Іменем України
11 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9662/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати дії відповідача з видачі контрольних карток № 19060104-Пч, № 19060142-ПЧ, № 19060076-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з реконструкцією квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_4 , протиправними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що відповідачем відповідно до Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 були видані контрольні картки № 19060104-Пч, № 19060142-Пч, № 19060076-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з реконструкцією квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_4 .
Будівельні роботи щодо облаштування вхідної групи із втручанням в фасадну зовнішню несучу стіну будинку відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3-2004, ДБН В.1.2-14-2009 є будівельними роботами з реконструкції або капітального ремонту частини існуючого об'єкта з втручанням в несучі конструкції.
Власниками квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 не отримано згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) суміжних приміщень, інтереси яких зачіпаються, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.
Оскільки, облаштування вхідної групи передбачає втручання в фасадну зовнішню несучу стіну будинку, яка виходячи з диспозиції статті 382 Цивільного кодексу України є огороджувальною та несуче-огороджувальною конструкцією будинку, то вона є спільним житлом багатоквартирного будинку і порушення її експлуатації без дозволу співвласників порушує їх права та інтереси.
Облаштування вхідної групи в квартирах АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 пов'язано з облаштуванням ґанків до вхідної групи з відповідним підходом (доріжками), внаслідок чого перед фасадом будинку були знищенні зелені насадження (дерева), на вирубку яких ні мешканці будинку (які сплачують за прибудинкову територію) ні балансоутримович ТОВ «Житлово-комунальне господарство «Геолог»» (згідно листа Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району м. Києва від 08 жовтня 2019 року № 01-09-1373 є користувачем прибудинкової території за адресою АДРЕСА_5 ) згоди не надавали (лист Державної екологічної інспекції столичного округу від 25 липня 2019 року Ко-565/7-26, лист Печерського управління поліції від 20 вересня 2019 року №77-Зі/125/52/05-19).
Оскільки, облаштування вхідної групи пов'язано не тільки з улаштуванням вхідних груп, а и? збільшення віконних прорізів із повною заміною вікон, то для отримання тимчасової картки на порушення правил благоустрою відповідно до пункту 15.3.16 Правил благоустрою міста Києва і пункту 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування акта будівництва необхідна згода співвласників, яку як зазначалось вище власники квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 не отримували.
Таким чином, дії відповідача щодо видачі вказаних контрольних карток на порушення благоустрою є протиправними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , відповідач у липні 2020 року подав відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягають положення Типового порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 870, якими не передбачено необхідність подання для отримання дозволу розпорядження про дозвіл на проведення робіт. Зазначає про помилковість тверджень позивача щодо наявності підстав для визнання дій щодо видачі контрольних карток 19060104-Пч, № 19060142-Пч, № 19060076-Пч протиправними з мотивів недотримання власниками квартири №№ 3, 4, 21 вимог пункту 12 Правил благоустрою міста Києва.
У липні 2020 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якому вказує на безпідставність заперечень відповідача та просить задовольнити позов
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у липні 2023 року назва відповідача (ідентифікаційний код 34926981, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, м. Київ, 03680) змінилась з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 34926981, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, м. Київ, 03680).
Після прийняття справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, відповідач у листопаді 2025 року подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що контрольні картки №№ 19060076-Пч, 19060104-Пч закрито 18 грудня 2019 року, а контрольну картку № 19060142-Пч - 10 грудня 2019 року. Отже, вказані контрольні картки закриті ще до подання позовної заяви, а тому підстав для задоволення позову немає.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Відповідно до Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва вх. № 19152/0/7-1-18 від 12 жовтня 2018 року затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 жовтня 2018 року № 1092 щодо проведення реконструкції квартири АДРЕСА_3 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштування вхідної групи за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва вх. № 20114/0/7-1-18 від 24 жовтня 2018 року затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 листопада 2018 року № 1136 щодо проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштування вхідної групи за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно із Містобудівними умовами та обмежень для проектування об'єкта будівництва затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 844 від 12 липня 2019 року щодо проведення реконструкції квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштування вхідної групи за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції столичного округу № Ко-565/7-26 від 25 липня 2019 року за результатами розгляду звернення мешканців будинку по АДРЕСА_5 від 10 липня 2019 року стосовно знищення зелених насаджень перед вікнами квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 направлено матеріали щодо порушення вимог природоохоронного законодавства для встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.
Згідно з листом Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві від 20 вересня 2019 року № 77-Зі/125/52/05-19 щодо вирубки дерев відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 ) звернулась до Департаменту міського благоустрою.
Листом від 31 жовтня 2019 року № 064-064/М-639-1976 позивачці повідомлено, що 04 червня 2019 року були видані контрольні картки №№ 19060104-Пч, 19060142-Пч, 19060076-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв'язку з реконструкцією квартир №№ 3, 4, 21 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням вхідної групи за адресою АДРЕСА_9 .
Відповідно до листа Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації від 5 грудня 2019 року № 105-ОП/КО-11096/1-2639 за інформацією Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), термін контрольних карток № 19060104, № 19060076 та № 19060142 прострочено. Станом на 29 листопада 2019 року відділом контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації погоджено на закриття контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою.
Відповідно до контрольної картки № 19060076-Пч заявлений термін виконання робіт з 25 квітня до 25 травня 2019 року. Виконання робіт подовжено до 5 вересня 2019 року. Закрито 18 грудня 2019 року. Згідно з актом до контрольної картки № 19060076-Пч від 03 червня 2019 року про відновлення благоустрою балансоутримувачем території Житлово-комунальним господарством «Геолог», замовником, виконавцем робіт та відділом контролю за благоустроєм підтверджено, що після виконання робіт благоустрій відновлено в повному обсязі.
Відповідно до контрольної картки № 19060104-Пч заявлений термін виконання робіт з 4 червня до 4 липня 2019 року. Виконання робіт подовжено до 04 жовтня 2019 року. Закрито 18 грудня 2019 року. Згідно з актом до контрольної картки № 19060104-Пч від 3 червня 2019 року про відновлення благоустрою балансоутримувачем території Житлово-комунальним господарством «Геолог», замовником, виконавцем робіт та відділом контролю за благоустроєм підтверджено, що після виконання робіт благоустрій відновлено в повному обсязі.
Відповідно до контрольної картки № 19060142-Пч заявлений термін виконання робіт з 2 серпня до 2 вересня 2019 року. Виконання робіт подовжено до 02 жовтня 2019 року. Закрито 10 грудня 2019 року. Згідно з актом до контрольної картки № 19060142-Пч від 30 липня 2019 року про відновлення благоустрою балансоутримувачем території Житлово-комунальним господарством «Геолог», замовником, виконавцем робіт та відділом контролю за благоустроєм підтверджено, що після виконання робіт благоустрій відновлено в повному обсязі.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.
Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає благоустрій населених пунктів як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно з частиною третьою статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 870 затверджено Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів (далі - Порядок № 870).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 870 дозвіл не вимагається, якщо земляні та/або ремонтні роботи проводяться, зокрема, у рамках підготовчих або будівельних робіт, право на проведення яких оформлене в установленому законодавством порядку.
У частині першій статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Таким чином, основною метою захисту благоустрою населених пунктів є раціональне використання, належне утримання та охорона відповідних територій, а також створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, позаяк відступ від цієї мети у формі надання зацікавленому суб'єкту дозволу на порушення об'єктів благоустрою (його подовження тощо) повинно відбуватися у суворій відповідності до законодавства та враховувати вплив такого рішення (дозволу) на суспільні інтереси (інтереси жителів відповідної територіальної громади).
Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (далі - Правила № 1051/1051).
Згідно з вимогами розділу І Правил № 1051/1051 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - це документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.
Відповідно до абзацу 17 та 19 розділу І Правил благоустрою контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою це документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.
Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою вводиться на період до затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.
Відповідно до підпунктів 6.9 та 6.11 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 94 (далі - Положення № 94), Департамент має право:
- видавати, подовжувати термін дії, призупиняти, зупиняти, закривати, анулювати контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою на період виконання будь-яких земляних, монтажних, інших робіт, пов'язаних з тимчасовим порушенням благоустрою та подальшим його відновленням;
- здійснювати розгляд та підготовку матеріалів щодо видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів у місті Києві.
За змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 Правил № 1051/1051 підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).
Вимогами підпункту 15.1.3 пункту 15.1 Правил № 1051/1051 визначено, що Департамент є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.
Згідно з підпунктом 15.2.7 пункту 15.2 Правил № 1051/1051 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою надається на кожен окремий об'єкт за умови відповідності наданої дозвільної та проектної документації законодавчим і нормативним вимогам.
Відповідно до підпункту 15.3.2 пункту 15.3 Правил № 1051/1051 визначено основні види робіт: реконструкція та капітальний ремонт будівель і споруд: документ на право власності або оренди будинку, споруди; розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на проведення робіт з: капітального ремонту; реконструкції; надбудови аттикових та мансардних поверхів; документ на право землекористування; дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві; будгенплан, погоджений в установленому порядку; чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з підпунктом 15.3.16 пункту 15.3 Правил № 1051/1051 визначено основні види робіт: заміна вітрин, вікон, дверей (в разі внесення змін у несучі конструкції): документ на право власності або оренди; фотофіксація об'єкта (або його частин); згода співвласників (при наявності); паспорт фасаду (при наявності); проектна документація.
Пунктом 15.5 Правил № 1051/1051 визначено призупинення, поводження і закриття контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою.
Підпунктом 15.5.3 пункту 15.5 Правил № 1051/1051 перебачено, що відповідальність за відновлення порушеного благоустрою та за утримання будівельного майданчика після зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою покладається на замовника (забудовника), який зобов'язаний вжити заходів для усунення причин, на підставі яких зупинено дію ордера.
Для відновлення робіт необхідно оформити в установленому порядку новий ордер.
Відповідно до підпункту 15.5.4 пункту 15.5 Правил № 1051/1051 контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою після закінчення терміну її дії повинна бути закрита - у разі закінчення робіт на об'єкті, у тому числі з благоустрою, або коли роботи не розпочинались у зазначені терміни.
Після відновлення благоустрою та закриття дозволу (ордера) відповідними установами та організаціями ордер вважається закритим, а відповідальність за санітарно-технічний стан територій несе балансоутримувач (підпункт 15.5.6 пункту 15.5 Правил № 1051/1051).
Підпунктом 15.6 Пункту 15.5 Правил № 1051/1051 визначено, що контроль за виконанням робіт на об'єктах благоустрою здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва шляхом прийняття робіт щодо поновлення благоустрою після його відновлення.
Про прийняття робіт щодо поновлення благоустрою після його відновлення складається акт обстеження про відновлення благоустрою.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що на території м. Києва проведення земельних і будівельних робіт здійснюється на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, строк дії якої визначається Департаментом. При відновленні благоустрою та закінченні робіт картка закривається та подальша відповідальність за стан території покладається на балансоутримувача.
Водночас, у разі реконструкції приміщення вказаними Правилами вимагається, окрім вичерпного переліку документів, також згода співвласників та балансоутримувача.
З матеріалів справи вбачається, що реконструкція квартир завершена і контрольні картки № 19060076-Пч і № 19060104-Пч закриті 18 грудня 2019 року, а контрольна картка № 19060142-Пч - 10 грудня 2019 року.
Актами до контрольних карток підтверджено, що балансоутримувачем території Житлово-комунальним господарством «Геолог» підтверджено виконання робіт та відновлення благоустрою в повному обсязі.
Суд звертає увагу, що частина перша статті 26-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає надання дозволу на порушення саме об'єктів благоустрою, яке пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт.
Відповідно до підпунктів 6.9 та 6.11 пункту 6 Положення № 94, у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 грудня 2018 року № 2223, Департамент має право:
- видавати, продовжувати термін дії, призупиняти, зупиняти, закривати, анулювати контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою на період виконання будь-яких земляних, монтажних, інших робіт, пов'язаних з тимчасовим порушенням благоустрою та подальшим його відновленням;
- здійснювати розгляд та підготовку матеріалів щодо видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів у місті Києві.
З огляду на вказане нормативне регулювання, Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2019 року у справі №826/9422/17 дійшов висновку, що дозвіл на порушення об'єктів благоустрою та контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою це два різних за формою та суб'єктом видання документа.
Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з видачею/ зупиненням/ анулюванням контрольних карток було предметом судового розгляду у справі № 826/16195/16 (постанова від 14 вересня 2021 року), в якій Верховний Суд зазначив, що на території м. Києва проведення земельних і будівельних робіт здійснюється на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, строк дії якої визначається Департаментом.
У постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 826/9594/16 і від 13 серпня 2020 року у справі № 826/4613/16 зазначено, що контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою - це документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.
Отже, за такого правового регулювання та судової практики, норми Правила № 1051/1051 є спеціальними, які передбачають підстави надання та анулювання контрольної картки, а тому суд погоджується з відповідачем, що видаючи спірні картки необхідно керуватися саме положеннями цих Правил.
Так, відповідачем встановлено строк дії карток, який продовжувався, проте станом на 28 квітня 2020 року (дата подачі позову, що підтверджується відтиском печатки АТ «Укрпошта») спірні картки закриті.
Тобто, звертаючись до суду з цим позовом спірні картки вичерпали свою дію, про що позивача була обізнана, виходячи зі змісту листа Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації від 05 грудня 2019 року № 105-ОП/КО-11096/1-2639.
В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивачки. Тому особа повинна довести, а суд встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивачки.
Заінтересованість повинна мати об'єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивачки, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.
Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень.
У Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.
Суд констатує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03 березня 2020 року у справі № 331/5314/16-а, від 15 квітня 2020 року у справі № 712/11800/17, від 11 листопада 2021 року у справі № 640/13941/20.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №522/3665/17 зазначив, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи.
Отже, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, що свідчать про порушення інтересу. Позивач має довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.
Положення частини першої статті 2 та статті 17 КАС України вказують на те, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
На переконання суду, відповідач закривши спірні картки вичерпав їх дію, а тому на момент звернення з даним позовом відповідачем не порушувались права позивачки.
З наведеного посилання позивачки про відсутність згоди на реконструкцію несучих конструкцій, суд відхиляє.
Також, суд вважає безпідставним посилання позивачки на відсутність у відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повноважень на погодження закриття контрольних карток № 19060104-Пч, № 19060142-Пч, № 19060076-Пч, враховуючи межі позивних вимог та учасників страви.
Позивачка не позбавлена права звернутись з позовом щодо оскарження дій відділу контролю за благоустроєм Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Щодо статусу співвласника багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
У статті 369 Цивільного кодексу України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового чи нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку і розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок і його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний дотримуватися моральних засад суспільства.
З аналізу наведених норм, суд погоджується, що позивачка є співвласником багатоквартирного будинку (несучі конструкції), проте з урахуванням наведених мотивів у рішенні та встановлених обставин справи, суд вважає, що посилання про незгоду зі спірними картками через відсутність згоди співвласників, не може бути самостійною підставою для їх скасування.
Позивачкою не підтверджено належними та допустимими доказами позовні вимоги.
Також суд враховує, що балансоутримувачем підписано акти до спірних карток тим самим підтверджено закінчення робіт і виконання робіт з відновлення благоустрою в повному обсязі, що виключає протиправність дій відповідача.
Враховуючи приписи статті 2 КАС України, суд зазначає, що у разі завдання шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача, остання має право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.
Суд акцентує увагу, що контрольна картка не є дозволом на проведення робіт, оскільки за своєю функціональністю забезпечує контроль за станом відновлення благоустрою після завершення відповідних робіт.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ) до Департамента територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 34926981, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, м. Київ, 03680) про визнання дій протиправними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль