11 грудня 2025 року Справа № 280/8574/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
29 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірної інформації про виключення позивача з військового обліку, на підставі на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 включити по ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» в електронний кабінет у «Резерв+» достовірну/актуальну інформацію про виключення ОСОБА_2 з військового обліку шляхом: включення у графу: «Дата ВЛК» інформацію «11.08.2022 року»; «Постанова ВЛК» інформацію «Непридатний до проходження військової служби з виключенням з військового обліку»; «Підстава виключення з військового обліку» інформацію «пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»»; «Категорія обліку» інформацію «Виключений з військового обліку», заміни у графі: «На обліку» на «Виключений з військового обліку».
Ухвалою суду від 06.10.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про те, що 11.08.2022 ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 було визнано не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.61а графи ІІ розкладу хвороб, у зв'язку з чим його також виключено з військового обліку на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Представник позивача зазначає, що у квітні 2025 року позивач після встановлення застосунку «Резерв +» дізнався про те, що він перебуває на військовому обліку, а замість дати ВЛК «11.08.2022» зазначена дата «27.05.2010». Представник позивача вказує на те, що позивач неодноразово звертався до відповідача з питання внесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно не придатності до військової служби, проте відповідачем зазначених дій вчинено не було чим порушено права та законні інтереси позивача. Представник позивача зазначає, що саме на відповідача покладено обов'язок внесення коректної та достовірної інформації до Реєстру щодо проходження військовозобов'язаними ВЛК та стану придатності до військової служби. З урахуванням викладеного у позовній заяві, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , позивача взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 27.05.2010.
Також, судом встановлено, що 11.08.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатами якого складено Довідку військово-лікарської комісії №829 від 11.08.2022.
Відповідно до Довідки ВЛК від 11.08.2022 №829 ОСОБА_1 , на підставі статті 61а графи ІІ Розкладу хвороб, визнано не придатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку.
У тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 міститься штамп ІНФОРМАЦІЯ_4 про зняття ОСОБА_1 з військового обліку 11.08.2022, на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Разом з тим, відповідно до інформації з військово-облікового документа сформованої 10.04.2025 з додатку «Резерв +» ОСОБА_1 має статус військовозобов'язаного, який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, у графі «постанова ВЛК» військово-облікового документа зазначено - непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, а у графі «дата ВЛК» зазначено - 27.05.2010.
У зв'язку із встановленням факту перебування на військовому обліку, позивач через представника звернувся до відповідача з питання внесення змін до військово-облікового документа та зняття з обліку.
Листом від 21.08.2025 №11183 відповідач повідомив позивача про те, що в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні медичні документи, які підтверджують непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв'язку з чим запропоновано прибути до ТЦК та СП з відповідними документами для внесення інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позивач, не погодившись з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірної інформації про виключення позивача з військового обліку, на підставі на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що є загальновідомим та не потребує доказуванню, що на момент виникнення спірних правовідносин в Україні запроваджено загальну мобілізацію, у зв'язку із збройною агресією російської федерації про України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч.5 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Суд зазначає, що Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Суд зазначає, що Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Відповідно до ч.8 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно ч.9 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Так, судом встановлено, що 12.08.2025 позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача з заявою, в якій серед іншого просив прийняти до розгляду та врахувати нотаріально засвідчені копії довідки військово-лікарської комісії №829 від 11.08.2022 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, а також внести відповідні достовірні дані про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
Отже, приписами Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» прямо передбачено, що внесення змін до персональних та службових даних призовників може та має здійснюватися також на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
При цьому, суд зазначає, що положеннями Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не передбачено обов'язку призовника, військовозобов'язаного, резервіста подавати інформацію для внесення змін до персональних та службових даних призовників лише безпосередньо під час візиту до ТЦК та СП.
За таких обставин, суд зазначає, що відповідач після отримання засобами поштового зв'язку від позивача нотаріально посвідчених копій довідки ВЛК №829 від 11.08.2022 та тимчасового посвідчення військовозобов'язаного зобов'язаний був розглянути подану заяву та прийняти рішення про внесення змін до Реєстру щодо позивача або надати вмотивовану відмову у внесенні відповідних змін.
Разом з тим, у даному випадку судом встановлено, що відповідачем заява ОСОБА_1 щодо внесення змін до Реєстру розглянута у встановленому порядку не була, не було прийнято рішення ані щодо внесення змін до Реєстру, ані відмову у внесенні відповідних змін, а лише було запропоновано позивачу для вирішення відповідного питання особисто прибути до ТЦК та СП.
В свою чергу, як було зазначено судом вище, документи, які надійшли засобами поштового зв'язку є належним чином поданими, а тому мають бути розглянуті так само як і ті документи, які подаються військовозобов'язаними безпосередньо у приміщенні ТЦК та СП.
Також є безпідставними посилання відповідача на відсутність у нього медичних документів щодо позивача, оскільки такі було надано відповідачу разом із заявою від 12.08.2025.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 та додані до неї документи щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та прийняти рішення щодо зазначеної заяви з урахуванням висновків суду по цій справі.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача саме внести зміни у відповіді розділи реєстру є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки фактично відповідач не відмовляв позивачу у внесенні змін, а тому не реалізував надані йому дискреційні повноваження.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду у встановленому порядку та строки заяви ОСОБА_1 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на підставі на підставі пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 12.08.2025 та додані до неї документи щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в частині виключення з військового обліку, та прийняти рішення щодо зазначеної заяви, з урахуванням висновків суду по цій справі.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова