справа№380/16618/25
10 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я" про визнання противним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я" (далі також - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.02.2025 № ЦО 4631 відносно ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі вимоги, зазначеної у листі виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/2/1-103456вих-24 від 18.12.2024, позивачем у період з 14.01.2025 до 21.01.2025 пройдено медичне обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». 21.01.2025 завідувачем кардіологічного відділення вказаного Інституту позивача проінформовано, що за наслідками медичного обстеження відповідною Експертною командою упродовж 30 днів із моменту включення справи до черги буде ухвалено відповідне рішення, яке надійде на його особисту електронну адресу, а також до поштового відділення №16 ТзОВ «Нова Пошта» у м. Львові. Проте, лише 26.03.2025 позивачу стало відомо з усної інформації від працівника органу Пенсійного фонду України про скасування ІІ групи інвалідності. На підставі медичного обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у період з 14 до 21 січня 2025 року, яким встановлено незначні патологічні зміни, Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.02.2025 №ЦО-4631 скасовано ОСОБА_1 ІІ (другу) групу інвалідності, встановлену на підставі акту Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022. Позивач вважає висновок медичної комісії за наслідками проведення його обстеження безпідставним та необґрунтованим, враховуючи наявність у нього ряду захворювань. Такий висновок експертної команди зроблено без його участі внаслідок неповного дослідження стану його здоров'я, без проведення необхідних діагностичних заходів та досліджень. Також позивач вважає, що рішення №ЦО 4631 від 24.02.2025 Експертна команда прийняла без його участі та не врахувала всі попередні висновки лікарів та медико-соціальних комісій, не належним чином здійснила оцінку медичної документації на підставі якої встановлювалась інвалідність. Таким чином, рішення від 24.02.2025 № ЦО 4631 є протиправним та підлягає скасуванню. Крім цього, позивач стверджує, що з рішення від 24.02.2025 № ЦО 4631 вбачається, що підставою його проведення зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317. Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 втратила чинність з 01.01.2025, про що зазначено у переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, доданого до постанови №1338. Відтак, позивач вважає, що спірне рішення експертної команди від 24.02.2025 № ЦО 4631 винесено з посиланням на норми законодавства, яке втратило чинність на момент його винесення. Окрім цього, позивач вважає, що відповідно до п.п. 5 п. 3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (що набрав чинності 18.05.2024) доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів спільно з правоохоронними органами на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023, введеного в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 12.09.2023 № 576/2023, щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24.02.2022 до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп (крім тих, кому інвалідність II та III груп встановлено у порядку підвищення/зменшення групи інвалідності та/або за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, причини інвалідності з дитинства). Отже, вказаною нормою доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності особам чоловічої статі, віком від 25 до 50 років, яким інвалідність установлено вперше після 24.02.2022. За результатами повторного огляду та згідно з актом огляду Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022, позивачу ІІ групу інвалідності призначено безтерміново. Тобто, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності не вперше, а тому зважаючи на стать позивача (чоловік), вік позивача (49 років на день проходження медичного обстеження у період з 14.01.2025 до 21.01.2025) та повторне встановлення йому інвалідності, наведена норма Закону №3633-IX не передбачає перегляду відповідного рішення. Позивач стверджує, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Львівської обласної МСЕК №1013 від 08.06.2022 про встановлення йому II групи інвалідності, здійснено без наявності належних підстав. Позивач також стверджує, що відповідно до п. п. 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді. Таким чином експертна комісія повинна була забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов'язково відображаються в протоколі засідання. У рішенні експертної команди від 24.02.2025 № ЦО 4631 25 відсутня інформація про форму проведення розгляду та причини відсутності позивача. Відповідач не повідомляв позивача про дату засідання експертної команди, яке проводилось 24.02.2025 з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи безстроково, позбавивши позивача права на участь у засіданні. Звертає увагу суду, що Експертною комісією для проведення оцінювання функціонального стану позивача відбулось заочно, так як для проведення оцінювання функціонального стану такою комісією позивача не викликали, про дату розгляду не повідомили та відповідно провели таке оцінювання (саме функціонального стану) без його участі. При цьому, акцентує, що захворювання позивача не відноситься до жодного із вище переліченого та зазначеного в п. 4 Додатку №1 (Критерії), які б давали підстави експертній комісії провести саме заочне оцінювання (без присутності позивача). Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 18.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
29.09.2025 від позивача за вх. №77779 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що він оскаржує рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.02.2025 № ЦО 4631, з підстав недотримання та порушення відповідачем процедури проведення медичного обстеження у період з 14.01.2025 до 21.01.2025 в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» та прийняття рішення за наслідками такого обстеження. Як вбачається з рішення від 24.02.2025 № ЦО 4631, то підставою його проведення зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317. Проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 втратила чинність з 01.01.2025. Вказане свідчить про те, що дії відповідача щодо проведенню перегляду рішення медико соціальної експертної комісії від 24.02.2025 № ЦО 4631 суперечать приписам п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». На думку позивача, наведені вище обставини також свідчать про те, що ДУ УДНДІ МСПІ МОЗ України при прийнятті оскаржуваного рішення від 24.02.2025 № ЦО 4631 діяло не об'єктивно, з порушенням процедури проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або перегляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно позивача, відтак спірне рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.
14.10.2025 від позивача за вх. №81815 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зауважив, що йому у 2017 році Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» було встановлено ІІ групу інвалідності на підставі ряду захворювань, які він набув внаслідок перенесеного мікроінсульту (транзиторної ішемічної атаки) у 2015 році, гострого інфаркту міокарда (квітень 2017 року), спленоктомії (з дитинства), а також інших супутніх захворювань. Надалі, при повторних оглядах, враховуючи всі медичні обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження стану здоров'я, інвалідність позивачу було продовжено в результаті відповідних оглядів медико-соціальною експертною комісією від 30.05.2018 та 28.05.2020. За результатами повторного огляду та згідно з актом огляду Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022, ІІ групу інвалідності призначено безтерміново. Тобто, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності не вперше, а тому зважаючи на стать позивача (чоловік), вік позивача (49 років на день проходження медичного обстеження у період з 14.01.2025 по 21.01.2025) та повторне встановлення йому інвалідності, наведена норма Закону №3633-IX не передбачає перегляду відповідного рішення. Зважаючи на викладене, проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Львівської обласної МСЕК №1013 від 08.06.2022 про встановлення ОСОБА_1 . II групи інвалідності, на думку позивача, здійснено без наявності належних підстав. Окрім цього, позивач звертає увагу на п. 6.2. Рішення «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці», в якому зазначено підставою перевірки такий документ, як лист ДБР №3187-25/10 2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62023080020000923 від 21.10.2024. Однак, позивачем у період з 14.01.2025 по 21.01.2025 вже було пройдено медичне обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» не на підставі листа ДБР від 31.01.2025, а на підставі вимоги, зазначеної у листі виконувача обов'язків, керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/2/1-103456ВИХ-24 від 18.12.2024. І саме проходження медичного обстеження у період з 14.01.2025 по 21.01.2025 враховано відповідачем під час прийняття рішення від 24.02.2025. Позивач вважає, що відповідачем помилково зазначено в п. 6.1. «Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» та в п. 6.2. «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» як підставу перевірки лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, оскільки позивачем вже було пройдено медичне обстеження у період з 14.01.2025 по 21.01.2025, що свідчить про помилковість та протиправність прийнятого рішення. Окрім цього, відповідачем також помилково зазначено в п. 7. «Дата перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» період перевірки - з 21.01.2025 до 24.02.2025, так як лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25, як підставу перевірки, надіслано лише 31.01.2025. На підставі наведеного, позивач вважає, що рішення №ЦО 4631 від 24.02.2025 Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії - прийняте на підставі незаконного обстеження позивача впродовж 14 - 21 січня 2025 року (коли у відповідача не було повноважень переглядати та скасовувати рішення МСЕК), а лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62023080020000923 від 21.10.2024 не є процесуальним рішенням, яке оформляється постановою слідчого, - є протиправним, так як прийняте без достатніх на те правових підстав та з грубими порушеннями та суперечностями. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
03.12.2025 від позивача за вх. №96368 надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що відповідач не повідомляв його про дату засідання експертної команди, яке проводилось 24.02.2025 з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи безстроково, позбавивши позивача права на участь у засіданні. Вважає, що порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об'єктивного медичного обстеження позивача членами комісії. Експертною комісією ЦОІСО для проведення оцінювання функціонального стану позивача відбулось заочно, так як для проведення оцінювання функціонального стану такою комісією позивача не викликали, про дату розгляду не повідомили та відповідно провели таке оцінювання (саме функціонального стану) без його участі. При цьому, позивач зауважив, що його захворювання не відноситься до жодного із вище переліченого та зазначеного в п. 4 Додатку №1 (Критерії), які б давали підстави експертній комісії провести саме заочне оцінювання (без присутності позивача). Таким чином, враховуючи вищезазначене рішення ЦОФСО від 24 лютого 2025 року № ЦО 4631 є необґрунтованим, необ'єктивним та протиправним.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 14.08.2025 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 20.08.2025 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 18.08.2025.
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Водночас, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 перебуває на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури з 11.09.2020, в органах прокуратури працює з жовтня 2000 року.
У 2017 році Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» було встановлено ІІ групу інвалідності на підставі ряду захворювань, які позивач набув внаслідок перенесеного мікроінсульту (транзиторної ішемічної атаки) у 2015 році, гострого інфаркту міокарда (квітень 2017 року), спленоктомії (з дитинства), а також інших супутніх захворювань.
За результатами повторного огляду та згідно з актом огляду Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022, ІІ групу інвалідності призначено безтерміново.
Після проведення повного медичного обстеження, діагностичних та лікувальних заходів, лабораторних та інструментальних досліджень, в травні 2017 року лікуючим лікарем сформовано відповідну медичну документацію та передано її на розгляд до лікарсько-консультативної комісії Комунальної 6-ї міської поліклініки м. Львова для вирішення питання скерування позивача на МСЕК.
Розглянувши відповідну медичну документацію, оцінивши стан його здоров'я, лікарсько-консультативна комісія оформила відповідне направлення та передала його на МСЕК за формою № 088/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110.
В подальшому, направлення на повторні огляди у 2018, 2020 та 2022 роках здійснювались за аналогічною процедурою за відповідними направленнями лікарсько-консультативної комісії КНП 6-ї міської поліклініки м. Львова.
Перебуваючи у статусі особи з інвалідністю двічі (у грудні 2023 року та 23.01.2025) позивач проходив військово-лікарські комісії (ВЛК) при ІНФОРМАЦІЯ_1 , і діагнози (хвороби), встановлені йому упродовж 2015-2022 років в ході проходження ним стаціонарного лікування, вказаними ВЛК були підтверджені.
Вперше ВЛК позивач проходив у зв'язку з надходженням до обласної прокуратури виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами було видано довідку № 258/4438 від 18.12.2023 про те, що проведено медичним оглядом встановлено діагноз: ХПМК III ст. на грунті ГХ ІІІ ст., схильність до ТІА (2015; 2016; 2017 роки) з стійким лікворо-гіпертензійним, цефалгічним с-ми, вираженим вестибуло-атактичним с-м, частими (2-4р/місяць) діенцефальними кризами. ІХС: Стабільна стенокардія III ФК. Післяінфарктний (2017р.) кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст., 3 ст. КВР 4.СН ІІА ст.
Вдруге позивач проходив ВЛК 23.01.2025 у зв'язку з виконанням Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 як обмежено придатний до військової служби.
Так, за результатами проходження ВЛК було видано довідку № 25/615 від 23.01.2025 про те, що за наслідками проведеного медичного огляду ВЛК встановлено діагноз: ІХС: Післяінфарктний (2017р.) кардіосклероз. Стабільна стенокардія III ФК. Гіпертонічна хвороба III стадії, 3 ступеня. КВР-високий. СН 1 стадії (І11). Спленоктомія (1980 р.) ХНМК на грунті ГХ ІІІ стадії з переважанням у ВББ (ТІА 2015, 2016, 2017р.р.) зі стійким гіпертензійним, цефалгічним синдромами, вираженим вестибуло-атаксичним синдромом із порушенням функції рухів та ходьби (І67, G45).
Надалі, на підставі вимоги, зазначеної у листі виконувача обов'язків, керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/2/1-103456вих-24 від 18.12.2024, позивачем у період з 14.01.2025 по 21.01.2025 пройдено медичне обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».
21.01.2025 завідувачем кардіологічного відділення вказаного Інституту позивача проінформовано, що за наслідками цього ж медичного обстеження відповідною Експертною командою упродовж 30 днів із моменту включення справи до черги буде ухвалено відповідне рішення, яке надійде на його особисту електронну адресу, а також до поштового відділення №16 ТзОВ «Нова Пошта» у м. Львові.
Крім цього, відповідачем надіслано листа-повідомлення від 18.02.2025 №614/03-19, яким позивача повідомлено про необхідність прибути до клініки Інституту в період з 18.02.2025 до 18.03.2025 для проходження обстеження, так як попередній лист виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/2/1-103456ВИХ-24 від 18.12.2024, яким його викликали для проходження медичного обстеження у період з 14.01.2025 по 21.01.2025, виявився таким, що не ґрунтується на нормах закону.
Лист-повідомлення від 18.02.2025 №614/03-19, яким позивача повідомлено про необхідність прибути до клініки Інституту в період з 18 лютого до 18 березня 2025 року для проходження обстеження, позивач не отримав. Доказів скерування такого листа на домашню адресу позивача в матеріалах справи немає. Про наявність цього листа-повідомлення позивача повідомили лише 26.03.2025 у відділі кадрової роботи та державної служби Львівської обласної прокуратури, про що поставив свій підпис про отримання.
26.03.2025 позивачу стало відомо, що його ІІ групу інвалідності скасовано.
Так, на підставі медичного обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у період з 14.01.2025 по 21.01.2025, яким встановлено незначні патологічні зміни, Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.02.2025 №ЦО-4631 позивачу скасовано ІІ (другу) групу інвалідності, встановлену на підставі акту Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022.
Позивач стверджує, що такий висновок експертної команди зроблено без участі позивача ОСОБА_1 внаслідок неповного дослідження стану його здоров'я, без проведення необхідних діагностичних заходів та досліджень. Рішення №ЦО 4631 від 24.02.2025 Експертна команда прийняла без його участі та не врахувала всі попередні висновки лікарів та медико-соціальних комісій, не належним чином здійснила оцінку медичної документації на підставі якої встановлювалась інвалідність.
Таким чином, на думку позивача, рішення експертної комісії експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.02.2025 № ЦО 4631, відносно ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Тому, з метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
За приписами ст. 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1-6 ст. 6 Закону № 875-ХІІ Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 2961-IV) (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV, інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та такий триває станом на час розгляду справи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто, з 24.02.2022).
У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 та 08.11.2024 № 1276, якими було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Законом України від 19.12.2024 № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Закон № 4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно з абз. 1 п. 1 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4170-IX установлено, що:
особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності;
документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є:
видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;
рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування;
особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності);
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 розділу ІІ Закону № 4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до абз. 8 п. 3 Постанови №1338 документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Згідно з абз. 10 п. 3 Постанови №1338 особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.
Відповідно до абз. 15 п. 3 Постанови №1338 до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать: особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.
Пункт 48 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачає, що повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
При цьому, відповідно до п.п. 2 п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Центр оцінювання функціонального стану особи, крім іншого, 2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Суд також враховує, що згідно з п. 13 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317) Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ: здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи; розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю; проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям; направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил; забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ; впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи; бере участь в акредитації обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації; проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю; бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Отже, з наведеного правового врегулювання слідує, що особам, яким встановлено інвалідність, органами МСЕК гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України на встановлений строк інвалідності, а рішення, прийняті МСЕК, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій.
При цьому, особи, яким інвалідність встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи лише за власним бажанням або за рішенням суду.
Водночас, Центр оцінювання функціонального стану особи, може проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, виключно на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних (як передбачає п.п. 2 п. 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи), на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (як передбачає абз. 9 п. 13 Положення №1317).
Крім того, встановлений порядок проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, передбачає обов'язкове повідомлення особи, повторне оцінювання якої має бути проведено, у встановленому порядку.
Оцінювання здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. І лише у разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
Судом встановлено, що на підставі медичного обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» у період з 14.01.2025 по 21.01.2025, яким встановлено незначні патологічні зміни, Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24 .02.2025 №ЦО-4631 ОСОБА_1 скасовано ІІ (другу) групу інвалідності, встановлену на підставі акту Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022.
В якості підстави для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення вказано лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62023080020000923 від 21.10.2024, хоча за змістом п. 51 Порядку підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді.
Відповідно до ст. 110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне рішення.
З огляду на викладені положення Кримінально-процесуального кодексу, лист Державного бюро розслідувань не є процесуальним рішенням, яке оформляються постановою, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК №1013 від 08.06.2022 на підставі вказаного листа.
Також судом встановлено, що позивачем у період з 14.01.2025 по 21.01.2025 вже було пройдено медичне обстеження в умовах стаціонару у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» не на підставі листа ДБР від 31.01.2025, а на підставі вимоги, зазначеної у листі виконувача обов'язків керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора №17/2/1-103456ВИХ-24 від 18.12.2024. І саме проходження медичного обстеження у період з 14.01.2025 по 21.01.2025 враховано відповідачем під час прийняття рішення від 24.02.2025.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем помилково зазначено в п. 6.1. «Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» та в п. 6.2. «Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» як підставу перевірки лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, оскільки позивачем вже було пройдено медичне обстеження у період з 14 до 21 січня 2025 року.
Крім того, відповідачем також помилково зазначено в п. 7 «Дата перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» період перевірки - з 21.01.2025 по 24.02.2025, лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/2, як підставу перевірки.
Суду не надано доказів того, що спірне рішення приймалось відповідачем на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився.
Навпаки, за змістом спірного рішення розділ 10.2 «Заклад охорони здоров'я, на базі якого проводиться повне медичне обстеження та необхідні дослідження щодо особи з метою проведення повторного оцінювання», а також розділ 10.3 «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи (у разі її відмови або неприбуття)» не містять жодної інформації.
Також, суд зазначає, що відповідно до п.п. 5 п. 3 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024) доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів спільно з правоохоронними органами на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023, введеного в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 12.09.2023 № 576/2023, щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24.02.2022 до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп (крім тих, кому інвалідність II та III груп встановлено у порядку підвищення/зменшення групи інвалідності та/або за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, причини інвалідності з дитинства). Отже, вказаною нормою доручено здійснити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності особам чоловічої статі, віком від 25 до 50 років, яким інвалідність установлено вперше після 24.02.2022.
Згідно з матеріалами адміністративної справи, позивачу ОСОБА_1 у 2017 році Міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» було встановлено 2 групу інвалідності на підставі ряду захворювань, які він набув внаслідок перенесеного мікроінсульту (транзиторної ішемічної атаки) у 2015 році, гострого інфаркту міокарда (квітень 2017 року), спленоктомії (з дитинства), а також інших супутніх захворювань.
Надалі, при повторних оглядах, враховуючи всі медичні обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження стану здоров'я, інвалідність позивачу було продовжено в результаті відповідних оглядів медико-соціальною експертною комісією від 30.05.2018 та 28.05.2020.
За результатами повторного огляду та згідно з актом огляду Міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК №1 комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» №1013 від 08.06.2022, ІІ групу інвалідності призначено безтерміново. Тобто, позивачу 08.06.2022 встановлено ІІ групу інвалідності не вперше, а тому зважаючи на стать позивача (чоловік), вік позивача (49 років на день проходження медичного обстеження у період з 14 до 21 січня 2025 року) та повторне встановлення йому інвалідності, наведена норма Закону №3633-IX не передбачає перегляду відповідного рішення.
Таким чином проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення Львівської обласної МСЕК №1013 від 08.06.2022 про встановлення ОСОБА_1 . II групи інвалідності, здійснено без наявності належних підстав.
Крім того, згідно з п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище Постановою №1338 від 15.11.2024, за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.
Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізації лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до п. п. 31 і 32 Положення під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.
Отже, в межах процедур, встановлених п. 8 Положення та п. 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова , за наявності відповідного рішення експертної команди.
З урахуванням приписів п. 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.
Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Критерії).
За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров'я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.
Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.
Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або її представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Відповідно до п. п. 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.
Тобто експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов'язково відображаються в протоколі засідання.
Натомість, у рішенні експертної команди від 24.02.2025 № ЦО 4631 відсутня інформація про форму проведення розгляду та причини відсутності позивача. Відповідач не повідомляв позивача про дату засідання експертної команди, яке проводилось 24.02.2025 з метою перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи безстроково, позбавивши позивача права на участь у засіданні.
Відповідно до абз. абз. 11, 12 і 13 п. 51 Порядку визначено, що присутність особи на засіданні експортної команди є обов'язковою лише у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання. У цьому випадку така особа повідомляється про прийняте рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти.
Однак, передумовою для застосування положень абз. абз. 11, 12 і 13 п. 51 Порядку є прийняття експертною комісією за результатами перевірки рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи.
Таке рішення експертна команда не приймала.
Разом з тим, відповідно до приписів п. 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, зокрема, щодо забезпечення права особи бути присутньою під час оцінки експертною комісією обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Верховний Суд у постановах від 29.01.2021 у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19, у яких спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Також судом встановлено порушення відповідачем Закону України "Про адміністративну процедуру".
Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IХ) адміністративний орган застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.
Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи (ч. 2 ст. 12 Закону №2073-IХ).
Стаття 17 Закону № 2073-IХ гарантує право особи на участь в адміністративному провадженні та передбачає, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи.
Таким чином, суд висновує, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безстроково, без наявності належних підстав та з порушенням встановленого порядку, здійснено з порушенням таких принципів адміністративної процедури, як законність, відкритість, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Частини 2, 3 ст. 87 Закону №2073-IХ визначають, що протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема, не відповідає принципам адміністративної процедури. Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта.
Відтак, судом встановлено, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, здійснена відповідачем з порушенням процедури, визначеної Постановою КМУ №1338 від 15.11.2024. Оскільки допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, то суд приходить до висновку про наявність сукупності умов для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
З урахуванням приписів Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи право на визначення форми її участі у розгляді медико експертної справи (очно, за участю особи або її уповноваженого представника; заочно; із використанням методів і засобів телемедицини чи за місцем перебування/лікування особи) належить такій особі, а не експертній команді.
Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я.
Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, а й інші надані особою документи.
Суд звертує увагу на те, що відповідачем допущено порушення вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об'єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії"[ВП]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000,"Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009), та зазначив, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів діючого законодавства.
Також судом встановлено неправомірні дії відповідача відносно проведення заочного оцінювання комісією (без огляду позивача комісією з оцінювання).
Так, згідно з Додатком 1 («Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи») до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15 листопада 2024 року №1338 Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи проводить розгляд справи за такими формами:
1) очно, за участю особи в закладі охорони здоров'я, в якому утворена експертна команда;
2) заочно, без особистої участі особи;
3) із використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування);
4) за місцем перебування/лікування особи.
2. Експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Експертна команда проводить розгляд справи заочно в разі формування направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - направлення на оцінювання) головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії стосовно особи з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту або учасників бойових дій. Вибір очної форми розгляду для такої категорії осіб здійснюється у разі, коли наданих документів недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди.
Експертна команда проводить розгляд заочно в разі подання лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії направлення на оцінювання експертною командою особи, в якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, з наведеного нижче переліку за умови наявності документів, що підтверджують наявність відповідного стану.
Згідно п. 4 вказаного Додатку №1 (Критерії) наведено виключний перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно. А саме: Злоякісні новоутворення, що мають III-IV стадію (наведено перелік захворювань); Хвороби крові та кровотворних органів (наведено перелік захворювань); Туберкульоз усіх локалізацій (наведено перелік захворювань); Цереброваскулярні хвороби, що ускладнені геміплегією, параплегією або тетраплегією. Набута відсутність кінцівок або їх частин, крім відсутності пальців (наведено перелік захворювань); Повний анатомічний розрив спинного мозку внаслідок травм хребта з нижнею параплегією або тетраплегією (наведено перелік захворювань); Стан після трансплантації органів або після імплантації штучного водія серцевого ритму (наведено перелік захворювань); Хвороби печінки (наведено перелік захворювань); Вроджені порушення розвитку (наведено перелік захворювань).
Судом встановлено, що Експертною комісією ЦОІСО для проведення оцінювання функціонального стану позивача відбулось заочно, так як для проведення оцінювання функціонального стану такою комісією позивача не викликали, про дату розгляду не повідомили та відповідно провели таке оцінювання (саме функціонального стану) без його участі.
При цьому, захворювання позивача не відноситься до жодного із вищепереліченого та зазначеного в п. 4 Додатку №1 (Критерії), які б давали підстави експертній комісії провести саме заочне оцінювання (без присутності позивача).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, рішення ЦОФСО від 24.02.2025 № ЦО 4631 є необґрунтованим. Допущені відповідачем порушення адміністративної процедури вплинули на правомірність вирішення справи по суті, тому що спірне рішення прийнято без належного повідомлення позивача про ініційоване провадження, яке мало для нього негативні наслідки, та без дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, та проведених необхідних досліджень на базі державних установ, передбачених чинним законодавством, суд дійшов висновку про наявність сукупності умов для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Ухвалюючи рішення, суд керується ст. 246 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не були дотримані.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, відповідач не надав суду жодного доказу правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» від 24.02.2025 № ЦО 4631 відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я" (код ЄДРПОУ 03191673, адреса місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Макаревського Феодосія, 1-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2025.
Суддя Потабенко В.А.