ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" грудня 2025 р. справа № 300/1422/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Воронкова Олена Ігорівна (надалі, також - представниця позивачки), звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 27.01.2025.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 27.01.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пільгових умовах (список № 1), яку вона отримувала за Законом України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області відмовлено в задоволенні заяви позивачки про переведення її з пенсії за віком на пільгових умовах (список № 1) за Законом України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявниця вже отримує пенсію за віком. Однак, позивачка вважає, що має право на перехід із наявної в неї пенсії на пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки дані види пенсії призначаються за різними нормативними підставами. Також позивачка зазначає, що відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії. З огляду на це, просить позов задовольнити (а.с. 1-18).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 20-21).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 17.03.2025 згідно наказу від 10.03.2025 № 69-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
26.03.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву № 0900-0803-7/15789 від 21.03.2025. Відповідач вказує, що в даній ситуації в позивачки відсутнє право на призначення їй пенсії за віком на загальних підставах за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідач 1 зазначає, що стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ передбачає не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, суть яких полягає у зменшенні пенсійного віку. У зв'язку з цим, зважаючи на те, що позивачка отримувала пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення", у неї відсутнє право на призначення їй пенсії за віком на загальних підставах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на це, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 23-68). Також у своєму відзиві відповідач 1 зазначає, що не приймав оскаржуваного у даній справі рішення, зважаючи на що є неналежним відповідачем в даній адміністративній справі.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 69), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як другого відповідача (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області) (а.с. 70-72).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 104), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
07.08.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач 2 зазначає, що позивачці вже призначена пенсія за віком, відповідно до норм Закону України № 1058-IV, у зв'язку з чим їй не може повторно бути призначена пенсія за віком за цим самим законом. Також зазначає про застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався при призначенні пенсії, з огляду на що, вимоги позивачки про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії не підлягають задоволенню. Зважаючи на безпідставність вимог позивачки, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 74-100).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 104), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 104), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 31.10.2022 року (з 04.11.1999 по 29.10.2022 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м. Кам'янське (Дніпродзержинськ).
04.11.1999 ОСОБА_1 звернулася до Баглійського відділу соціального захисту населення із заявою про призначення їй пенсії за віком за списком № 1 (а.с. 35).
Відповідно до даних протоколу № 1108 за пенсійною справою ОСОБА_1 , їй з 04.11.1999 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 32).
27.10.2022 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення їй виплати пенсії у зв'язку із зміною місця проживання (а.с. 43).
Відповідно до даних протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 їй призначено пенсію за віком, код та шифр пенсії - 103 "Пенсія за віком", умови призначення - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 42).
27.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід з пільгової пенсії за віком за списком № 1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 49).
За принципом екстериторіальності органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки та вирішити порушене в ній питання визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
За результатами розгляду заяви позивачки про переведення її з пенсії за віком за списком № 1 на пенсію за віком на загальних підставах Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в призначенні їй пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дана відмова вмотивована тим, що ОСОБА_1 вже отримує пенсію за віком (а.с. 48).
Вважаючи вказану відмову протиправною, з метою зобов'язання відповідача перевести позивачку з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком на загальних підставах, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами частини 1 статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-XII введено в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (надалі, також - Закон № 1788-ХІІ) в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, який набув чинності з 1 січня 2004 року (надалі, також - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (в редакції чинні на момент призначення позивачці пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону № 1058-IV.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Тобто, особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1, №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте, вид пенсії, що їм призначається - це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону № 1058-IV, частиною 3 якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом № 1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.
Водночас, на думку позивачки, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, вона набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше.
Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом № 1058-IV.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 від 27.01.2025 стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була їй призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Отже, в даному випадку переведення з одного виду пенсії на інший відсутнє, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 336/368/16-а (2-а/336/59/16), від 03 квітня 2018 року у справі № 753/8128/16-а, від 24 квітня 2018 року у справі № 185/1391/17 (2-а/185/153/17), від 14.05.2019 у справі № 337/851/17(2а/337/81/2017).
Щодо посилання позивачки на необхідність застосування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі № 528/196/17 суд зазначає наступне.
У справі № 528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Натомість у справі, що розглядається позивачка, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону № 1788-XII, просить суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV.
Зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 у справі № 528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.
З приводу посилання позивачки на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 та інших звертає увагу позивачки, що Верховним Судом зроблено відступ від викладених у цих постановах правових висновків. Такий відступ зроблено у постанові Верховного Суду від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23. У даній постанові Верховний Суд зазначає наступне:
"41. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
42. У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків та сформувати такі:
1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;
2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.".
Зважаючи на актуальну правову позицію Верховного Суду у спірних правовідносинах та беручи до уваги, що ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону № 1788-XII, суд робить висновок про те, що позивачка не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Копію цього рішення надіслати представниці позивача та відповідачам через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122).
Суддя Главач І.А.