону 889-VIII, визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
19 травня 2025 року головою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм прийнято наказ № 331 «Про проведення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону України «Про запобігання корупції»», про призначення службового розслідування, щодо виявлення причин та умов, що сприяли порушенню посадовими особами Держрибагентства вимог ст. 54 Закону у період з 19 травня 2025 року по 18 червня 2025 року та утворено комісію з проведення службового розслідування.
Відповідно до ст. 71 Закону 889-VIII, порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» визначено в Порядку проведення службового розслідування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2023 р. № 246) (далі Порядок №950).
Положеннями п. 4 Порядку №950 визначено, що рішення про проведення службового розслідування приймає орган (посадова особа) (далі - суб'єкт призначення), якому (якій) відповідно до законодавства надано повноваження призначати на посаду та звільняти з посади особу, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, або керівник органу, підприємства, установи, організації, в якому (яких) виявлено порушення (далі - керівник органу).
В п. 11 Порядку № 950 зазначено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; звертатися із клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; подавати в письмовій формі зауваження до проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; звертатися до суб'єкта призначення або керівника органу в письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання, письмово повідомляється особі, стосовно якої проводиться службове розслідування; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого нею представника. У разі коли під час службового розслідування, яке проводиться за фактом виявленого порушення, встановлено особу, яка вчинила таке порушення, ця особа має всі права особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, визначені цим Порядком.
Згідно п. 12 Порядку №950, за результатами службового розслідування комісія з проведення службового розслідування складає акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), найменування посади, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування (якщо службове розслідування проводилося стосовно особи); заяви, клопотання, пояснення щодо предмета службового розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, заходи, вжиті або запропоновані до його усунення, чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції про усунення виявлених порушень та притягнення (за наявності підстав) винних осіб до відповідальності згідно із законом. У разі наявності обґрунтованих пропозицій про притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія з проведення службового розслідування пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законом. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення комісія з проведення службового розслідування повинна враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування. У разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення комісія з проведення службового розслідування подає суб'єкту призначення або керівнику органу пропозицію про надіслання акта службового розслідування до відповідних органів досудового розслідування або органів, уповноважені особи яких мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення. Члени комісії з проведення службового розслідування мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.
16 червня 2025 року комісією з проведення службового розслідування складено акт службового розслідування, де вказано, що під час службового розслідування встановлено недотримання вимог ст. 54 Закону керівником Одеського територіального управління в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову, що полягає у порушені службовими особами Держрибагенства встановлених обмежень, що могло вплинути на об'єктивність та безсторонність під час прийняття означених рішень.
Також в Акті службового розслідування від 16.06.2025 року зазначено, що керівник Одеського територіального управління ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначив, що договори зазначені у Приписі були заключені попереднім керівництвом Одеського територіального управління і діяли на момент призначення ОСОБА_2 на посаду. ОСОБА_2 вважає, що інформація наведена у Приписі не відповідає дійсності на підставі того, що згідно ст. 946 ЦКУ відсутня пряма норма на оплатність договору зберігання. Також було надано документи про розірвання договору з ПП «КЛЕСТ ЛТД». Комісія вважає, що керівником Одеського територіального управління не були вжиті усі можливі заходи щодо запобігання порушення встановлених ст. 54 Закону обмежень.
В Акті службового розслідування комісія запропонувала за невжиття усіх можливих заходів щодо контролю за діями підлеглих, притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити зауваження начальнику Одеського територіального управління Держрибагенства Сергію Циганку (п.6).
Окрім того секретарем комісії ОСОБА_3 викладена окрема думка:
« 1. Застосовування до керівників Миколаївського, Одеського, Харківського територіальних управлінь Держрибагентства дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження є невірним, оскільки зауваження, згідно п. 2, ст. 66 Закону України «Про державну службу» (далі Закон), застосовується у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 Закону, а саме «недотримання правил внутрішнього службового розпорядку».
2. Порушення, що виявила комісія, відносяться до п. 5 частини другої статті 65 Закону «невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень»
3. Вважаю за необхідне, застосувати до керівників Миколаївського, Одеського, Харківського територіальних управлінь Держрибагентства дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі п. 3 ст. 66 Закону «у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4. 5. 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану».
Суд звертає увагу, що комісією під час проведення службового розслідування встановлено, що приписами п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України №1340 від 25 серпня 1998 р. «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» було визначено: Державній податковій адміністрації та Державній митній службі разом з Міністерством фінансів за погодженням з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки, Державним комітетом зв'язку, Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерством агропромислового комплексу, Міністерством оборони, Міністерством юстиції затвердити до 1 грудня 1998 р. інструкцію про застосування Порядку, затвердженого цією постановою.
Однак інструкція про застосування Порядку відсутня.
Також комісією встановлено, що у 2022 - 2024 роках у територіальних управліннях Держрибагенства були відсутні видатки на оплату послуг пов'язаних з прийняттям, зберіганням конфіскованого безхазяйного майна.
З дослідженого Акту службового розслідування вбачається, що комісією встановлено недотримання вимог ст. 54 Закону зокрема керівником Одеського територіального управління в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову, що полягає у порушені службовими особами Держрибагенства встановлених обмежень, що могло вплинути на об'єктивність та безсторонність під час прийняття означених рішень. Також комісія вважає, що керівником Одеського територіального управління не були вжиті усі можливі заходи щодо запобігання порушення встановлених ст. 54 Закону обмежень.
Приписами ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIІІ визначено, що дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
З дослідженого судом акту службового розслідування від 16.06.2025 року вбачається, що висновки службового розслідування є неконкретизованими, оскільки в акті відсутні обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку (коли та який саме вчинено дисциплінарний проступок) визначеного в ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIІІ.
Окрім того посилання комісії в Акті, що позивачем «не були вжиті усі можливі заходи щодо запобігання порушення встановлених ст. 54 Закону обмежень» не містять зазначення які саме позивачем повинні були вжиті «можливі заходи», та які він не вчинив, що на думку комісії є дисциплінарним проступком.
Також в Акті службового розслідування висновки комісії гуртуються на припущеннях які можливо будуть у майбутньому, а саме що «у порушені службовими особами Держрибагенства встановлених обмежень, що могло вплинути на об'єктивність та безсторонність під час прийняття означених рішень … у майбутньому».
А запропоновані комісією заходи: оголосити зауваження позивачу «за невжиття усіх можливих заходів щодо контролю за діями підлеглих» є такими, що не підтверджені встановленими в Акті обставинами, оскільки зі змісту Акту не вбачається, ким коли та які саме дії вчинені підлеглими позивача, що свідчили б про невжиття позивачем контролю за діями таких підлеглих.
Щодо окремої думки секретаря комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
В п. 2 Окремої думки до Акту зазначено, що виявлені комісією порушення, відносяться до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону - «невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень» (п.2). Вважаю за необхідне, застосувати до керівників Миколаївського, Одеського, Харківського територіальних управлінь Держрибагентства дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі п. 3 ст. 66 Закону «у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4. 5. 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану» (п.3).
Однак, а ні в Акті, а ні в окремій думці не зазначено, які саме не виконано чи не належно виконані посадові обов'язки позивачем. Також і не зазначено які акти органів державної влади чи накази (розпорядження) та доручення керівників не були виконані чи неналежно виконані саме позивачем.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність визначено в ст. 67 Закону №889-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
При досліджені Акту службового розслідування судом також встановлено, що в порушення п. 12 Порядку № 950 комісією в Акті не зазначено обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність позивача.
Приписами п. 13 Порядку № 950 передбачено, що акт службового розслідування підписує голова, інші члени комісії з проведення службового розслідування, і він подається на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд суб'єкту призначення або керівнику органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна бути належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) повідомлена про дату, час і місце ознайомлення з актом службового розслідування не пізніше ніж за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта. У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлено зауважень або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин і не повідомила належним чином (зокрема шляхом використання засобів мобільного зв'язку, електронної пошти або інших технічних засобів електронних комунікацій за наявними в особовій справі контактами) комісію з проведення службового розслідування про причини своєї відсутності в день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень. Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна ознайомитися та проставити підпис і дату ознайомлення з актом службового розслідування, а в разі відмови особи ознайомитися та/або проставити підпис і дату ознайомлення з таким актом комісія з проведення службового розслідування складає про це відповідний акт. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії з проведення службового розслідування причина його відсутності зазначається в акті. У разі коли службове розслідування проведено за фактом виявленого порушення, то акт за його результатами невідкладно після підписання подається суб'єкту призначення або керівникові органу.
Відповідно до п. 14 Порядку № 950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності. За результатами розгляду акта службового розслідування суб'єкт призначення або керівник органу приймає в десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення. У разі коли службове розслідування проведено стосовно особи, то вона ознайомлюється з рішенням суб'єкта призначення або керівника органу, прийнятим за результатами розгляду акта службового розслідування. У разі коли рішення про проведення службового розслідування було прийнято на виконання подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства, суб'єкт призначення, якому його адресовано, інформує відповідно спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або Національне агентство щодо висновків комісії з проведення службового розслідування про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій про усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування. За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законом.
В позовній заяві позивач посилаючись на п. 13 та п. 14 Порядку №950 зазначив про не ознайомлення його з матеріалами службового розслідування та не повідомлено про розгляд акту, що є порушенням його прав.
У відзиві на позовну заяву відповідач не надав жодних пояснень щодо порушення приписів п.13. та п.14 Порядку №950 щодо ознайомлення позивача з матеріалами службового розслідування та повідомлення позивача про розгляд акту службового розслідування та не надав належних та достатніх доказів ознайомлення позивача з актом службового розслідування та повідомлення про розгляд акту.
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем в порушення приписів п.13. та п.14 Порядку №950 не ознайомлено позивача з актом службового розслідування та не повідомлено про розгляд акту службового розслідування
Приписами ст. 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (ч.1). У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (ч.2). Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням) (ч.3). Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (ч.5).
В ст. 66 Закону №889-VIII, зазначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч.3).
07 липня 2025 року наказом голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 101-ТО на підставі акту службового розслідування від 16.06.2025 року, застосовано до начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» (а.с. 15).
В наказі № 101-ТО від 07.07.2025 року зазначено, що у діях начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Одеській області ОСОБА_1 , виявлено наявність порушення вимог статті 54 Закону України «Про запобігання корупції» в частині надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову, що свідчить про неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Суд звертає увагу, що в наказі № 101-ТО від 07.07.2025 року, як і в Акті службового розслідування не зазначено коли позивачем вчинено дисциплінарний проступок (надання послуг безоплатного зберігання вилучених засобів лову), якими належними доказами це підтверджено; які саме посадові обов'язки чи акти органів державної влади, чи накази (розпорядження) та доручення керівників неналежно виконував позивач.
Отже відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, а матеріали службового розслідування не містять доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем вимог п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».
Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд вважає, що наказ Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм №101-ТО від 07.07.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1211,20 грн. судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, КАС, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити
Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм від 07.07.2025 № 101-ТО «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » стосовно накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу».
Стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України з розвитку меліорації рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 1211,20 грн., судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул.Січових Стрільців, 45А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282)
Суддя O.A. Вовченко