10 грудня 2025 року м. Львівсправа № 380/12846/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (позивач/ ОСОБА_2 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_3 ;
- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку;
- стягнути в користь позивача судові витрати.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зі змісту листа-відповіді відповідача від 23 травня 2025 року № 807 позивач дізнався, що згідно з даними ЄАІТС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » він перебуває в розшуку з 24 лютого 2025 року, а тому йому необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою зняття з розшуку. Позивач зазначає, що він не був притягнутий відповідачем до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - також КУпАП) за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Оскільки факту притягнення позивача до відповідальності позивача не було, протокол згідно з КУпАП стосовно нього не складався та постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася, то відомості про розшук до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - також Реєстр) внесені безпідставно. Те, що позивач особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, чим порушив Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» (на що покликається відповідач), не є відомостями, які вносяться до Реєстру, оскільки вказане не є фактом притягнення до відповідальності.
Окремо позивач відзначає, що ніяка повістка рекомендованим листом від 10 жовтня 2024 року за № 801054332262 йому не надсилалася. Цим листом йому було надіслано повідомлення від 09 жовтня 2024 року про відмову в наданні відстрочки, а не повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повістка № НОМЕР_1 про виклик на 25 жовтня 2024 року, яку відповідач надав разом з відповіддю від 13 червня 2025 року, не містить ні печатки, ні підпису уповноваженої особи, ні QR-коду. Крім того, ця повістка складена ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як станом на день її «оформлення» відповідач найменувався ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується зокрема відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25 листопада 2024 року. Вважає зазначені документи, надані відповідачем, підробленими та такими, які створені та використані з протиправною метою.
З огляду на вказане просить позов задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що у зв'язку із загальною мобілізацією позивачу, як військовозобов'язаному, 09 жовтня 2024 року було надіслано повістку, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 30 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на 25 жовтня 2024 року о 10:00 год. Цю повістку позивач отримав 26 жовтня 2024 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, роздрукованим з сайту АТ «Укрпошта». Оскільки наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26 лютого 2025 року № 180 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30 квітня 2025 року було перейменовано у ІНФОРМАЦІЯ_7 , тому в повістці, роздрукованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, станом на дату підготовки відзиву на позовну заяву відображається автоматично ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак 25 жовтня 2024 року позивач до ІНФОРМАЦІЯ_8 не з'явився, чим порушив частину третю статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до положень якої під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). Документального підтвердження поважності причин несвоєчасного прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно з повісткою про виклик військовозобов'язаний ОСОБА_2 не надав і не повідомив протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття про причини своєї неявки та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 в семиденний строк, що передбачено пунктами 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідач зазначає, що з наведеного вище слідує, що позивач вчинив адміністративне правопорушення в особливий період, передбачене частиною третьої статті 210-1 КУпАП. З метою доставлення військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, відповідно до пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), ІНФОРМАЦІЯ_5 28 жовтня 2024 року надіслав звернення до національної поліції щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Отже, відповідач вжив усіх заходів у порядку та у спосіб, встановлені пунктом 56 Порядку № 1487 в частині звернення відповідача до органів національної поліції з метою адміністративного затримання та доставлення позивача. Звідси, твердження позивача про те, що він не вчинив жодних порушень правил військового обліку не відповідає дійсності.
Відповідач зауважує, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних офіцерського складу запасу в ІНФОРМАЦІЯ_9 з 30 вересня 2015 року, проте за вказаний період жодного разу не з'явився до ТЦК та СП, документів щодо зміни персональних даних для долучення до особової справи офіцера запасу не надавав, військово-лікарської комісії не проходив. Тож позивач ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього законодавством як на військовозобов'язаного офіцерського складу запасу.
Відповідач підсумовує, що згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_2 підлягає призову на військову службу під час мобілізації і є порушником військового обліку. З огляду на це у відповідача відсутні підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на вказане у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 30 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача: витяг з АІТС ЄДРВ «Оберіг» щодо позивача; докази (належно засвідчені копії), які слугували підставою для встановлення статусу щодо обліку позивача «Порушення ВО від 24.02.2025 до 23.02.2026», в тому числі повістку від 09 жовтня 2024 року, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 10 жовтня 2024 року, поштове повідомлення про вручення повістки від 09 жовтня 2024 року та трекінг АТ «Укрпошта», письмове звернення до Червоноградського РВП ГУНП № 13199 від 28 жовтня 2024 року; докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року заяву позивача від 14 липня 2025 року про поновлення процесуального строку задоволено; продовжено позивачу встановлений судом строк для подання відповіді на відзив на десять днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвалою суду від 01 серпня 2025 року витребувано у відповідача витяг з АІТС ЄДРВ «Оберіг» щодо ОСОБА_1 , у якому відображено інформацію про порушення позивачем правил військового обліку.
Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року у задоволенні клопотання позивача від 16 липня 2025 року про залишення відзиву без розгляду відмовлено.
Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року у задоволенні клопотань позивача від 16 липня 2025 року та від 26 серпня 2025 року про вжиття заходів процесуального примусу до відповідача відмовлено.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується військово-обліковим документом «Резерв +».
Згідно з указаним вище військово-обліковим документом «Резерв +» позивач уточнив дані вчасно (12 липня 2024 року), адресою проживання позивача є: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30 жовтня 2024 року № 2969 позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09 листопада 2024 року.
Листом від 23 травня 2025 року № 807 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача у відповідь на його заяву від 10 травня 2025 року, зокрема про те, що згідно з даними єдиної автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» він перебуває в розшуку з 24 лютого 2025 року, тому йому необхідно особисто прибути з метою зняття з розшуку.
Також листом від 13 червня 2025 року № 1443 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача у відповідь на його заяву від 04 червня 2025 року, зокрема про те, що 09 жовтня 2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - АІТС «Оберіг») сформована повістка про його виклик о 10:00 год. 25 жовтня 2025 року з метою уточнення даних за № 2542041 з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Повістка про виклик надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення за адресою, яку позивач вказав особисто 12 липня 2024 року через «Резерв +», а саме: АДРЕСА_2 . 26 жовтня 2024 року згідно з інформацією трекінгу АТ «Укрпошта» стало відомо про особисте вручення одержувачу рекомендованого поштового відправлення, вкладенням якого була персональна повістка. Проте з порушенням законних вимог, будучи належно повідомленим про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений термін, позивач не з'явився, про поважність причин неявки попередньо не повідомив. 28 жовтня 2024 року на адресу правоохоронних органів надіслано письмове звернення за № 13199, яке скасовано у зв'язку із автоматичним створенням в АІТС «Оберіг» електронного звернення за № Е1464614 щодо доставлення громадянина для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Станом на 13 червня 2025 року в АІТС «Оберіг» встановлено статус обліку позивача - «Порушення ВО від 24.02.2025 до 23.02.2026», причина подання «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Позивач, уважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_3 , звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі указами Президента України, які Верховна Рада України затверджувала відповідними законами, строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, оголошено та проведено загальну мобілізацію в Україні упродовж 90 діб. Надалі строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався згідно з указами Президента України, які щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.
За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 2232 військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
За змістом частин третьої, п'ятої статті 1 Закону № 2232 військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За змістом приписів частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232 громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з частиною восьмою статті 2 Закону № 2232 виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 2 Закону № 2232 виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 2232 у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232 військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною другою статті 33 Закону № 2232 визначено, що функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною п'ятою статті 33 Закону № 2232 військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2232 персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених норм вказує, що виконання військового обов'язку громадянами України полягає у дотриманні правил військового обліку, при цьому від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених Законом № 2232.
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - також Положення № 154, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Тож саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
11 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633), який набрав чинності 18 травня 2024 року.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, законодавець визначив імперативний обов'язок громадян України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів після 18 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом № 3633) уточнити свої персональні дані шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Як слідує з матеріалів справи позивач є військовозобов'язаною особою, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , уточнив свої персональні дані вчасно, а саме 12 липня 2024 року.
Отже, позивач належно виконав свій обов'язок, передбачений підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633, щодо уточнення персональних даних протягом 60 днів після набрання чинності вказаним Законом.
Своєю чергою, правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов'язаних осіб визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, якою затверджений Порядок № 560 (в редакції, яка була чинною на дату формування повістки про виклик позивача (09 жовтня 2024 року)).
Відповідно до пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються, зокрема з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (пункт 28 Порядку № 560).
Згідно з пунктом 29 Порядку № 560 у повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
За змістом 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пунктів 30-1, 30-2, 30-3 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).
QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням.
Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть:
централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до приписів пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у зв'язку із загальною мобілізацією позивачу, як військовозобов'язаному, 09 жовтня 2024 року було надіслано повістку, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 30 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на 25 жовтня 2024 року о 10:00 год.
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив повістку № 535649 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних на 25 жовтня 2024 року в 10:00 год.
У позовній заяві позивач, зокрема ставить під сумнів справжність цієї повістки, покликаючись на відсутність у ній печатки, підпису уповноваженої особи та QR-коду. Крім того, зауважує, що на дату формування цієї повістки (09 жовтня 2024 року) відповідач найменувався ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не ІНФОРМАЦІЯ_2 як зазначено у повістці.
Оцінюючи такі доводи позивача (які є однією з підстав позову), суд зазначає таке.
Аналіз наведених вище норм права вказує, що повістка може бути сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, роздрукована та надіслана військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку.
У такому разі до відповідної повістки та порядку її надіслання Порядок № 560 ставить певні особливі вимоги, зокрема:
- на таку повістку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає кваліфікований електронний підпис у день її формування (пункт 30 Порядку № 560);
- у цій повістці повинно бути зазначено: 1) прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу; 2) дата накладення кваліфікованого електронного підпису (пункт 29 Порядку № 560);
- зазначена повістка (зокрема й роздрукована, у паперовій формі) повинна мати унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду, який, своєю чергою, має містити інформацію, зазначену в пункті 29 Порядку № 560, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі надіслання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням (пункт 30-1 Порядку № 560);
- відповідна повістка роздруковується та надсилається військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (пункт 30-2 Порядку № 560);
- у разі надсилання вказаної повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні бути зазначені штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка, а в описі вкладення - інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (пункт 30-3 Порядку № 560).
Перевіривши текст повістки № 535649, яка за свідченням відповідача сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд встановив таке:
- у повістці № 535649 не зазначено прізвища та власного ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, що є порушенням вимог пункту 29 Порядку № 560;
- повістка № 535649 не містить дати накладення кваліфікованого електронного підпису керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, що є порушенням вимог пунктів 29, 30 Порядку № 560;
- повістка № 535649 не містить унікального електронного ідентифікатора у вигляді QR-коду з відповідною інформацією, що є порушенням вимог пункту 30-1 Порядку № 560.
Отже, повістка № 535649 сформована відповідачем з грубими порушеннями вимог пунктів 29, 30, 30-1 Порядку № 560 як щодо її змісту, так і щодо підтвердження підписання уповноваженою посадовою особою кваліфікованим електронним підписом.
Вказані вище порушення об'єктивно ставлять під сумнів здатність повістки № 535649 бути документом, що відповідно до вимог Порядку № 560 слугує формою виклику позивача до відповідного органу ТЦК та СП під час мобілізації та, як наслідок, покладати на позивача, який вчасно уточнив свої персональні дані, обов'язок прибути до органу ТЦК та СП для уточнення даних.
Позивач також стверджує, що не отримував повістку № 535649 рекомендованим поштовим відправленням № 801054332262, а натомість поштовим відправленням за цим номером йому було надіслано повідомлення від 09 жовтня 2024 року № 12430 про відмову в наданні відстрочки, копію якого він долучив до позовної заяви.
На підтвердження факту надіслання повістки № 535649 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням відповідач надав суду: супровідний лист ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09 жовтня 2024 року № 12505 та трекінг Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення № 801054332262 (час перевірки статусу відстеження 05 березня 2025 року об 11:50 год).
Втім, суд зазначає, що за змістом пункту 30-2 Порядку № 560 повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та надалі роздрукована, повинна бути надіслана військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. При цьому в такому описі вкладення повинна бути зазначена інформація, передбачена пунктом 30-3 Порядку № 560, а саме: про найменування поштового відправлення; власне ім'я та по батькові (за наявності); адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення; найменування вкладення із кількістю аркушів; власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу; інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Отже, Порядок № 560 визначає чіткий перелік документів (та їх зміст), якими підтверджується факт надсилання повістки військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку, зокрема описом вкладення із передбаченою Порядком № 560 інформацією та повідомленням про вручення.
Однак відповідач не надав суду опису вкладення із зазначенням у ньому відповідно до вимог пункту 30-3 Порядку № 560 інформації про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреси громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформації про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Також відповідач не надав суду й відповідного повідомлення про вручення позивачу повістки № 535649, незважаючи на те, що ухвалою суду від 30 червня 2025 року такий доказ був витребуваний у відповідача.
Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів надіслання позивачу повістки № 535649 засобами поштового зв'язку з дотриманням зазначених вище імперативних вимог Порядку № 560, що, своєю чергою, ставить під сумнів факт отримання позивачем разом з поштовим відправленням № 801054332262 зазначеної повістки та, як наслідок, належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до приписів пункту 41 Порядку № 560.
З урахуванням того, що повістка № 535649 сформована відповідачем з грубими порушеннями вимог пунктів 29, 30, 30-1 Порядку № 560, а також за відсутності доказів отримання позивачем разом з поштовим відправленням № 801054332262 зазначеної повістки та, як наслідок, належного оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до приписів пункту 41 Порядку № 560, суд доходить висновку про те, що внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_3 є передчасним.
Водночас суд відхиляє покликання позивача на те, що оскільки факту його притягнення до відповідальності не було, протокол згідно з КУпАП стосовно нього не складався та постанова у справі про адміністративне правопорушення не виносилася, то відомості про розшук до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесені безпідставно з огляду на таке.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає Закон України від 16 березня 2017 року № 1951-VІІІ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951 Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною першою статті 14 Закону № 1951 встановлено, що ведення Реєстру включає, зокрема внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 14 Закону № 1951 актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону № 1951 електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Такий електронний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв +».
Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951 до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Згідно із статтею 8 Закону № 1951, до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать:
1) відомості про виконання військового обов'язку;
2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);
3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»;
4) відомості про участь у бойових діях.
Аналіз наведених норм вказує, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру окремо відомості про персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів та окремо про службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Так, інформація «Про притягнення до адміністративної відповідальності» стосується персональних даних військовозобов'язаних (пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951), тоді як інформація «Про порушення правил військового обліку» належить до службових даних військовозобов'язаних (пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 1951).
Тож позивач не враховує правове регулювання, запроваджене законодавцем окремо статтею 7 Закону № 1951 та окремо статтею 8 Закону № 1951, а тому помилково вважає, що неприбуття військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП по повістці не є тими відомостями, які вносяться до Реєстру (оскільки, як зазначає позивач, вказане не є фактом притягнення до відповідальності).
У процесі розгляду цієї справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що поданий позивачем позов належить задовольнити повністю: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_3 та з метою належного захисту порушеного права позивача зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_3 правил військового обліку.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 КАС України).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_3 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_3 правил військового обліку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 10 грудня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна