Іменем України
10 грудня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10392/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (далі - позивач, ПІІ «АМІК») звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0007510703, 0007520703 від 12.11.2021.
В обґрунтування позову зазначено, що 15 листопада 2021 року позивачем отримано два податкових повідомлення-рішення, винесених центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, а саме:
1. №0007510703 від 12.11.2021, згідно акту перевірки № 22369/15-32-0902/30603572 від 08.10.2021 на АЗС 16-46, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, буд. 42, встановлено порушення п. 12 ст. 3 ЗУ№ 265/95-ВР, сума штрафу 1 660,10 грн;
2. № 0007520703 від 12.11.2021, згідно акту перевірки № 22369/15-32-0902/30603572 від 08.10.2021 на АЗС 16-46, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, буд. 42, встановлено порушення п. 230.1.3. ст. 230 ПК України, сума штрафу 6 000,00 грн.
Актом перевірки зафіксовано два види порушень на АЗС ПІІ «АМІК УКРАЇНА», а саме: нестачу дизельного палива у резервуарі №4- 6,42л., бензину А-95 у резервуарі №3-55,91л. та бензину А-95 та у резервуарі №5-45, 16 л., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265; в порушення підпункту 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ, пункту 21 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень ПКУ та п.5, п.6, п.7 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів- лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року №891 (із змінами та доповненнями), ПІІ "АМІК УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30603572) несвоєчасно передані до реєстру дані, передбачені ПКУ та даним Порядком (щоденні дані обігу пального), з витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу.
Не погодившись із висновками акту перевірки, підприємство звернулося до ГУ ДПС у Одеській області із запереченнями вих. № 1952 від 20.10.2021.
Розглянувши вказані заперечення, ГУ ДПС в Одеській обл. листом від 08.11.2021 року №14981/КПР/15-32-09-02-06 повідомив про часткове задоволення заперечень ПІІ «АМІК УКРАЇНА», а саме: в частині порушення підпункт 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ довідки про фактичні залишки пального за 08.01.2021 та 05.06.2021 на всіх АЗС вважаються подані своєчасно та за 23.08.2021, 24.08.2021, 26.08.2021, 27.08.2021, 28.08.2021, 29.08.2021, 30.08.202, 31.08.2021 на АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Олександрівка, 23 км Старокиївського шосе, за 01.09.2021, 18.06.2021, 03.09.2021, 02.09.2021, 04.09.2021, 06.09.2021 на АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, вул. Тіниста, буд. 14 та за 25.04.2020, 06.05.2020 на АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, Миколаївська дорога, буд. 5 також вважаються подані своєчасно.
Позивач зазначає, що в частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» висновки актів перевірки було змінені та встановлені нові порушення, які взагалі не досліджувалося під час проведення перевірки, а саме п.1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вважають, що фактично, при розгляді заперечень на акт перевірки, ГУ ДПС в Одеській області встановлені нові факти порушення податкового законодавства та розширено акт перевірки.
Не погодившись із висновками акту перевірки та ППР, позивач звернувся зі скаргою (вих. № 2299 від 22.11.2021 року) до ДПС України.
У відповідності із рішенням про результати розгляду від 15.06.2022 № 5686/6/9900-06-03-01- 06 ДПС України скаргу залишило без задоволення, а ППР без змін.
Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано пояснення, в яких зазначено таке.
Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено фактичну перевірку підприємства АЗС «Амік Україна» розташованої за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, буд. 42.
За результатом перевірки АЗС складено акт від 08.10.2021№ 22369/15-32-0902/30603572 та встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме:
- п.п.230.1.3, п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 (із змінами та доповненнями) - незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу щоденного формування та подання даних про добові фактичні залишки пального та обсяги обігу пального з урахуванням довідок про дні, в які акцизний склад не працює за 6 днів, відповідальність за дане порушення згідно з п.128.3 ст.128 Податкового кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожен не поданий електронний документ - (1000 грн.*6 - кількість неподаних електронних документів = 6 000 грн.) - АЗС № 16-11
- п.п. 230.1.3, п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 (із змінами та доповненнями) - незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу щоденного формування та подання даних про добові фактичні залишки пального та обсяги обігу пального з урахуванням довідок про дні, в які акцизний склад не працює за 6 днів, відповідальність за дане порушення згідно з п.128.3 ст.128 Податкового кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожен не поданий електронний документ - (1000 грн.*6 - кількість неподаних електронних документів = 6 000 грн.) - АЗС № 16-19.
Зазначають, що відповідно до п.п.230.1.3 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу зазначено, що розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та на кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною водою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Щодо не формування та не подання позивачем даних про добові фактичні залишки пального та обсяги обігу пального, відповідач зазначив, що позивач в додатках до позовної заяви надав протоколи, які начебто підтверджують, що довідки про зведені дані (обсяги пального) були сформовані та направлені вчасно, а також наголосив, що до ДПС України кожна довідка направлялась тричі або двічі. Однак, в даних протоколах контролюючий орган не вбачає реального відображення та підтвердження того факту, що довідки не були надіслані вчасно.
Крім того, зазначено, що під час проведення перевірки встановлено нестачу дизельного палива у резервуарі № 4 - 6,42 л, бензин А-95 у резервуарі № 3 - 55,91 л та бензин А-95 у резервуарі № 5 - 45,16 л.
Співставлення даних обліку звітів АЗС з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які необліковані у встановленому порядку).
Тобто, при перевірці наявності неоприбуткованих нафтопродуктів, використовувались в т. ч. облікові дані Х-звіту та фактично виміряні метроштоком показники, що узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 823/2062/16.
Враховуючи вищевикладене, у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, а тому спірні податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню, так як винесені виключно на підставі норм чинного податкового законодавства.
Позивачем через підсистему «Електронний суд» надіслано додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем не було проаналізовано (вкотре) подані позивачем документи (зокрема протоколи надсилання довідок) на підтвердження того, що підприємством було забезпечено вчасне подання довідок та не надано ґрунтовних заперечень з цього приводу. Факт наявності чи відсутності вини ДПС не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, який повною мірою виконав свої обов'язки із своєчасного формування на направлення добових довідок.
Факт наявності чи відсутності вини підприємства не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, який повною мірою виконав свої обов'язки із своєчасного формування на направлення добових довідок.
Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 18.03.2025 у задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі на стороні відповідача відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА", є юридичною особою (код ЄДРПОУ 30603572, 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68). Основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (КВЕД 46.71).
Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено фактичну перевірку ПІІ «АМІК Україна» за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, буд. 42, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, контроль за виконанням яких покладений на органи ДПС.
За результатом перевірки АЗС складено акт від 08.10.2021 № 22369/15-32-0902/30603572 про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, яким зафіксовано порушення пункту № 10 переліку, а саме нестачу дизельного палива у резервуарі №4- 6,42л., бензину А-95 у резервуарі №3-55,91л. та бензину А-95 та у резервуарі №5-45, 16 л., чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265; а також порушення пункту № 11 переліку, а саме не забезпечено з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового п. 128-1.3 ст. 128 Податкового Кодексу.
Позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області 10.11.2021 за вих. № 1952 направлено заперечення на акт фактичної перевірки від 08.10.2021 № 22369/15-32-0902/30603572.
Розглянувши вказані заперечення, ГУ ДПС в Одеській обл. листом від 08.11.2021 №14981/КПР/15-32-09-02-06 повідомлено про часткове задоволення заперечень ПІІ «АМІК УКРАЇНА», а саме: в частині порушення підпункт 230.1.3, пункту 230.1, статті 230 ПКУ довідки про фактичні залишки пального за 08.01.2021 та 05.06.2021 на всіх АЗС вважаються подані своєчасно та за 23.08.2021, 24.08.2021, 26.08.2021, 27.08.2021, 28.08.2021, 29.08.2021, 30.08.202, 31.08.2021 на АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Олександрівка, 23 км Старокиївського шосе, за 01.09.2021, 18.06.2021, 03.09.2021, 02.09.2021, 04.09.2021, 06.09.2021 на АЗС за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, вул. Тіниста, буд. 14 та за 25.04.2020, 06.05.2020 на АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, Миколаївська дорога, буд. 5 також вважаються подані своєчасно.
Крім того, зокрема, в частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» висновки акту перевірки від 08.10.2021 № 22369/15-32-0902/30603572 встановлені нові порушення, які не були предметом дослідження під час проведення фактичної перевірки, а саме п.1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
12 листопада 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі акту перевірки від 08.10.2021 № 22369/15-32-0902/30603572, винесено податкові повідомлення-рішення №№0007510703, 0007520703, а саме:
1.№0007510703 від 12.11.2021, згідно акту перевірки № 22369/15-32-0902/30603572 від 08.10.2021 на АЗС 16-46, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, буд. 42, встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265, сума штрафу 1 660,10 грн;
2. № 0007520703 від 12.11.2021, згідно акту перевірки № 22369/15-32-0902/30603572 від 08.10.2021 на АЗС 16-46, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, буд. 42, встановлено порушення п. 230.1.3. ст. 230 Податкового Кодексу України, сума штрафу 6 000,00 грн.
Позивачем подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 12.11.2021 №№ 0007510703, 0007520703, якою просив їх скасувати.
За результатами розгляду скарги ДПС України винесено рішення 15.06.2022 № 5686/6/9900-06-03-01- 06, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.11.2021 №№ 0007510703, 0007520703, а скаргу ПІІ «АМІК УКРАЇНА» без задоволення.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Приписами пункту 230.1. статті 230 ПК України передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
За правилами підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Пунктом 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі Порядок № 891, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 2 Порядку № 891- 1) витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
2) рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;
3) резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці;
4) обіг пального - будь-які операції, що передбачають:
фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Отже, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
За результатом перевірки АЗС складено акти та встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме: незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу щоденного формування та подання даних про добові фактичні залишки пального та обсяги обігу пального з урахуванням довідок про дні, в які акцизний склад не працює за 6 днів
Таким чином, предметом дослідження судом є вчасність подання позивачем даних про добові фактичні залишки пального та обсяги обігу пального.
Згідно з підпунктом 230.1.3. пункту 230.1 статті 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Згідно пункту 1 Порядку № 891 цей Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів.
Пунктами 5, 6 Порядку №891 передбачено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту.
Електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються показники про: обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показань рівнемірів, установлених на таких резервуарах.
Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня держателем Реєстру не надіслано квитанції про прийняття/неприйняття електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру, такий електронний документ вважається прийнятим.
Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Таким чином, чинним законодавством України передбачено обов'язок розпорядника акцизного складу вчасно направляти у електронному вигляді дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. Невиконання цього обов'язку тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу за кожний неподаний електронний документ.
При цьому, відповідальність розпорядника складу настає у випадку порушення останнім строку направлення даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. Останній не несе відповідальності за належну роботу Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, зокрема щодо своєчасності доставлення таких даних до контролюючого органу.
Отже, відповідальність розпорядника акцизного складу за несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального наступає виключного за умови наявності вини такого розпорядника акцизного складу.
Як вбачається з матеріалів справи, ПІІ «АМІК Україна» щодо податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 0007520703 направив до податкового органу електронні документи для наповнення Реєстру, а саме:
-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 18.12.2020 була сформована підприємством 18.12.2020 та тричі направлялася до ДПС України (підтверджується протоколом), а саме: 1. 19.12.2020 о 17:35:33; 2. 19.12.2020 о 23:23:17; 3. 19.12.2020 о 23:23:17; 20.12.2020 о 15:37:53 та була доставлена до серверу ДПС України 20.12.2020 о 15:38:21;
-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 31.12.2020 була сформована підприємством 31.12.2020 та тричі направлялася до ДПС України (підтверджується протоколом), а саме: 1. 01.01.2021 о 16:26:42; 2. 01.01.2021 о 18:15:39; 3. 01.01.2021 о 23:03:50 та була доставлена до серверу ДПС України 01.01.2021 о 16:26:21 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:03:03;
-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 01.01.2021 була сформована підприємством 01.01.2021, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 02.01.2021 о 16:43:13 та доставлена до серверу ДПС України 02.01.2021 о 16:42:53 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:06:09;
-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 02.01.2021 була сформована підприємством 02.01.2021, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 03.01.2021 о 17:56:44 та доставлена до серверу ДПС України 03.01.2021 о 17:56:24 та до Центрального рівня ДПС України 04.01.2021 о 09:08:38;
-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 03.01.2021 була сформована підприємством 03.01.2021, направлена до ДПС України (підтверджується протоколом) 04.01.2021 о 19:10:11 та доставлена до серверу ДПС України 05.01.2021 19:09:46 та до Центрального рівня ДПС України 05.01.2021 о 08:24:28;
-довідка про зведені дані (обсяги пального) за 25.08.2021 була сформована підприємством 25.08.2021, та двічі направлялася до ДПС України (підтверджується протоколом), а саме: 26.08.2021 о 16:27:06; 2. 26.08.2021 о 19:05:38; та була доставлена до серверу ДПС України 27.08.2021 о 03:19:02.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем зі свого боку здійснено усі необхідні дії щодо вчасного формування та направлення до податкового органу довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі.
Отже, ПІІ «АМІК Україна» було виконано зобов'язання, які чинним податковим кодексом України покладено на розпорядника акцизного складу, а саме: 1) в поточну дату сформовані довідки про зведені дані (обсяги пального); 2) у визначені Пунктом 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затверджених постановою КМУ від 22 листопада 2017 року № 891 строки наступного дня направлені засобами електронного зв'язку до ДПС України.
Суд зазначає, що неможливість прийняття довідок про зведені дані (обсяги пального) сервером ДПС України знаходяться поза межами впливу та регулювання ПІІ «АМІК Україна», і як наслідок позивач не може нести відповідальність за дії органу державної влади.
Несвоєчасна доставка спірних довідок до ДПС України відбулась не з вини платника податків, що виключає протиправність діянь платника податку, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 520/7343/2020 від 19 квітня 2022 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не може нести відповідальність, зокрема, і у вигляді штрафу, за несвоєчасну доставку та прийняття своєчасно надісланих ним довідок до контролюючого органу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.11.2021 № 0007520703 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2021 №0007510703 суд зазначає таке.
Як вже зазначалося судом раніше, актом фактичної перевірки від 08.10.2021 № 22369/15-32-0902/30603572 встановлено порушення: п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-BP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність згідно ст. 20 цього Закону.
Позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області 10.11.2021 за вих. № 1952 направлено заперечення на акт фактичної перевірки від 08.10.2021 № 22369/15-32-0902/30603572.
Розглянувши вказані заперечення, ГУ ДПС в Одеській області листом від 08.11.2021 №14981/КПР/15-32-09-02-06 повідомлено про часткове задоволення заперечень ПІІ «АМІК УКРАЇНА».
При цьому, відповідачем під час розгляду зазначених вище заперечень позивача в частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлені нові порушення, які не досліджувалися під час проведення перевірки, а саме п.1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначено Законом від 06.07.1995 № 265/95-ВР(далі - Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
До суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З урахуванням специфіки провадження діяльності з роздрібної торгівлі нафтопродуктами та з метою встановлення єдиного порядку організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496; далі - Інструкція).
Її вимоги є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях визначений п. 10 цієї Інстркуції.
Відповідно до п. 10.2.1 п. 10.2 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14) (п. 10.2.10 п. 10.2 Інструкції).
Виходячи з положень п. 10.3.1-10.3.4 п. 10.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.
Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному, звіті АЗС за формою №17-НП, а відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.
Відповідно до п. 10.4.1-10.4.3 п. 10. 4 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:
визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті;
передають залишок готівки;
перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Підпунктами 4.2.5.4-4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів.
Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущених пального або олив.
Наведені законодавчі норми свідчать про те, що після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Cпособом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою № 16-НП, № 17-НП наданих РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
Розділ 13 Інструкції регулює порядок проведення інвентаризації нафти та нафтопродуктів на підприємствах.
Відповідно до пункту 13.5 Інструкції для здійснення інвентаризації розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі і постійно діючі інвентаризаційні комісії, до складу яких залучаються особи, що мають досвід здійснення інвентаризації. Забороняється вводити до складу робочої інвентаризаційної комісії головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два рази підряд. Розпорядчим документом керівника підприємства установлюються терміни початку та завершення робіт з інвентаризації.
Пунктом 13.13 Інструкції передбачено, що результати вимірювань у резервуарах і технологічних трубопроводах інвентаризаційною комісією заносяться до журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП, а також до акта вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №3-НП (додаток 26). Розрахунки наявності нафти та/або нафтопродуктів у технологічних нафтопродуктопроводах підприємств заносяться до відомості наявності нафтопродуктів (нафти) у технологічних нафтопродуктопроводах за формою №23-НП (додаток 27) та на АЗС до відомості нафтопродуктів у технологічних трубопроводах АЗС за формою №35-НП (додаток 28).
Співставлення даних обліку звітів АЗС за формою N 16-НП та N 17-НП, даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів (якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку).
Відповідно до п. 16.1-16.2 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Разом з тим, Верховний суд у свої постановах від 12.06.2018 (справа №826/18483/13-а) та від 31.05.2019 року (справа №809/1253/16)) вказав, що єдиним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №13-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС, та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
Тобто, суд констатує, що для встановлення факту наявності необлікованого товару необхідно провести заміри будь-яким не забороненим способом, однак, висновки про реалізацію палива, яке не обліковане у встановленому порядку, сформовані контролюючим органом виключно із посиланням на документи оперативного обліку. При цьому, жодного співставлення даних РРО з фактично наявним та реалізованим пальним контролюючим органом не здійснювалося.
Фактично в акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалося вимірювання обсягів залишків пального та не зазначено кількості разів такого вимірювання.
Відтак, судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючим органом при здійсненні фактичної перевірки господарської одиниці АЗС "Амік Україна" не було проведено належних вимірювань, обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів на відповідній АЗС, як і не було виявлено жодних відхилень наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку позивача. Суд зазначає, що для встановлення факту реалізації необлікованого товару має бути встановлена розбіжність між даними обліку позивача та фактичними залишками товару на АЗС, однак контролюючим органом в ході проведення перевірки зазначеного зроблено не було, вказаних обставин не доведено.
За приписами статті 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто вказана стаття передбачає застосування фінансової санкції саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 № 808/8767/15 (К/9901/24872/18).
Таким чином, наявність на час перевірки всіх необхідних документів за місцем реалізації товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Інструкції № 281/171/578/155 не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР.
У свою чергу, суд враховує висновки викладені зокрема у Постановах Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) від 12.03.2019 року № 806/1403/16, від 05.03.2019 № 814/2158/16, від 05.03.2019 № 806/2402/16, а саме: «... висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений податковим органом, виходячи з нестачі нафтопродуктів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно з висновками акту перевірки, ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку... Отже, висновок податкового органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення Товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим.».
Крім того, доводи позивача стосовно того, що відповідачем під час розгляду зазначених вище заперечень позивача в частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» висновки акту перевірки змінені та встановлені нові порушення, які не досліджувалися під час проведення перевірки, а саме п.1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», судом визнаються змістовними, оскільки вказані порушення не були встановлені податковим органом під час проведення фактичної перевірки юридичної особи.
Суд зазначає, що Податковим кодексом України не передбачено можливості вносити уточнення до акту перевірки окремим листом. Крім того, уточненнями до акту перевірки не виправлялися описки чи арифметичні помилки, виявлені при складанні акту перевірки, а фактично встановлено нові порушення, не зафіксовані актом перевірки що суперечить вимогам чинного законодавства.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, у зв'язку з чим вони також підлягають задоволенню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до суду за платіжним дорученням від 07.07.2022 № 141437374 сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Оскільки позов задоволено, тому суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань вказані вище судові витрати.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 30603572, 04071, місто Київ, вулиця Верхній Вал, будинок 68) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП: 44082145, 04119, місто Київ, вул.Дегтярівська, будинок 11Г) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2021 року № 0007510703 про застосування до підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" штрафних санкцій у розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят) гривень 10 копійок, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2021 року № 0007520703 про застосування до підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" штрафних санкцій у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Стягнути на користь підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грививень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками.
Суддя Є.О. Кисельова