Ухвала від 10.12.2025 по справі 640/23946/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

10 грудня 2025 року м. Житомир справа № 640/23946/20

категорія 113030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Громадянин Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України, третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення від 31 серпня 2020 року № 362-20 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 рок № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа № 640/23946/20 передана на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року справу № 640/23946/20 прийнято до провадження Житомирського окружного адміністративного суду.

17 квітня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення ДМС, у якому відповідач повідомив про те, що за результатом перевірки за допомогою інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан) встановлено, що 01 березня 2022 року ОСОБА_1 виїхав з території України, перетнувши державний кордон України через ПП "Шегині" в напрямку Польщі (що підтверджено скріншотом відомостей з бази даних). Як зазначає відповідач, громадянин Хаміді ОСОБА_2 звертався 09 лютого 2022 року з метою продовження довідки № 012255 про звернення за захистом в Україні, строк дії якої було продовжено до 09 травня 2022 року; а по закінченню строку дії довідки за наданням захисту в Україні до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не звертався.

Ухвалою від 08 жовтня 2025 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 29 жовтня 2025 року.

У судове засідання 29 жовтня 2025 року сторони та третя особа не з'явились, про причини суд не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджено доказами в матеріалах справи. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи та неповідомленням про причини, за відсутності жодних заяв та клопотань, у тому числі про розгляд справи за їх відсутності, суд визнав неявку учасників справи без поважних причин та відклав судове засідання на 10 грудня 2025 року.

У судове засідання 10 грудня 2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджено доказами в матеріалах справи. Згідно з нормою частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось та в силу положень частини дев'ятої статті 205 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Суд констатує, що позивач у судове засідання повторно не з'явився, про причини суд не повідомив, жодних клопотань не подав як і заяви про розгляд цієї справи за його відсутності. Про дату, час та місце судового розгляду позивач повідомлявся належним чином: направленням повісток про виклик рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак щоразу до суду повертались поштові конверти без вручення адресату.

Отже, суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судових засідань у цій справі, однак, за відсутності жодних повідомлень/заяв/клопотань, неявки у судові засідання 29 жовтня та 10 грудня 2025 року не є з поважних причин.

Тому, визначаючись щодо заявленого позову суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 55 Основного Закону кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу; обов'язковість судового рішення.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондує приписам пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до яких суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Суд також зауважує, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, певної відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

Аналогічний правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 20 липня 2023 року у справі № 9901/439/21, від 08 лютого 2024 року № 990/89/23.

Позивач наведених принципів не дотримався і, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, у розумінні статей 124, 126 КАС України, у судові засідання не прибув без поважних причин, й жодним чином не виявив зацікавленості судовим розглядом цієї справи.

Вирішуючи розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін суд керувався, насамперед, необхідністю вислухати всі сторони з метою повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі та правильного її вирішення.

Проте позивач, як ініціатор судового провадження, представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечив, що, виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду.

З огляду на повторне незабезпечення позивачем прибуття у судове засідання без поважних причин та, водночас, неповідомлення жодних причин неявки, за відсутності заяви про розгляд справи без участі позивача та ненаполяганні відповідача на подальшому розгляді цієї справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись статтями 205, 240, 266 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31 серпня 2020 року № 362-20, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Г. Приходько

Повний текст ухвали виготовлено 10 грудня 2025 року.

10.12.25

Попередній документ
132518229
Наступний документ
132518231
Інформація про рішення:
№ рішення: 132518230
№ справи: 640/23946/20
Дата рішення: 10.12.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; біженців
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.12.2025)
Дата надходження: 17.02.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
29.10.2025 12:20 Житомирський окружний адміністративний суд
10.12.2025 11:20 Житомирський окружний адміністративний суд