справа№380/18081/25
09 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.12.2025, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 04 березня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії у 2021 році було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн. Позивач вказує, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок її пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Замість застосування коефіцієнтів до фактичного показника зарплати (9118,81 грн), відповідач встановив фіксовані доплати (135 грн, 100 грн, 100 грн) або застосував занижені коефіцієнти, керуючись підзаконними актами, які, на думку позивача, звужують його права, гарантовані Законом. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує її конституційне право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 05.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 28.11.2025 позовну заяву залишено без руху через пропуск строку звернення до суду в частині вимог.
Ухвалою суду від 09.12.2025, після усунення недоліків шляхом уточнення позовних вимог (обмеження періоду стягнення з 04.03.2025), продовжено розгляд справи.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду. У відзиві представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні повністю. Зазначив, що органи Пенсійного фонду діють виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказав, що нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 та № 209, які регулюють питання індексації пенсій у спірні періоди. Відповідач наголошує, що оскільки пенсія позивача була призначена у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018-2020 роки (9118,81 грн), що є вищим за показник, який підлягав індексації згідно з Порядком № 124 (що базується на показнику за 2014-2016 роки - 3764,40 грн з урахуванням попередніх індексацій), то застосування коефіцієнтів безпосередньо до суми 9118,81 грн суперечило б механізму, закладеному в урядових постановах. Відповідач стверджує, що позивачу правомірно встановлювалися щомісячні доплати замість індексації основного розміру пенсії у випадках, коли розрахунковий розмір підвищення не досягав встановлених мінімумів або коли це прямо передбачено постановою КМУ.
Суд з'ясував обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Пенсія позивачу призначена у 2021 році.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що при обчисленні пенсії позивача при її призначенні застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019, 2020 роки, який становить 9118,81 грн.
Як встановлено з матеріалів пенсійної справи та листа-відповіді відповідача від 06.08.2025 №1300-5803-8/102694, відповідачем не проводився перерахунок пенсії позивача шляхом збільшення саме показника 9118,81 грн на коефіцієнти індексації у 2022-2025 роках. Натомість, позивачу встановлювалися доплати:
- з 01.03.2022 згідно з постановою КМУ № 118 - щомісячна доплата у розмірі 135 грн
- з 01.03.2023 згідно з постановою КМУ № 168 - щомісячна доплата у розмірі 100 грн;
- з 01.03.2024 згідно з постановою КМУ № 185 - щомісячна доплата у розмірі 100 грн.
- з 01.03.2025 згідно з постановою КМУ № 209 перерахунок здійснено з іншими особливостями, ніж просить позивач (застосовано коефіцієнт 1,0575, а не 1,115, або встановлено доплату).
Позивач, не погоджуючись із такими діями відповідача, вважає, що має право на перерахунок пенсії шляхом множення показника 9118,81 грн послідовно на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно зі статтею 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Щодо механізму індексації пенсії, то він врегульований статтею 42 Закону № 1058-IV. Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імперативно встановлено: «Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії».
Аналіз цієї норми дозволяє виділити такі обов'язкові елементи механізму індексації, закріпленого на рівні Закону: настання дати 1 березня відповідного року; показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні. При цьому Закон чітко конкретизує, який саме це показник: «той, з якого сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії» конкретної особи; збільшення цього показника на відповідний коефіцієнт.
Закон № 1058-IV також передбачає, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.
На реалізацію цієї норми Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), а також щорічно приймав постанови про індексацію: № 118 від 16.02.2022, № 168 від 24.02.2023, № 185 від 23.02.2024 та № 209 від 25.02.2025.
Однак, абзац перший пункту 5 Порядку № 124 містить положення, згідно з яким перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року.
Це положення підзаконного акту вступає в пряму колізію з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки Закон пов'язує індексацію з фактичним показником зарплати, врахованим при обчисленні пенсії, а не з фіксованим показником 2017 року.
Для пенсіонерів, яким пенсія призначена у 2019-2021 роках (зокрема, як позивачу в цій справі), при розрахунку пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, що є значно вищим за показник 2017 року (3764,40 грн).
Застосування відповідачем Порядку № 124 у спосіб, що передбачає заміну реального показника (9118,81 грн) на "базовий" (3764,40 грн), фактично призводить до позбавлення таких пенсіонерів права на індексацію основної складової пенсії, замінюючи її фіксованими доплатами (100-135 грн), які не відповідають рівню інфляції та зростанню зарплат, що є метою індексації.
Суд наголошує на принципі пріоритетності закону. Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, у постановах від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19), що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку.
У спірних правовідносинах вищу юридичну силу має Закон № 1058-IV. Повноваження Кабінету Міністрів України визначати «порядок» та «розмір» збільшення не дають йому права змінювати саму сутність визначеного Законом об'єкта індексації та підміняти визначений Законом показник (фактично застосований при призначенні пенсії) на інший (застарілий показник 2017 року). Така підміна призводить до звуження змісту та обсягу прав пенсіонерів, що є порушенням статті 22 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та підтримана Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24.
Верховний Суд дійшов висновку, що індексація пенсій має проводитися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), який був фактично застосований при обчисленні конкретної пенсії.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) ЄСПЛ зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Право на отримання пенсії у розмірі, визначеному законом, підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне володіння своїм майном. Позбавлення позивача частини пенсійних виплат внаслідок неправильного застосування відповідачем норм законодавства (застосування підзаконного акту всупереч Закону) є втручанням у право власності, яке не може вважатися законним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки при призначенні пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати у розмірі 9118,81 грн, саме цей показник підлягав послідовному збільшенню на коефіцієнти, встановлені урядовими постановами:
· з 01.03.2022 на коефіцієнт 1,14 (постанова № 118);
· з 01.03.2023 на коефіцієнт 1,197 (постанова № 168);
· з 01.03.2024 на коефіцієнт 1,0796 (постанова № 185);
· з 01.03.2025 на коефіцієнт 1,115 (постанова № 209).
Бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку пенсії з використанням вказаного показника та коефіцієнтів, є протиправною.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання вчинити дії та періоду перерахунку. Згідно з частиною другою статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Позивач у заяві про усунення недоліків від 03.12.2025 уточнив позовні вимоги, просячи провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 04 березня 2025 року, що обумовлено строками звернення до суду.
Суд звертає увагу, що пенсія є періодичним платежем, і її розмір у кожному наступному періоді залежить від розміру у попередньому. Для того, щоб правильно визначити розмір пенсії, який підлягає виплаті з 04.03.2025, необхідно відновити правильний алгоритм розрахунку "тіла" пенсії за всі попередні роки індексації (2022, 2023, 2024). Без застосування коефіцієнтів за ці роки неможливо отримати коректну базу для нарахування пенсії у березні 2025 року.
Тому зобов'язання відповідача провести перерахунок шляхом послідовного застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 до показника 9118,81 грн є єдиним належним та ефективним способом захисту порушеного права, який забезпечить відновлення прав позивача на майбутнє та дозволить здійснити виплату за період з 04.03.2025 у вірному розмірі.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності своєї поведінки щодо неврахування належного показника середньої заробітної плати при індексації пенсії позивача, а також не спростовано доводи позивача щодо необхідності застосування приписів Закону замість підзаконних актів.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його здійснити відповідний перерахунок та виплату (в межах заявленого періоду).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів справи. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 04 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09.12.2025.
Суддя Коморний О.І.