Рішення від 11.12.2025 по справі 300/6911/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2025 р. справа № 300/6911/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

26.09.2025 адвокат Романків І.М. звернувся до суду через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням від 29.08.2025 № 926100141425 про відмову у перерахунку пенсії;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовило позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії, оскільки за правилами статті 60 Закону № 1788-XII період роботи у реанімаційному відділенні закладу охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі, а позивач у спірний період працював на посаді лікар-анестезіолог.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.

08.10.2025до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, вказавши, що при розгляді документів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 29.08.2025 № 926100141425 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки з 01 січня 2004 страховий стаж враховується в одинарному розмірі, зарахування стажу у подвійному розмірі після 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, а пенсію ОСОБА_1 , вже, призначено з 17.03.2017. Зазначено, що до страхового стажу зараховані всі періоди згідно наданих документів, стаж роботи з 01.06.2002 по 31.12.2003 (який значиться в довідці від 06.08.2025 № 14961/2) обчислено відповідно до статті 60 Закону № 1788 в подвійному розмірі. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

15.10.2025 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відповідно до якого представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Зазначено, що оскільки, Закон № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону № 1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Відповідно до частини 3, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, та з 17.03.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.

Позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою від 22.08.2025 № 3852 щодо перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви про перерахунок пенсії додані наступні документи: паспорт; довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; трудова книжка НОМЕР_1 від 26.03.1984; довідка від 06.08.2025 № 14961 про підтвердження трудового стажу з 06.05.2014 по 30.11.2016; довідка від 06.08.2025 №14961/2 про підтвердження трудового стажу з 01.06.2002 по 18.06.2014.

За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло оскаржуване рішенням 29.08.2025 № 926100141425 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами згідно заяви від 22.08.2025 № 3852 з обґрунтувань, що до страхового стажу позивача зараховані всі періоди згідно наданих документів (а.с. 29).

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену рішенням від 29.08.2025 № 926100141425 про відмову у перерахунку пенсії представник позивача звернувся до суду з цим позовом визнати протиправною вказану відмову та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону № 1788-XII.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

01 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-IV.

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону № 1058-IV врегульовано періоди, з яких складається страховий стаж.

Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII "Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За правилами статті 60 Закону № 1788-XII та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV вказані періоди роботи у підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема те, що положення Закону № 1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу підлягають застосуванню.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 303 від 8 жовтня 1997 року проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28 травня 2002 року № 10.02.11/450 та від 21 червня 2002 року № 02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З аналізу вказаних норм та обставин справи вбачається, що робота позивача у періоди з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 на посадах лікар-анестезіолог в обласному наркологічному диспансері, відділення інтенсивної терапії Обласної психоневрологічної лікарні № 3 (з 20.09.2019 - Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради") дає позивачу право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.

Вказана позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 462/1713/17, яка згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи вищенаведене відповідач протиправно оскаржуваним рішення не зарахував позивачу згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII спірні періоди з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 на посадах лікар-анестезіолог в подвійному розмірі, тому слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.08.2025 № 926100141425 про відмову у перерахунку пенсії.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону № 1788-XII, суд зазначає наступне.

За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде визнання зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.09.2025 із зарахуванням до його стажу періодів робіт на посадах лікар-анестезіолог згідно записів №№ 18-25 трудової книжки від 26.03.1984 НОМЕР_1 з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.

Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 900,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. С.Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.08.2025 № 926100141425 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.09.2025 із зарахуванням до його стажу періодів робіт на посадах лікар-анестезіолог згідно записів №№ 18-25 трудової книжки від 26.03.1984 НОМЕР_1 з 01.01.2004 по 06.09.2012 та з 01.10.2012 по 30.11.2016 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.

Попередній документ
132518760
Наступний документ
132518762
Інформація про рішення:
№ рішення: 132518761
№ справи: 300/6911/25
Дата рішення: 11.12.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.12.2025)
Дата надходження: 26.09.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій