11 грудня 2025 рокусправа № 380/20969/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 із вимогами:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення рапорта від 09.08.2025 ОСОБА_1 про звільнення останнього з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт від 09.08.2025 ОСОБА_1 про звільнення останнього з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» згідно висновків наданих судом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач проходить військову службу на посаді гранатометника 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аремобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 . Вказав, що 09.08.2025 позивач скерував на ім'я командування військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами, а саме відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи пожиттєво та потребує постійної сторонньої допомоги та догляду. Однак відповідним листом відповідач відмовив у задоволенні такого рапорту позивача. Позивач, вважаючи, що він має право на звільнення з військової служби, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 22.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що ОСОБА_1 звернулися із рапортом №35024 від 14.08.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - через сімейні обставини, а саме: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Стверджує, що відповідно до акту обстеження сімейного стану військовослужбовця №13876 від 22.09.2025 встановлено наявність інших членів сім'ї ОСОБА_2 першого та другого ступеня спорідненості, зокрема, син - ОСОБА_3 та сестра - ОСОБА_4 . З додатків до рапорту встановлено, що відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб до складу сім'ї (зареєстрованих) за адресою: АДРЕСА_1 , крім інших входить син ОСОБА_3 . Згідно довідки Навчального центру ім. Василя Вишиваного Національної Гвардії України №1578 від 17.07.2025, ОСОБА_3 проходить військову службу у АДРЕСА_1 з 31.10.2024 по даний час. Згідно відкритих даних, відстань між селищем Красне Золочівського району Львівської області (де проживає ОСОБА_2 ) та АДРЕСА_1 (де проходить військову службу ОСОБА_3 ) становить 27, 9 км. Вказав, що згідно наданих документів ОСОБА_3 проходить військову службу за місцем проживання та поза межами районів виконання бойових завдань та участі в бойових діях, що не може ототожнюватись до поняття «відсутності» та «не здатності здійснювати постійний догляд». Крім того, наявність іншого члена сім'ї - сестри ОСОБА_4 , яка сама не потребує постійного стороннього догляду, виключає можливість звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв'язку з наявністю інших членів сім'ї першого та другого ступеня спорідненості, які можуть здійснювати постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 . Просив у задоволенні позову відмовити.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій стверджує про те, що у відзиві залишись не спростовані факти стосовно ОСОБА_4 , зокрема те, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, що у свою чергу підтверджується пенсійним посвідченням, яке долучено до позовної заяви, відтак забезпечення здійснення догляду ОСОБА_4 є неможливим. Також повідомив, що поза увагою відповідача залишився факт, що брат позивача знаходиться на військовій службі за контрактом ще з 2019 року, натомість за час відсутності брата, саме ОСОБА_1 до призову на військову службу здійснював догляд за батьком у зв'язку із чим неодноразово отримував відстрочку від призову саме на підставі абз. 9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказане твердження знаходить своє відображення у акті №50 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 18.03.2025. Звернув увагу на те, що брат позивача, ОСОБА_3 не звертався до керівництва із рапортом про звільнення його з військової служби на тій же підставі, яку зазначив у своєму рапорті у спірних правовідносинах позивач. Просив позов задовольнити повністю.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу на посаді гранатометника 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аремобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем.
09.08.2025 позивач скерував на ім'я командування військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами, а саме відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю ІІ групи пожиттєво та потребує постійної сторонньої допомоги та догляду. Зазначене підтверджується довідкою серії ЛВА - 1 №477490, пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 27.09.2011, медичним висновком ЛКК №103 від 04.03.2025, висновком №105 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду не непрофесійній основі від 06.03.2025.
Для підтвердження свого права на звільнення з військової служби ОСОБА_1 долучив до рапорту такі документи: копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 , копію довідки серії ЛВА - 1 № 477490; копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 ; копію медичного висновку ЛКК №103 від 04.03.2025; копію висновку №105 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; копію рішення Буського районного суду Львівської області від 19.06.2025; копію довідки про склад сім'ї №03-13/235 від 04.03.2025; копію довідки №1578 від 17.07.2025; копію акту №50 про встановлення факту здійснення постійного догляду від 18.03.2025; повний витяг з РАЦС; електронний ВОД; відповідь щодо відстрочки.
02.10.2025 надійшла відповідь № 693/61264 ВЧ НОМЕР_1 за підписом командира ВЧ НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_5 . У відповіді зазначено, що згідно акту обстеження сімейного стану військовослужбовця № 13876 від 22.09.2025 встановлено наявність інших членів сім'ї ОСОБА_2 першого та другого ступеня споріднення, зокрема син - ОСОБА_3 та сестра - ОСОБА_4 . Також з додатків встановлено, що відповідно до довідки про склад сім'ї, крім інших входить син ОСОБА_3 .. Зазначено про те, що останній проходить військову службу у АДРЕСА_1 з 31.10.2024 та по даний час у Навчальному центрі ім.Василя Вишиваного Національної Гвардії України. У відповіді зазначається про те, що брат позивача проходить військову службу за місцем проживання та поза межами районів виконання бойових завдань та участі в бойових діях, відтак на думку відповідача це не слід ототожнювати до поняття «відсутності» та «нездатності здійснювати постійний догляд». Також у відповіді згадується, про наявність сестри, яка є особою другого ступеня споріднення, що у свою чергу, на думку відповідача, виключає можливість скористатись правом на звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Вважаючи протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення рапорта від 09.08.2025 ОСОБА_1 про звільнення останнього з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Норми Закону № 2232-ХІІ суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На час розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
За змістом ч. 1, ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Статтею 24 Закону № 2232-ХІІ унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Відповідно абзацу першого до частини третьої цієї статті закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-ХІІ. У частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1), під час воєнного стану (пункт 2).
Так, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ (на який позивач послався у рапорті про звільнення) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: … 2) під час дії воєнного стану: … г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: … 3) під час дії воєнного стану: … необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Із аналізу наведених правових норм слідує, що для звільнення позивача з військової служби можливе за наявності у його матері інвалідності 1 або 2 групи та необхідність здійснювати за нею постійний догляд за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
Судом із матеріалів справи встановлено такі обставини:
1) Для підтвердження його родинних зв'язків з ОСОБА_2 позивач надав наступні документи:
- паспорт громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 виданий Буським РСГУДМС України у Львівській області 14.11.2013 та картку фізичної особи-платника податків (нотаріальні копії);
- свідоцтво про народження ОСОБА_1 (нотаріальні копії);
- паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 виданий Буським РСГУДМС України у Львівській області 24.10.2017 та картку платника податків (нотаріальні копії);
Із наведеного слідує та не заперечується відповідачем, що позивач є сином ОСОБА_2 .
2) Для підтвердження, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи (безстроково) та потребує догляду:
- довідка МСЕК ЛВА № 477490 від 30.06.2010, видана Львівською обласною центральною МСЕК (нотаріальна копія), відповідно до якої ОСОБА_2 безтерміново встановлена друга група інвалідності;
- висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі № 105 від 06.03.2025, виданий Красненською міською лікарнею про те, що ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи;
- медичний висновок ЛКК № 103 від 04.03.2025, виданий Красненською міською лікарнею про те, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду;
Із наведеного слідує та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи.
3) Для підтвердження необхідності здійснення за ОСОБА_2 ним постійного догляду позивач надав копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 , копію довідки серії ЛВА - 1 № 477490; копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 ; копію медичного висновку ЛКК №103 від 04.03.2025; копію висновку №105 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; копію рішення Буського районного суду Львівської області від 19.06.2025; копію довідки про склад сім'ї №03-13/235 від 04.03.2025; копію довідки №1578 від 17.07.2025; копію акту №50 про встановлення факту здійснення постійного догляду від 18.03.2025; повний витяг з РАЦС; електронний ВОД; відповідь щодо відстрочки.
Відмовляючи у задоволенні рапорту, відповідач підставою відмови визначив наявність інших членів сім'ї ОСОБА_2 першого та другого ступеня споріднення, зокрема сина - ОСОБА_3 та сестри - ОСОБА_4 ».
Із приводу цього суд зауважує таке.
Так за змістом підпункту «г» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII (тут і ділі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Зі змісту наведеної норми слідує, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
- відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Таким чином «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.
Судом встановлено, що 14.08.2025 позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби у запас у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком ОСОБА_2 , особою з інвалідністю IІ групи.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 є батьком позивача, особою з інвалідністю ІI групи, який потребує постійного стороннього догляду.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 19.06.2025 у справі № 943/612/25, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (мати позивача), зареєстрований 15 вересня 1990 року у Красненській селищній раді Буського району Львівської області, актовий запис № 45.
Відповідачем не заперечується, що єдиними родичами першого ступеня споріднення, які могли б здійснювати догляд за ОСОБА_2 є його два сини: ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 , які обоє проходять військову службу.
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що брат позивача ОСОБА_3 звертався до командування військової частини, де він проходить військову службу, із рапортом про звільнення його з військової служби на тій же підставі, яку позивач зазначив у своєму рапорті у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 5 ст. 241 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24 за аналогічних правовідносин сформулював наступну позицію:
«… 69. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, підтверджених відповідними доказами, щодо необхідності здійснення постійного догляду за хворим (батьком) ОСОБА_7 , особою з інвалідністю I групи, відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які б могли забезпечити та погодились здійснювати відповідний догляд, відсутності заяви іншого сина про звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснення догляду за батьком, визначення самим ОСОБА_7 (батьком) саме позивача для свого утримання (догляду), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про недоведення військовою частиною НОМЕР_7 правомірності свого рішення щодо відмови ОСОБА_8 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII….
72. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відхиляє доводи скаржника про те, що проходження військової служби двома синами не підтверджує відсутності члена сім'ї першого ступеня споріднення, оскільки в контексті Закону № 2232-XII поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов'язки з догляду через об'єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо). Військова служба є такою обставиною, що унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці, з огляду на службові обов'язки, не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням, часом та виконувати функції, несумісні з проходженням військової служби.
73. У цьому випадку, хоча формально існує інший член сім'ї першого ступеня споріднення (брат позивача), його неможливість здійснювати догляд за батьком через проходження військової служби є не лише об'єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов'язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.
74. Проходження військової служби накладає на військовослужбовця суворі обмеження щодо свободи пересування та виконання будь-яких додаткових обов'язків, не пов'язаних із військовою діяльністю. Відтак сама його фізична присутність в Україні не свідчить про можливість здійснення догляду за непрацездатним членом сім'ї.
75. З огляду на це, проходження військової служби братом позивача не може бути достатньою підставою для відмови у звільненні іншого військовослужбовця, оскільки такий член сім'ї не може взяти на себе фактичну опіку і здійснювати необхідний догляд.
76. Звільнення одного з військовослужбовців для забезпечення належного догляду за особою з інвалідністю I групи у цьому випадку є правомірним також з точки зору дотримання принципів соціальної справедливості та гарантій соціального захисту.
77. Отже, відмова у звільненні позивача за наявності в нього обов'язку щодо догляду за особою з інвалідністю та відсутністю іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд особі з інвалідністю в ситуації, що склалася, суперечить принципам: державних гарантій соціального захисту (стаття 46 Конституції України); недопущення перешкод у реалізації прав людини (стаття 21 Конституції України); пріоритетності прав осіб з інвалідністю на отримання належного догляду (Закон № 875-XII).
78. Таким чином, при ухвалені рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби повинно бути забезпечено належний баланс між інтересами держави та правами людини…».
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у задоволення рапорту ОСОБА_1 .
Крім того, суд враховує, що відповідно до довідки № Б/1467 від 06.03.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 04.03.2025 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Також суд критично оцінює доводи відповідача про наявність сестри батька позивача - ОСОБА_4 , яка може здійснювати сторонній догляд, з огляду на встановлення їй ІІІ групи інвалідності.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат останнім не надано, то такі, в силу приписів ст. 139 КАС України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо задоволення рапорта від 09.08.2025 ОСОБА_1 про звільнення останнього з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) повторно розглянути рапорт від 09.08.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) про звільнення останнього з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням висновків наданих судом.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.