11 грудня 2025 року м. Житомир справа № 826/14585/16
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтичне підприємство СПРАТЛІ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Фармацевтичне підприємство СПРАТЛІ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 № 0026151201 і № 0026171201.
В обгрунтування своїх вимог зазначив, що на підставі спірних рішень відповідач протиправно нарахував штраф по податку на додану вартість за несвоєчасну, на його думку, сплату грошових зобов'язань по податковим деклараціям тоді, як позивач таке прострочення сплати не допускав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2016 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Житомирським окружним адміністративним судом за належністю та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Черноліхову С.В.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
06.11.2025 суд замінив відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, оскільки ТОВ «Фармацевтичне підприємство СПРАТЛІ» подало до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за 2014-2015 роки, на підставі яких нарахування і погашення податкових зобов'язань відбулося із прострочення встановлених законом строків.
У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач в порушення законодавчих норм не здійснив заходи щодо відмежування узгоджених та не узгоджуваних (оскаржуваних) податкових зобов'язань, тим самим порушим законні права та інтереси позивача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 15.03.2016 посадовою особою Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання ПРАТ «СПРАТЛІ», за результатами якої складений акт від 15.03.2016 №1622/26-52-12-01-14-20069005.
Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну сплату товариством податку на додану вартість, розмір якого визначено у податкових деклараціях.
В додатках до акту перевірки у вигляді таблиці зазначено розрахунок штрафної санкції у розмірі 20% - 16967,24 грн, у розмірі 10 % - 1564,11 грн.
На підставі вказаного вказаного акту перевірки 15.03.2016 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» № 0026151201 про нарахування штрафу в розмірі 20% у сумі 16967,24 грн і № 0026171201 про нарахування штрафу в розмірі 10% у сумі 1564,11 грн.
Позивач оскаржував ці повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак його скарги були залишені без задоволення.
Вважаючи такі повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Згідно з приписами пп.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України).
Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За несплату платником самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, відповідальність передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, платники податків зобов'язані своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату податків та зборів.
При цьому, у разі несплати або несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, такому платнику податків нараховується штраф у розмірах, які визначені приписами чинного законодавства.
Як зазначає відповідач, підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є висновки про несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість, а саме:
- 18.04.2014 подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року (реєстраційний №9021802746 від 18.04.2014), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 47 072,00 гривень. 30.04.2014 проведено нарахування у сумі 47 072,00 грн, 30.04.2014 погашено борг - у сумі 42 169,83 грн згідно з платіжним дорученням від 30.04.2014 №207 за рахунок переплати, 29.05.2014 погашено борг у сумі 4 902,17 грн згідно з платіжним дорученням від 29.05.2014 №264 (з затримкою 25 днів, термін сплати- 30.04.2014);
- 19.05.2014 подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року (реєстраційний №9028327317 від 19.05.2014), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 39 044,00 гривень. 30.05.2014 проведено нарахування у сумі 39 044,00 грн, 28.07.2014 погашено борг: у сумі 9 706,14 грн згідно з платіжним дорученням від 28.07.2014 №377, 30.07.2014 погашено борг у сумі 20 000,00 грн згідно з платіжним дорученням від 30.07.2014 №379, 26.08.2014 погашено борг у сумі 9 337,86 грн згідно з платіжним дорученням від 26.08.2014 №428. Тобто, погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2014 року відбувалось з порушенням граничного терміну сплати (30.05.2014), погашено з затримкою на 57 днів, на 59 днів та на 86 днів відповідно;
- 18.06.2014 року подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року (реєстраційний №9034625532 від 18.06.2014), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 23 208,00 гривень. 30.06.2014 проведено нарахування у сумі 23 208,00 грн, 26.08.2014 погашено борг у сумі 13 693,41 грн згідно з платіжним дорученням від 26.08.2014 №428, 30.09.2014 погашено борг у сумі 9 514,59 грн згідної платіжним дорученням від 30.09.2014 №498. Тобто, погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014 року відбувалось з порушенням граничного терміну сплати (30.06.2014), погашено з затримкою на 57 днів та на 92 дні відповідно;
- 18.07.2014 подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року (реєстраційний №9041577477 від 18.07.2014), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 36 099,00 грн (термін сплати 30.07.2014). 30.07.2014 проведено нарахування у сумі 36 099,00 грн, 30.09.2014 погашено борг у сумі 19 758,75 грн згідно з платіжним дорученням від 30.09.2014 №498 (з затримкою 62 дні), 10.10.2014 погашено борг у сумі 12 690,00 грн та у сумі 3 650,25 грн на підставі внесення в ІКП судової ухвали від 25.11.2013 №826/18398/13-а (надійшла з запізненням по скасованому акту минулих періодів);
-18.09.2014 подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року (реєстраційний №90536995648 від 18.09.2014), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 30 184,00 грн (термін сплати 30.09.2014). 30.09.2014 проведено нарахування у сумі 30 184,00 грн, 10.10.2014 погашено борг у сумі 1 135,75 грн, у сумі 5 640,00 грн, у сумі 5 640,00 грн, у сумі 5 640,00 грн, у сумі 5 640,00 грн на підставі внесення в ІКП судової ухвали від 25.11.2013 №826/18398/13-а (надійшла з запізненням по скасованому акту минулих періодів), 10.10.2014 погашено борг у сумі у сумі 3 662,80 грн, згідно з платіжним дорученням від 10.10.2014 (з затримкою 10 днів). 22.10.2014 погашено борг у сумі 1 752,00 грн згідно з платіжним дорученням від 22.10.2014 №564 (з затримкою 22 дні). 26.01.2015 погашене борг у сумі 1 073,45 грн згідно з платіжним дорученням від 26.01.2015 №27 (з затримкою 118 днів);
-17.10.2014 подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 року (реєстраційний №9060069578 від 17.10.2014), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 1 752,00 грн термін сплати 30.10.2014). 30.10.2014 року проведено нарахування у сумі 1 752,00 грн, 26.01.2015 погашено борг у сумі 1 752,00 грн, згідно з платіжним дорученням від 26.01.2015 №27 (з затримкою 88 днів);
-19.02.2015 подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року (реєстраційний №9018693548 від 19.02.2015), в якій задекларовано суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету у розмірі 36 255,00 грн (термін сплати 02.03.2015). 02.03.2015 року проведено нарахування у сумі 36 255,00 грн, 02.03.2015 погашено борг у сумі 33 575,99 грн за рахунок переплати згідно з платіжними дорученнями від 03.03.2015 №91, №96, №99, №101. 13.03.2015 погашено борг у сумі 2679,01 грн згідно з платіжним дорученням від 13.03.2015 №123 (з затримкою 11 днів).
Враховуючи зазначене вище контролюючим органом зроблено висновок про те, що сплата задекларованого ПДВ за березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень 2014 року та січень 2015 року відбувалась з порушенням встановленого строку сплати, а саме з затримкою як менше 30 днів, так і більше 30 днів.
Як вбачається з матеріалів справи, сплачені позивачем по вищевказаним платіжним дорученням суми податку на додану вартість за відповідні періоди були зараховані контролюючим органом у погашення податкового боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість за попередні періоди.
Так, постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2013 року по справі № 826/18398/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0002072201 від 31.07.2013. Вказаним рішенням Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 63 450,00 грн (за основним платежем - 50 760,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 690,00 грн).
Як зазначила ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві у своєму листі від 19.11.2015, на момент сплати податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ за березень-вересень 2014 року, грудень 2014 року-січень 2015 року було нараховано податковий борг та штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню № 0002072201 від 31.07.2013, яке було виключено з обліку донарахувань лише у 2015 році. Але при цьому не враховано та не списано нараховану пеню за несвоєчасну сплату по податковим деклараціям протягом березня-вересня 2014 року, грудня 2014 року-січня 2015 року.
Тобто, контролюючий орган зараховував сплачені позивачем по податковим деклараціям з ПДВ за березень-вересень 2014 року, грудень 2014 року-січень 2015 року кошти в рахунок погашення боргу, що виник, на думку відповідача, на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002072201 від 31.07.2013, яке було не узгодженим.
Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Згідно із п.131.2 ст.131 Податкового кодексу України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Оскільки відповідачем не доведено, що позивач мав заборгованість зі сплати податку на додану вартість, а нарахування податковим органом штрафних санкцій на поточні платежі позивача було зумовлено виключно зарахуванням поточних платежів у погашення неузгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого по податковому повідомленню-рішенню № 0002072201 від 31.07.2013, що суперечить положенням Податкового кодексу України, бо воно було неузгодженим, тому за таких обставин суд вважає, що відповідачем було безпідставно нараховано позивачу на підставі спірних податкових повідомлень-рішень загальну суму штрафних санкцій у розмірі 18531,35 грн.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Натомість, позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство СПРАТЛІ» (вул. І.Дзюби, 3, м. Київ, 03134, код ЄДРПОУ 20069005) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 № 0026151201 і № 0026171201.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтичне підприємство СПРАТЛІ» судовий збір у розмірі 2756,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
11.12.25