про закриття провадження в адміністративній справі
11 грудня 2025 р. № 400/10494/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Величка А.В. у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в письмовому провадженні, розглянув заяву про відмову від позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 22.08.2025 року № 56; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №56 від 22 серпня 2025 року, яким було відмовлено у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ; Зобов'язати комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти нове рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Ухвалою від 03.10.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
09.12.2025 року від позивача надійшла заява про відмову від позову, яка обґрунтована тим, що після звернення до суду 30.09.2025 з позовом, відповідачем надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації Відтак, прийняттям вищезазначеного рішення відповідач виправив допущену ним бездіяльність при розгляді заяви позивача. Крім того, в заяві позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, сплачений при поданні позову на підставі норми ст. 140 КАС України.
Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 189 КАС України встановлено право позивача відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (ч. 3 ст. 189 КАС України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи викладене, маються підстави для прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі.
Позивач у заяві про відмову від позову та закриття провадження у справі просив також стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір при поданні позовної заяви відповідно до ст. 140 КАС України. З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами 1 та 2 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Варто зауважити, що стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.
Також КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (ст. 140 КАС України), а також повернення судового збору у разі відмови позивача від позову (ст. 142 КАС України).
За приписами ст. 142 КАС України, якій кореспондують норми ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Водночас, згідно зі ст. 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Таким чином, ст. 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами ст. 142 КАС України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь-яких інших причин, що має наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до ст. 140 КАС України.
В даному випадку суд дійшов висновку про закриття провадження у цій справі за заявою позивача про відмову від позову в зв'язку з задоволенням відповідачем позову після подання позовної заяви, а тому цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.02.2020 року у справі № 260/1378/18, в якій було надано правову оцінку щодо застосування відповідних положень ст. 142 КАС України у взаємозв'язку зі ст. 139 КАС України, та у постанові від 03.02.2021 року у справі №200/6826/20-а, в якій оцінці підлягали положення статей 139 та 140 КАС України відносно одна одної, які по-різному регулюють спірні правовідносини щодо розподілу судових витрат.
З врахуванням викладеного, заява позивача про стягнення сплаченого судового збору в порядку ст. 140 КАС України підлягає задоволенню.
Так, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 1 211,20 грн. відповідно до квитанції №7535-0687-5457-0538 від 26.09.2025 року.
З огляду на положення ст. 140 КАС України, у зв'язку з відмовою позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд присуджує ОСОБА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору шляхом стягнення їх з відповідача.
Керуючись ст. ст. 142, 190, 238, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти відмову позивача від позову.
2. Закрити провадження в адміністративній справі № 400/10494/25.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А.В. Величко