11 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6175/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач ), яким просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, з розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнім заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що оскільки даний спір стосується проходження позивачем публічної служби, то строк звернення до суду з даними позовними вимогами встановлено частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та становить один місяць. Предметом оскарження у даній справі є ненарахування та невиплата позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн. за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, а тому строк звернення до суду в цьому випадку слід обраховувати від моменту отримання позивачем коштів додаткової винагороди за цей місяць. На підтвердження дат зарахування додаткової винагороди на картковий рахунок позивача надає суду інформацію (відомості від 12.09.2023 №6189), відповідно до якої позивачу було зараховано додаткову винагороду за квітень 2022 року - 14.05.2022 року, за травень 2022 року - 23.06.2022 року, за червень 2022 року - 26.07.2022 року, за липень 2022 року - 23.08.2022 року, за серпень 2022 року - 14.09.2022 року та 26.09.2022 року, за вересень 2022 року - 29.10.2022 року, за жовтень 2022 року - 22.11.2022 року, за листопад 2022 року - 21.12.2022 року, за грудень 2022 року - 21.01.2023 року на картковий рахунок позивача. Вказує на те, що позивач 15.01.2023 отримав відповідь військової частини НОМЕР_2 на рапорт, з якої повинен був дізнатися про обставини, що слугували підставою для звернення до суду, однак до суду такий звернувся з позовом тільки у липні 2023 року, тобто з порушенням визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду. З огляду на вказане просить залишити позовну заяву без розгляду.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 123 КАС України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд звертає увагу, що у даній справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених раніше виплат додаткової винагороди за цей період.
Втім, положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на військовій (публічній) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі додаткової винагороди, у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року по справі №460/17052/21.
Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює строків звернення до суду щодо стягнення заробітної плати, а тому суд до цих правовідносин застосовує загальні положення Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін, ст. 233 КЗпП України встановлено строк звернення до суду у справах про вирішення трудового спору - тримісячний строк, з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права; у справах про звільнення - місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення; та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні - тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Позивач звернувся до суду 13.07.2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, однак судом при цьому взяті до уваги твердження позивача про те, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Таким чином, введення дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суттєво обмежувало можливість позивача звернутися до суду для захисту його порушених відповідачем прав.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду та приховав той факт, що 15.01.2023 отримав відповідь військової частини НОМЕР_2 на рапорт, з якої повинен був дізнатися про обставини, що слугували підставою для звернення до суду, суд вказує, що неналежне виконання своїх обов'язків не може позбавити позивача доступу до правосуддя.
Крім цього, вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд враховує, що згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім цього, суд також звертає увагу і на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, де зазначено, «що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.».
Враховуючи вищезазначені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання військової частини НОМЕР_2 про залишення без розгляду позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_2 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяД.В. Іванчулинець