про залишення позовної заяви без розгляду
10 грудня 2025 року м. Житомир справа № 640/29770/20
категорія 113030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Громадянка Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної міграційної служби України про визнання протиправним рішення відповідача від 24 липня 2020 року № 312-20 про відмову у визнанні біженкою або особою, яка потребує додаткового захисту та зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачці статусу біженки або додаткового захисту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А).
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (надалі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 рок № 399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа № 640/29770/20 передана на розгляд та вирішення Житомирському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року справу № 640/29770/20 прийнято до провадження Житомирського окружного адміністративного суду.
04 квітня 2025 року до суду через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовна заяву, у якому відповідач повідомив про те, що за результатом перевірки за допомогою інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система Аркан) встановлено, що 04 березня 2022 року Фарукі Сіма Гулам Рахман виїхала з території України, перетнувши державний кордон України через ПП "Устилуг" в напрямку Польщі (що підтверджено скріншотом відомостей з бази даних). Як зазначає відповідач, громадянка Фарукі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була документована 18 лютого 2021 року довідкою про звернення за захистом в Україні № 012295 строком дії до 18 лютого 2022 року й по закінченню строку дії довідки за наданням захисту в Україні до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не зверталась (про продовження строку дії).
Ухвалою від 08 жовтня 2025 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи по суті призначено на 29 жовтня 2025 року.
У судове засідання 29 жовтня 2025 року з'явився представник відповідача Машкевич В.В. (у режимі відеоконференції); представник третьої особи до суду не з'явився, про причини суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду третя особа повідомлена належним чином із врученням повістки 21 жовтня 2025 року, що підтверджено доказами в матеріалах справи.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, про причини суд не повідомила, жодних заяв чи клопотань не подала; про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, що підтверджено доказами в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання позивачки та неповідомлення про причини, відсутності жодних заяв та клопотань, у тому числі про розгляд справи без участі позивачки, судове засідання відкладено на 10 грудня 2025 року.
У судове засідання 10 грудня 2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджено доказами в матеріалах справи. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось та в силу положень частини дев'ятої статті 205 КАС України суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд констатує, що позивачка у судове засідання повторно не з'явилась, про причини суд не повідомила, жодних клопотань не подала як і заяви про розгляд цієї справи за її відсутності. Про дату, час та місце судового розгляду позивачка повідомлялась належним чином: направленням повісток про виклик рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак щоразу до суду повертались поштові конверти без вручення адресату.
Отже, суд вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами КАС України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивачки про час, місце та дату судових засідань у цій справі, однак, за відсутності жодних повідомлень/заяв/клопотань, неявки у судові засідання 29 жовтня та 10 грудня 2025 року не є з поважних причин.
Тому, визначаючись щодо заявленого позову суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 55 Основного Закону кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу; обов'язковість судового рішення.
Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини п'ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондує приписам пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до яких суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Суд також зауважує, що загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, певної відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Аналогічний правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 20 липня 2023 року у справі № 9901/439/21, від 08 лютого 2024 року № 990/89/23.
Позивачка наведених принципів не дотрималась і, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судових засідань, у розумінні статей 124, 126 КАС України, у судові засідання не прибула без поважних причин, й жодним чином не виявила зацікавленості судовим розглядом цієї справи.
Вирішуючи розглядати справу у судовому засіданні з викликом сторін суд керувався, насамперед, необхідністю вислухати всі сторони з метою повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі та правильного її вирішення.
Проте позивачка, як ініціатор судового провадження, представництва власних інтересів під час її розгляду не забезпечила, що, виходячи із характеру спірних правовідносин, обсягу обставин, які необхідно встановити для повного та всебічного розгляду справи, перешкоджає її розгляду.
З огляду на повторне незабезпечення позивачкою прибуття у судове засідання без поважних причин та, водночас, неповідомлення жодних причин неявки, за відсутності заяви про розгляд справи без участі позивачки та ненаполяганні відповідача на подальшому розгляді цієї справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 205, 240, 266 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24 липня 2020 року № 312-20, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.Г. Приходько
Повний текст ухвали виготовлено 10 грудня 2025 року.
10.12.25