про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 грудня 2025 року м. Київ № 990/475/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548), в якому просив Суд:
- зобов'язати відповідача виплачувати позивачеві щомісячно пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2024 року Київським окружним адміністративним судом було розглянуто матеріали справи №320/37971/24 щодо не виплати позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області пенсії згідно з статтями 48 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», y розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Незважаючи на те, що рішення набрало законної сили з моменту його підписання суддею, і що воно не підлягає оскарженню, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та отримав відмову. Попри це відповідач ігнорує рішення суду та не виконує його. Враховуючи зазначене позивач звернувся до Верховного Суду з метою примусити відповідача сплачувати щомісячно пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії передано до Київського окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №990/475/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовні вимоги у цій справі мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язальної частини судового рішення у справі № 320/37971/24.
Так, ОСОБА_1 у справі № 320/37971/24 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити справедливий перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплачувати 18888 грн щомісячно з коефіцієнтом, забезпечити поетапну виплату заборгованості одразу по закінченні воєнного стану в Україні.
11.09.2024 року у справі № 320/37971/24 ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії, згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p(II)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2024 згідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p (I)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-BP, y розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року у справі №320/37971/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Станом на 11.12.2025 судове рішення Шостим апеляційним адміністративним судом за результатом розгляду вищезазначеної апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не ухвалено.
З огляду на зазначене, рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року у справі №320/37971/24 не набрало законної сили, а відтак виконанню відповідачем не підлягає.
З огляду на що твердження позивача про набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду є помилковими.
Отже, зважаючи на підстави та предмет спору заявленого позову, у даному випадку позивачем фактично оскаржуються дії допущені відповідачем на виконання судового рішення у справі №320/37971/24, яке не набрало законної сили. Заявляючи вказані вимоги до відповідача, позивач намагається шляхом прийняття судового рішення у даній справі змінити спосіб та порядок виконання судового рішення у іншій справі шляхом примусу його виконання.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даною позовною заявою суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про зобов'язання вчинити певні дії на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом першої інстанції та наразі судове рішення оскаржене відповідачем та відкрите апеляційне провадження.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За приписами частини 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 373 КАС України визначено порядок звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.
Так, частиною 1 статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Статтею 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Статтею 383 КАС України визначено порядок звернення до суду задля визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до положень статті 383 КАС України позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно частини 2 статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 3 статті 383 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині 1 статті 383 КАС України, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Таким чином, КАС України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є зобов'язання відповідача до виконання судового рішення.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 та від 27.03.2018 у справі №520/5980/17.
Суд зауважує, що позивач просить суд зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
При чому, як встановлено судом, питання виплати позивачу пенсії згідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-p (I)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-BP, y розмірі восьми мінімальних пенсій за віком охоплюється рішеннями суду у справі № 320/37971/24, відтак належить до предмета його виконання у разі набрання ним законної сили за наслідками апеляційного розгляду.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Подібні висновки викладені в ухвалі КАС ВС від 06.10.2025 року по справі №240/17234/24.
Врахуванню також підлягає позиція Верховного Суду висловлена у постанові від 11.12.2020 року у справі № 826/13146/18, де Суд вказав, що вирішуючи подібний спір пов'язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За таких обставин, вимоги про зобов'язати відповідача виплачувати позивачеві щомісячно пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.