11 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/4173/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач 2), яким просить суд:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 у розмірі 0, 00 грн шляхом порівнянні грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року без урахування до складу грошового забезпечення щомісячної грошової винагороди, виплаченої у лютому 2018 року у розмірі 5197,95 грн. та у березні у розмірі 86,93 грн.;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно у щомісячному розмірі 4405, 92 грн.;
3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю за період з грудня 2018 року по 01 серпня 2019 року включно у щомісячному розмірі 4405, 92 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що незважаючи на виконання ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_3 ) рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №260/7533/23, позивач ОСОБА_1 встановив істотні порушення під час нарахування йому індексації за період з березня 2018 року по серпень 2019 року. Згадані військові частини визначили розмір індексації-різниці у 0,00 грн, мотивуючи це тим, що підвищення грошового доходу у березні 2018 року перевищувало суму індексації. Однак під час здійснення порівняння доходів відповідачі не врахували фактично виплачені складові грошового забезпечення, зокрема щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою КМУ №889 від 22.09.2010, що прямо впливає на розмір підвищення доходу та, відповідно, на наявність або відсутність індексації-різниці.
01 липня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов та докази, які в них є в термін протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
15 липня 2024 року відповідач 2 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 260/7533/23, залишене без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі 260/7533/23, було зобов'язано провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року. На виконання рішення військова частина НОМЕР_3 здійснила порівняння грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року та встановила, що у березні 2018 грошовий дохід позивача збільшився на 5441,32 грн., що перевищує можливу індексацію за цей місяць (4463,15 грн.). Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі, коли підвищення доходу перевищує суму індексації, індексація-різниця не нараховується, через що її розмір для позивача визначено як 0,00 грн. Незважаючи на це, позивач наполягає, що відповідач здійснив розрахунок неправильно та що грошове забезпечення у березні 2018 року нібито збільшилося лише на 57,23 грн., а тому він має право на індексацію-різницю у щомісячному розмірі 4405,92 грн. Відповідач заперечує такі твердження, вказуючи, що позивач безпідставно включив до складу грошового забезпечення додаткову винагороду за Постановою №889, яка за правилами Інструкції №73 виплачується за минулий місяць і тому не може враховуватися при порівнянні доходу за лютий та березень 2018 року. Нормативні приписи, а також судова практика Верховного Суду підтверджують, що саме з урахуванням правильних складових доходу підвищення у березні 2018 року становило 5441,32 грн., що перевищує суму індексації, а тому правові підстави для нарахування індексації-різниці відсутні.
17 липня 2024 року відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти вимог про стягнення індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 07.08.2019 у розмірі 4 405,92 грн. на місяць, відповідач зазначає, що порядок формування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців чітко врегульований ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ та Порядком № 1078 від 17.07.2003. Індексація є державною соціальною гарантією, яка здійснюється лише у межах прожиткового мінімуму та за наявності перевищення індексу споживчих цін понад 103 %. У місяці підвищення посадових окладів, відповідно до п. 5 Порядку № 1078, індексація не нараховується, якщо розмір підвищення доходу перевищує суму індексації, яка мала б бути виплачена. У березні 2018 року відбулося суттєве підвищення посадових окладів згідно з постановою КМУ № 704, що вимагає порівняння доходу за лютий та березень 2018 року для визначення наявності підстав для нарахування індексації-різниці.
Фактичний розрахунок свідчить, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 13861,50 грн., тоді як у лютому 2018 року - 8750,18 грн. з урахуванням коректного віднесення щомісячної додаткової винагороди, встановленої постановою № 889, до відповідних місяців відповідно до Інструкції № 73. Таким чином, підвищення доходу становило 5111,32 грн., що значно перевищує можливу суму індексації за березень 2018 року - 4463,15 грн. Отже, відповідно до абз. 3-6 п. 5 Порядку № 1078, підстав для нарахування індексації-різниці не виникло. Позивачем же здійснено арифметично помилкові розрахунки, зокрема неправомірно включено винагороду за постановою № 889 до доходів інших місяців, що штучно зменшило різницю між доходами та призвело до необґрунтованої вимоги про виплату 4405,92 грн., яка суперечить нормам законодавства та фактичним даним грошового забезпечення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) у період з вересня 2017 року по листопад 2018 року, а з грудня 2018 року по 01 серпня 2019 року - у ІНФОРМАЦІЯ_5 , який нині перейменований у ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_3 ). Під час проходження служби позивач неодноразово стикався з питаннями правильності нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, що і стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 260/7533/23 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Суд визнав протиправними дії трьох прикордонних загонів щодо неправильного визначення базових місяців для обрахунку індексації, а також зобов'язав військові частини НОМЕР_4 , 2195 та 9938 провести нарахування та виплату індексації за відповідні періоди із застосуванням базового місяця - січня 2008 року. Окремо суд зобов'язав 31 та НОМЕР_5 прикордонні загони здійснити перерахунок індексації-різниці за 2018- 2019 роки з урахуванням вимог абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції було змінено лише в частині визначення періоду, за який НОМЕР_6 прикордонний загін повинен виплатити індексацію, уточнивши його як період з вересня 2017 року по лютий 2018 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін. На виконання зазначених рішень НОМЕР_7 прикордонний загін та НОМЕР_6 прикордонний загін здійснили нарахування й виплату індексації за період до лютого 2018 року, застосувавши базовий місяць - січень 2008 року.
Суд зазначає, що на виконання рішення щодо індексації за період з березня 2018 року по серпень 2019 року військові частини НОМЕР_2 та 9938 провели розрахунок індексації-різниці у розмірі 0,00 грн., мотивуючи це тим, що розмір підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року перевищив суму можливої індексації. Позивач звернувся до частин із запитами про надання обґрунтованих розрахунків, проте отримані відповіді свідчили, що при порівнянні доходів за лютий і березень 2018 року відповідачі не врахували фактично виплачені суми, зокрема щомісячну додаткову грошову винагороду згідно з Постановою № 889.
Позивач зазначає, що після отримання довідок та розрахунків стало очевидно, що відповідачі некоректно визначили розмір підвищення грошового доходу, штучно збільшивши його шляхом невключення до складу доходу відповідних виплат за лютий та березень 2018 року. Фактичні дані особистої картки грошового забезпечення підтверджують, що підвищення у березні 2018 року становило лише 57,23 грн., що значно менше за суму можливої індексації - 4463,15 грн. Отже, позивач мав право на індексацію-різницю за період з березня 2018 року по 01 серпня 2019 року у щомісячному розмірі 4405,92 грн..
У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою зобов'язати НОМЕР_6 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) та НОМЕР_5 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_3 ) провести нарахування та виплату індексації-різниці у визначеному розмірі, оскільки відповідачі, маючи обов'язок правильно виконати рішення суду та норми Порядку № 1078, зробили розрахунок, що суперечить фактичним даним, нормам законодавства та правовим висновкам Верховного Суду щодо порядку визначення індексації-різниці.
Не погоджуючись із зазначеним розрахунком, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 20.12.91 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також «Закон №2011-XII») відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно статті 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Зазначене набуло особливого змісту після 24 лютого 2022 року - з дня введення в Україні воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
В силу положень статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законом від 03.07.91 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також «Закон №1282-XII») визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами першою та п'ятою статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у 2015 році такий поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток).
Приписами частини другої статті 5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 з подібними правовідносинами наголосив про таке.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
01 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою припинено дію Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та деяким іншим особам було встановлено нові розміри окладів з 01 березня 2018 року.
Разом з тим у контексті спірних правовідносин, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів - березні 2018 року, а також виплати визначеної суми індексації (індексації-різниці) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Відповідно абзацу третього Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу - визначено абзацом четвертим вказаного порядку.
Абзацом шостим Порядку №1078 вказано, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Так з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Цей же абзац 3, починаючи з 15.03.2018 і дотепер, діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується, починаючи з 01.12.2015 і дотепер, у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався, починаючи з 01.12.2015 до 01.04.2021, у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Цей же абзац діє з 02.04.2021 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 №278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 (діє в редакціях постанов Уряду №1013, №141 та №278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу - індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, тоді сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (визначена сума індексації, індексація-різниця) При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3 - 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 10.07.2024 у справі №360/727/23 та інших (з подібними правовідносинами) дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 підсумував, що порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
З урахуванням того, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким відповідач здійснював обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Так, відповіддю від 23.06.2025 №3271 підтверджено, що відповідач провів обчислення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 для розрахунку індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців першого та другого пункту 5 цього Порядку, що могла скластися внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - березень 2018 р., так звана «поточна індексація», право на виплату якої не настало станом на день виключення позивача зі списків особового складу частини (28.08.2018). Позивач зазначає, що правовідносини щодо проведення цього виду індексації не є спірними.
Так при умові належного виконання відповідачем вимог Порядку №1078, а саме при проведенні індексації за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 рр. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року (повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними), сума індексації за лютий 2018 р. становить абсолютну величину - 4258,75 грн. у зв'язку з чим, при розрахунку індексації за березень 2018 року є всі підстави застосувати висновки Верховного Суду, закріплені пунктами 105 - 109 постанови від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та пунктами 36 - 42.1 постанови від 10.07.2024 у справі №360/727/23 щодо буквального тлумачення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Проте, як вже було зазначено, відповідач не нарахував, не виплатив індексацію-різницю за указаний період та відмовив щодо зазначеного.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.
Наведена норма також підтверджена реченням 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078, та застосовується щодо визначення розміру грошового забезпечення для встановлення розміру індексації-різниці.
Отже, відповідно до довідок від 23.06.2025 №279, №280, що підтверджено інформацією з карки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2018 рік:
- розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року без урахування складових разового характеру дорівнює 8 750,18 грн., у тому числі:
щомісячні основні види грошового забезпечення: посадовий оклад = 1200,00 грн.; оклад за військовим званням = 130,00 грн.; надбавка за вислугу років = 465,50 грн.;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливі умови служби пов'язані з підвищеним ризиком для життя = 180,00 грн. надбавка за виконання особливо важливих завдань = 897,75 грн.; надбавка за роботу в ум.реж.обмежень = 180,00 грн.; надбавка за класну класифікацію = 30,00 грн.; премія = 5220,00 грн.; надбавка в/сл, які пров. опер.-розшук., розвід. чи контррозвід. діяльність = 360,00 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода = 86,93 грн.;
- розмір грошового забезпечення за березень 2018 року без урахування складових разового характеру дорівнює 13861,50 грн., у тому числі:
щомісячні основні види грошового забезпечення: посадовий оклад = 6060,00 грн.; оклад за військовим званням = 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років = 3361,50 грн.;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за роботу в ум.реж.обмежень = 909,00 грн.; надбавка за класну класифікацію = 181,80 грн.; премія = 1939,20 грн.;
Керуючись висновками Верховного Суду в постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 та від 10.07.2024 у справі №360/727/23, визначені коло обставин, які були з'ясовані для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078:
- розмір підвищення доходу у березні 2018 року, що визначений на підставі довідок від 23.06.2025 №3216, №3217 (згідно з додатками 7 - 9) (А);
- сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року, (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б);
-розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А), що визначений як різниця між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 року та сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 року;
- в обидві ці суми враховані складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078), виплата яких проведена на підставі наказів командира військової частини та які фактично підтверджені долученим доказом;
- відповідно, розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року дорівнює 11838,00 грн. розмір грошового забезпечення за березень 2018 року дорівнює 12909,60 грн,
- розмір підвищення грошового забезпечення (А) дорівнює 1071,60 грн (12909,60 - 11838,00);
- сума можливої індексації в березні 2018 року (Б) визначена як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078) - дорівнює 4463,15 грн (1762 * 253,3 %) (далі наведено обґрунтування цього розрахунку);
- розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці з 01.03.2018 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів);
- відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в місяці підвищення доходу (березні 2018 року) розрахована як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) та становить 3391 грн 55 коп. (4463,15 - 1071,60), тобто щомісячна індексація-різниця, на яку має право позивач з 01 березня 2018 р. до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), у цьому випадку - до дня виключення зі списків особового складу частини 28 серпня 2018 року.
Стосовно розрахованої суми можливої індексації в місяці підвищення доходу березні 2018 року суд наводить наступне обґрунтування.
На час звернення позивача до суду у цій справі, Верховним Судом уже викладені висновки щодо правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року: у постановах від 23 червня 2024 року у справі №160/15411/23, від 06 червня 2024 року у справі №380/14704/22, від 27 червня 2024 року у справі №580/602/22, від 02 липня 2024 року у справі №420/15789/23, від 10 липня 2024 року у справі №360/727/23 та інших.
Зокрема, у пунктах 37 - 42,1 постанови від 10 липня 2024 року у справі №360/727/23 Верховний Суд наголосив: « 37. Суд касаційної інстанції наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
38. З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
39. Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
40. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
41. Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100 %.
42. У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3 %.
42.1. Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3 %, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30 % / 100 = 4463,15 грн).».
Відтак, за офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/ isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації становив 253,30 %.
З урахуванням зазначеного, величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована таким чином: лютий 2008 - 102,7 % (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстату) = 1,027; Березень 2008 - 103,8 % = 1,038; Квітень 2008 - 103,1 % = 1,031; Травень 2008 - 101,3 % = 1,013; Вересень 2008 - 101,3 % = 100,8 % (червень 2008) х 99,5 % (липень 2008) х 99,9 % (серпень 2008) х 101,1 % (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 101,7 % = 1,017; Листопад 2008 - 101,5 % = 1,015; Грудень 2008 - 102,1 % = 1,021; Січень 2009 - 102,9 % = 1,029; Лютий 2009 - 101,5 % = 1,015; Березень 2009 - 101,4 % = 1,014; Травень 2009 - 101,4 % = 100,9 % (квітень 2009) х 100,5 % (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1 % = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4 % = 99,9 % (липень 2009) х 99,8 % (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9 % (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101,1 % = 1,011; Січень 2010 - 102,7 % = 100,9 % (грудень 2009) х 101,8 % (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010 - 101,9 % = 1,019; Вересень 2010 - 103,5 % = 100,9 % (березень 2010) х 99,7 % (квітень 2010) х 99,4 % (травень 2010) х 99,6 % (червень 2010) х 99,8 % (липень 2010) х 101,2 % (серпень 2010) х 102,9 % (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 - 101,6 % = 100,5 % (жовтень 2010) х 100,3 % (листопад 2010) х 100,8 % (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3 % = 101,0 % (січень 2011) х 100,9 % (лютий 2011) х 101,4 % (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3 % = 1,013; Червень 2011 - 101,2 % = 100,8 % (травень 2011) х 100,4 % (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98 % = 98,7 % (липень 2011) х 99,6 % (серпень 2011) х 100,1 % (вересень 2011) х 100,0 % (жовтень 2011) х 100,1 % (листопад 2011) х 100,2 % (грудень 2011) х 100,2 % (січень 2012) х 100,2 % (лютий 2012) х 100,3 % (березень 2012) х 100,0 % (квітень 2012) х 99,7 % (травень 2012) х 99,7 % (червень 2012)х 99,8 % (липень 2012) х 99,7 % (серпень 2012) х 100,1 % (вересень 2012) х 100,0 % (жовтень 2012) х 99,9 % (листопад 2012) х 100,2 % (грудень 2012) х 100,2 % (січень 2013) х 99,9 % (лютий 2013) х 100,0 % (березень 2013) х 100,0 % (квітень 2013) х 100,1 % (травень 2013) х 100,0 % (червень 2013) х 99,9 % (липень 2013) х 99,3 % (серпень 2013) х 100,0 % (вересень 2013) х 100,4 % (жовтень 2013) х 100,2 % (листопад 2013)х 100,5 % (грудень 2013) х 100,2 % (січень 2014) х 100,6 % (лютий 2014) х 102,2 % (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3 % = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; Липень 2014 - 101,4 % = 101,0 % (червень 2014) х 100,4 % (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 - 103,72 % = 100,8 % (серпень 2014) х 102,9 % (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 - 102,4 % = 1,024; Листопад 2014 - 101,9 % = 1,019; Грудень 2014 - 103,0 % = 1,030; Січень 2015 - 103,1 % = 1,031; Лютий 2015 - 105,3 = 1,053; Березень 2015- 110,8 % = 1,108; Квітень 2015 - 114 % = 1,140; Травень 2015 - 102,2 % = 1,022; Листопад 2015 - 101,55 % = 100,4 % (червень 2015) х 99,0 % (липень 2015) х 99,2 % (серпень 2015) х 102,3 % (вересень 2015) х 98,7 % (жовтень 2015) х 102,0 % (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 - 105,79 % = 100,7 % (грудень 2015) х 100,9 % (січень 2016) х 99,6 (лютий 2016) х 101,0 % (березень 2016) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016- 104,0 % = 100,1 % (травень 2016) х 99,8 % (червень 2016) х 99,9 % (липень 2016) х 99,7 % (серпень 2016) х 101,8 % (вересень 2016) х 102,8 % (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 - 103,85 % = 101,8 % (листопад 2016) х 100,9 % (грудень 2016) х 101,1 % (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 - 103,74 % = 101,0 % (лютий 2017) х 101,8 % (березень 2017) х 100,9 % (квітень 2017) = 1,037; Липень 2017 - 103,13 % = 101,3 % (травень 2017) х 101,6 % (червень 2017) х 100,2 % (липень 2017) = 1,031; Жовтень 2017- 103,12 % = 99,9 % (серпень 8 2017) х 102,0 % (вересень 2017) х 101,2 % (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 - 103,44 % = 100,9 % (листопад 2017) х 101,0 % (грудень 2017) х 101,5 % (січень 2018) = 1,034. 1,027 х 1,038х 1,031Ч 1,013 х 1,013х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011х 1,014 х 1,011 х 1,027х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х1,030 х1,031 х1,053 х1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 => 353,3 % 353,3 % (наростаючий індекс споживчих цін) - 100 % = 253,3 % (величина приросту індексу споживчих цін).
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік становив 1762,00 гривні.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розрахована як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1762,00 грн. * 253,30 % : 100 = 4463,15 грн.
Визначений таким порядком розмір можливої індексації в березні 2018 року також підтверджується листом Мінсоцполітики від 08 вересня 2021 року №826/3263/фес згідно якого, якщо посадові оклади востаннє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у березні 2018 року становить 4463,15 грн. що повністю узгоджується з вищенаведеними висновками Верховного Суду.
Як висновується з наведеного, протиправною бездіяльністю відповідачі порушили право позивача на одержання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 рр. з розрахунку 4408,92 грн. щомісячно.
З урахуванням наведеного правового регулювання та долучених доказів, суд вважає правомірними позовні вимоги, у тому числі щодо зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 рр. з розрахунку 4408,92 грн. щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн.
Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, відтак позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 139, 241-246, 249 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 01.08.2019 у розмірі 0, 00 грн шляхом порівнянні грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року без урахування до складу грошового забезпечення щомісячної грошової винагороди, виплаченої у лютому 2018 року у розмірі 5197,95 грн. та у березні у розмірі 86,93 грн..
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року включно у щомісячному розмірі 4405,92 грн..
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю за період з 01 грудня 2018 року по 01 серпня 2019 року включно у щомісячному розмірі 4405,92 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець