11 грудня 2025 року Справа № 280/8150/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем без факту притягнення його до адміністративної відповідальності;
2) визнати протиправними дії відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції про доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності факту вчинення ним такого правопорушення;
3) зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку;
4) зобов'язати відповідача направити до територіальних органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Рижиком Р.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ № 1322711 від 15.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після оновлення облікових даних через електронний кабінет військовозобов'язаного в системі «Резерв+» позивач виявив позначку про оголошення у розшук з 15.06.2025. Підставою для внесення вказаного запису стало повернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 поштового відправлення, що містило повістку на ім'я ОСОБА_1 , відправлену засобами поштового зв'язку, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, позивач фактично не отримав повістку та був позбавлений можливості з'явитися до територіального центру комплектування у встановлений термін, тому внесення до електронного військово-облікового документа відомостей про перебування у розшуку є безпідставним. Крім того, формулювання «для уточнення даних» є необґрунтованим, оскільки облікові дані позивача були належним чином оновлені в реєстрі 09.07.2024, що підтверджується відповідним витягом. Крім того, внесення до державних інформаційних систем «Резерв+» та «Оберіг» відомостей про перебування позивача у розшуку було здійснено без складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення та без винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статей 254, 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
13.10.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться в розшуку з 15.06.2025 по теперішній час, у зв'язку з неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Повістка № 3597763 була направлена Добровольському 26.05.2025 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу його місця проживання зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( АДРЕСА_1 ), яка була повідомлена ОСОБА_1 під час уточнення своїх облікових даних. В подальшому рекомендоване поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою у Довідці «Укрпошти» про причини повернення Ф. 20 «адресат відсутній за вказаною адресою; за закінченням терміну зберігання». Звернуто увагу, що з урахуванням пп.2 п.41 Порядку №560 ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь яких доказів поважних причин, з яких ОСОБА_1 не зміг з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом, ним надано не було. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , через Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» 15.06.2025 було подано звернення № Е2474855 до Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області щодо доставлення ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Звернуто увагу, що звернення було подано до поліції саме для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою в подальшому скласти протокол про скоєне ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, а саме неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (порушення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Отже, громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою суду від 19.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, у спосіб подання до суду доказів доплати судового збору в сумі 908,40 грн (дев'ятсот вісім гривень 40 копійок) або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Ухвалою від 30.09.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 : всі наявні належним чином засвідчені матеріали справи ОСОБА_1 щодо порушення ним правил військового обліку (зокрема, але не виключно: повістка, на підставі якої внесено запис про порушення правил військового обліку; докази направлення / вручення повістки або спроби її вручення позивачу, отримання або відмови в її отриманні, акт відмови в отриманні та відповідний відеозапис, обов'язковість складання яких встановлена пунктами 30, 30,40, 41, 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560; звернення ТЦК та СП до органу поліції щодо здійснення адміністративного затримання позивача (оголошення його в розшук); протокол про вчинення адміністративного правопорушення позивачем, передбаченого статтею 210 або 210-1 КУпАП; постанова про адміністративне правопорушення); письмові пояснення щодо правових підстав внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (що відображено у застосунку «Резерв+») про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці в період з 03.12.2025 до 10.12.2025 згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/111 від 10.12.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» (витяг сформовано 17.08.2025) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Веселе). Причини розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП. Дата початку розшуку 15.06.2025. Адреса проживання: АДРЕСА_2 . Дата уточнення даних 09.07.2024. Наявна відмітка «дані уточнені вчасно».
Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.09.2025 №7636 представника позивача повідомлено, що ОСОБА_2 у зв'язку з неприбуттям за викликом по повістці на 05.06.2025 з метою уточнення даних набув статусу особи, що підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_5 (ст. 259 КУпАП). Повістка була направлена за останньою задекларованою військовозобов'язаною особою адресою: АДРЕСА_1 . Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не складався. Постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не складалася.
26.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Веселе) сформовано повістку №3597763, якою викликано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 05.06.2025 о 10:00 годині для уточнення даних. На підтвердження направлення повістки на адресу проживання ( АДРЕСА_2 ) надано копію конверта з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закічненням терміну зберігання», опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (форма 107П).
Вважаючи протиправними дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем без факту притягнення його до адміністративної відповідальності та щодо направлення звернення до органів Національної поліції про доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності факту вчинення ним такого правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025. Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025, затвердженим Законом України від 21.10.2025 № 4643-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Отже, військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні обв'язки військовозобов'язаних закріплені у пунктах 21, 23 та 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до пункту 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
За правилами пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Відповідно до статті 235 КУпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи наведені норми законодавства у сукупності з установленими обставинами справи, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності дій відповідача щодо формування та направлення позивачу повістки.
Форма повістки затверджена Додатком 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487. Зазначена форма передбачає обов'язкове зазначення мети виклику, що кореспондує із вимогами законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов'язок і військову службу».
Після номера повістки у її тексті вказується, що громадянин зобов'язаний з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до вимог частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з конкретно визначеною метою.
Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює обов'язок громадян прибувати за викликом до ТЦК та СП для здійснення визначених законом дій, а саме:
оформлення військово-облікових документів;
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду;
направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;
призову на військову службу;
на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічні приписи містяться у частині першій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до ТЦК та СП у строк і місце, зазначені в повістці, зокрема для:
взяття на військовий облік у період мобілізації;
визначення призначення на особливий період;
проходження медичного огляду.
За приписами пункту 32 Порядку №1487 у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Отже, пункт 32 Порядку № 1487 узгоджується з частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», конкретизуючи механізм виклику та підтверджуючи, що повістка може бути оформлена лише для реалізації визначених цілей (оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів).
Крім того, підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток №2 до Порядку № 1487) покладає на призовників, військовозобов'язаних та резервістів обов'язок з'являтися за викликом лише для здійснення дій, прямо визначених законом, а саме:
для взяття на військовий облік або перереєстрації за новим місцем проживання;
для оформлення або ведення військово-облікових документів;
для проходження медичного огляду згідно з рішенням відповідних комісій;
для направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;
для призову на військову службу;
для участі у навчальних (перевірочних) та спеціальних зборах;
для визначення призначення на особливий період у межах мобілізаційних заходів.
Судом встановлено, що на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 відповідачем направлено повістку №3597763 від 26.05.2025, метою виклику в якій зазначено «для уточнення даних».
При цьому суд враховує, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачені окремі випадки, у яких військовозобов'язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.
Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ (пункт 22 Порядку №560).
Пункт 27 Порядку передбачає, що під час мобілізації виклик до ТЦК та СП може здійснюватися з метою уточнення персональних даних та даних військово-облікового документа, а також для взяття на облік, проходження медичного огляду, призову та відправлення для проходження військової служби.
Отже, Порядок №560 встановлює можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладає на нього обов'язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик має здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка повинна відповідати визначеним законом підставам.
Враховуючи встановлені у справі обставини, позивач до моменту формування та направлення йому спірної повістки виконав обов'язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, що підтверджується наданим позивачем витягом з електронного військово-облікового документа «Резерв+» від 17.08.2025. Відповідачем не спростовано факт звернення позивача до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із поданням актуальних відомостей про місце проживання, засоби зв'язку та інші дані, що підлягають внесенню до військово-облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, підстав для повторного виклику позивача з метою уточнення даних не існувало, оскільки відповідне уточнення ним вже було здійснено у строки та у порядку, визначені законодавством (09.07.2024). Відтак, вказана відповідачем у направленій повістці мета виклику не узгоджується із вимогами пункту 27 Порядку №560, який прямо пов'язує можливість виклику для уточнення персональних даних із необхідністю первинного або фактично не здійсненого уточнення таких даних громадянином.
Суд зазначає, що направлена позивачу повістка не містить чіткої та конкретизованої мети явки, яка відповідала б вичерпному переліку підстав, визначених частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 32 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Використання загального словосполучення «для уточнення даних» не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику та, відповідно, не створює обов'язку позивача з'являтися за такою повісткою.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що формування та направлення повістки позивачу з метою, яка не передбачена законодавством, а також за відсутності правових підстав для повторного уточнення його персональних і військово-облікових даних є протиправним, відтак занесення відомостей про неприбуття за таким викликом та пов'язані з цим дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки є таким, що вчинене на підставі документа, який не породжує юридичних наслідків.
Стосовно позовних вимог про направлення звернення до органів Національної поліції про доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення, то суд зазначає, що приписами частини першої статті 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пунктом 56 якого передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Отже, для виникнення у ТЦК та СП повноважень звернутися до органів Національної поліції повинні існувати одночасно дві умови, а саме невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Статті 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Так, склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 210-1 КУпАП, передбачає порушення громадянином законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. При цьому диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, оскільки він не з'явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим, як встановлено раніше судом, відповідач сформував повістку із визначенням мети, яка не належить до випадків, передбачених статтею 210-1 КУпАП, у зв'язку з чим у ТЦК були відсутні правові підстави для звернення до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення особи позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що 26.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (Веселе) сформовано повістку №3597763, якою викликано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 05.06.2025 о 10:00 годині для уточнення даних, на підтвердження надіслання якої відповідачем надано копію конверта з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закічненням терміну зберігання», опис вкладення до рекомендованого поштового відправлення (форма 107П).
Абзацом третім підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При цьому суд зазначає, що органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки несуть відповідальність за надсилання військовозобов'язаному відповідних повісток. Той факт, що позивач не отримав кореспонденцію, надіслану йому на зареєстровану адресу місця проживання, сам по собі не є достатнім для того, щоб стверджувати про факт порушення прав військовозобов'язаного. Нормами Порядку №560, прийнятого на виконання статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чітко закладено презумпцію обізнаності військовозобов'язаного у разі надіслання повісток підрозділами ТЦК та СП за зареєстрованим (зазначеним військовозобов'язаним) місцем проживання.
Відтак, доводи позивача про те, що фактичне вручення повістки не здійснювалося є безпідставними, оскільки позивач самостійно уточнив свої персональні дані, зокрема адресу місця проживання, тому саме за цією адресою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки був уповноважений здійснювати офіційне листування та направляти повістку. Якщо позивач фактично проживає за іншою адресою, обов'язок повідомити про це та внести відповідні зміни до військово-облікових даних покладається безпосередньо на нього. Сам факт повернення поштового відправлення з відповідною відміткою є юридично достатнім для підтвердження здійснення оповіщення згідно із законодавством та не потребує додаткового з'ясування причин неотримання кореспонденції.
Разом з тим, зазначені доводи не мають вирішального значення для вирішення спору, оскільки судом встановлено протиправність самого формування та направлення повістки позивачу, а також протиправність звернення до органів Національної поліції про доставлення позивача, оскільки таке доручення було здійснене поза межами процедури притягнення особи до відповідальності за статтею 210-1 КУпАП, яка є єдиною законною підставою для застосування заходів адміністративного примусу. Відтак, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача направити до відділу поліції повідомлення про відсутність факту порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є:ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, ОСОБА_4 не притягнутий до адміністративної відповідальності. Факт відсутності складення ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо позивача протоколу про адміністративні правопорушення та постанови по справам про адміністративні правопорушення за статтею 210-1 КУпАП підтверджується також листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.09.2025 №7636. При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку «Резерв+» (який є складовою Реєстру), відповідачем була відображена інформація про те, що позивачем вчинено порушення правил військового обліку.
Оскільки факт притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутній, протокол за порушення статей 210, 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_4 не складався, відповідно, відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення правил військового обліку внесені безпідставно.
Той факт, що позивач особисто не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою для уточнення даних, чим порушив Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу», не є відомостями, які вносяться до реєстру, оскільки це не є фактом притягнення до відповідальності. Внесення до Реєстру даних про позивача призвело до порушення його прав, оскільки, як встановлено, до Національної поліції надсилалося звернення уповноваженими особами про доставлення ОСОБА_4 за вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.
Враховуючи те, що за приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов'язання саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 16.09.2025 № 8571-8408-2240-4028 та від 24.09.2025 № 6904-3820-8076-9349 підтверджується сплата позивачем судового збору. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звернення до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність факту порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.12.2025.
Суддя К.В.Мінаєва