11 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/21963/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Державна установа "Бердичівська виправна колонія (№70)" з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., ВП №78818163 винесену 03.09.2025 року старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гладишко О.М.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 року державною установою «Бердичівська виправна колонія (№70)» було здійснено нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20.07.2016 по 20.01.2017. Після відкриття виконавчого провадження Державною установою «Бердичівська виправна колонія (№70)» було надіслано лист до ДВС від 22.08.2025 року №13-2275 з повідомленням, що станом на сьогодні в установі відсутнє відповідне фінансування, необхідне для проведення зазначеної виплати. У зв'язку з цим до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань було надіслано лист №13-1443 від 04.06.2025 року та лист №13-2136 від 07.08.2025 року щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань, та про те, що після отримання фінансування рішення буде виконано, а виплату проведено. 08.09.2025 року на адресу Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» надійшла постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 03.09.2025 року ВП №78818163. Таку постанову позивач вважає протиправною, оскільки невиконання рішення суду відбулося через наявність поважних причин. Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин, що, на думку позивача, унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що 11.08.2025 на примусове виконання до відділу надійшов виконавчий лист №240/6949/24, виданий Житомирським окружним адміністративним судом 07.08.2025. 11.08.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. При примусовому виконанні зазначеного виконавчого провадження 12.08.2025 державним виконавцем сформовано вимогу про зобов'язання протягом 10 робочих днів, з моменту отримання вимоги, виконати рішення суду. 25.08.2025 до відділу від Бердичівська виправна колонія №70 надійшов лист від 22.08.2025 р. за вих. №13-2275 про те, що перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період був проведений на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду №240/6949/24 від 07.03.2025. Станом на сьогодні в установі відсутнє відповідне фінансування, необхідне для проведення зазначеної виплати. У зв'язку з цим до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань направлено лист №13-1443 від 04.06.2025, лист №13-2136 від 07.08.2025 щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань. Після отримання фінансування, виплату буде проведено. Оскільки рішення суду не виконано, 03.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» штрафу в сумі 5100 грн. відповідно до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження". Стверджує, що дії старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України цілком правомірні та ґрунтуються виключно на правових підставах.
Відповідно до положень статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи з урахуванням положень статті 287 КАС України).
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі № 240/6949/24 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними дії Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» щодо непроведення нарахування та виплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 20.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078. Зобов'язано Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 20.07.2016 до 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 до 30.04.2021 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20.07.2016 по 20.01.2017. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Бердичівська виправна колонія (№70)» на користь ОСОБА_1 4239,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
07.08.2025 видано виконавчі листи.
11.08.2025 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78818163 з примусового виконання виконавчого листа №240/6949/25 в частині зобов'язати Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20.07.2016 по 20.01.2017.
12.08.2025 в межах виконавчого провадження №78818163 винесено вимогу державного виконавця про виконання рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги.
На адресу Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивач направив лист від 22.08.2025 №13-2275 в якому повідомив про нарахування компенсації втрати частини доходів на підставі рішення та те, що виплату буде проведено після отримання фінансування.
У подальшому, 03.09.2025 старшим державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, та такою що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина 1 статті 75 Закону №1404-VIII).
Отже, з урахуванням положень статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", є встановлення державним виконавцем факту невиконання рішення, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії. При цьому, таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника.
Підставою для застосування штрафу слугувало невиконання державною установою "Бердичівська виправна колонія (№70)" рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20.07.2016 по 20.01.2017.
Листом від 22.08.2025 №13-2275 позивач повідомив начальника Бердичівського відділу ДВС про те, що нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 20.07.2016 по 20.01.2017 було проведено раніше на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24
Проте, в установі відсутнє відповідне фінансування, необхідне для проведення зазначеної виплати. У зв'язку з цим до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань було надіслано лист №13-1443 від 04.06.2025 року та лист №13-2136 від 07.08.2025 року щодо виділення додаткових бюджетних асигнувань. Зазначено, що після отримання фінансування рішення буде виконано, а виплату проведено.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач звертався до Начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 04.06.2025 №13-1443, від 07.08.2025 №13-2136 щодо сприяння виділення додаткового фінансування за КПКВК 3601020 КЕКВ 2800 для проведення платежів за переліком.
Також, листом від 15.10.2025 №13-2854 підтверджується, що позивач звертався до Північно -Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо виділення додаткового фінансування на виплату коштів за судовими рішеннями.
Наведені норми свідчать про те, що Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття спірної постанови, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
При цьому поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідно до Положення про Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» яке діяло до 10.09.2025 органом, який контролює та координує діяльність виправної колонії є Департамент з питань виконання кримінальних покарань.
Пунктом13 Положення передбачено, що виправна колонія утримується за рахунок коштів державного бюджету, а кошторис затверджується - Департаментом.
Відповідно до нового Положення про Державну установу «Бердичівська виправна колонія (№70)» органом, який контролює та координує діяльність виправної колонії є Північно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі -управління) та Департамент з питань виконання кримінальних покарань (далі -Департамент).
При цьому у пункті 14 Положення вказано, що виправна колонія утримується за рахунок коштів державного бюджету, а кошторис затверджується - управлінням.
Згідно з даним Положенням, Державна установа «Бердичівська виправна колонія (№70)» є неприбутковою організацією.
Таким чином, виплата, зокрема, індексації грошового забезпечення за спірний період, здійснюються позивачем виключно за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Так, відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Водночас, в силу положень пункту 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
На виконання рішення суду від 07.03.2025 у справі №240/6949/24 позивач здійснив нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, що підтверджується наявним у матеріалах справи обрахунком від 11.08.2025 №94. Водночас, виплата не здійснена у зв'язку з відсутністю відповідних коштів.
Такі причини на виконання рішення суду, суд вважає поважними, оскільки грошові кошти не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, що боржник не надав підтвердження щодо виконання рішення суду в повному обсязі, оскільки частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" чітко визначено, що постанова про накладення штрафу виноситься у разі невиконання рішення саме без поважних причин.
Тобто, навіть встановивши, що рішення суду у виконавчому провадженні виконане боржником не в повному обсязі, відповідач зобов'язаний пересвідчитись, що таке невиконання здійснене боржником без поважних причин. Без встановлення вказаних обставин у відповідача не виникають правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу.
Невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що рішення суду в частині виплати нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням їх строків на суму невиплаченої індексації не виконано боржником з незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи спірну постанову відповідач не врахував докази вжиття позивачем всіх заходів у межах своїх повноважень для повного виконання рішення суду.
За таких обставин, часткове невиконання судового рішення позивачем з незалежних від нього причин (через відсутність відповідного фінансування із державного бюджету) є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 закону України "Про виконавче провадження", а відтак прийняття державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу є неправомірним.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13-а) від 24.01.2018 та №814/2655/14 від 21.02.2018 та постанові від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова старшого державним виконавцем Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженню №78818163 про накладання на Державну установу "Бердичівська виправна колонія (№70)" штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 КАС України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" (вул. Низгірецька, буд.1,м. Бердичів,Житомирська обл., Бердичівський р-н,13306. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08563330) до Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Європейська, 128,м. Бердичів,Житомирська обл., Бердичівський р-н,13306. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35006362) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гладишко О.М. від 03.09.2025 ВП №78818163 про накладення штрафу на Державну установу "Бердичівська виправна колонія (№70)" у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути на користь Державної установи "Бердичівська виправна колонія (№70)" за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського відділу державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Липа
11.12.25