Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2025 року Справа№200/8390/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправним рішення про відмову, оформлене протоколом комісії № 33 від 24.10.2025 року, у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язання розглянути повторно заяву з нотаріально засвідченими копіями документів - додатками до неї, згідно якої військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне вмотивоване рішення.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку відповідача.
Вказує, що позивач є здобувачем вищої освіти у Вищій школі внутрішньої безпеки в м. Лодзі, у Польщі.
Позивачем направлено на адресу відповідача заяву від 01.08.2025 року про відстрочку від мобілізації на підставі пункту першого частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із відповідними належними додатками, які підтверджують факт здобуття вищої освіти у іноземному вищому навчальному закладі та ще з однією заявою, додатками разом з супровідним листом від 20.08.2025 року.
14.08.2025 року за №09/7589 ІНФОРМАЦІЯ_2 (комісією, протоколом від 14.08.2025 року №24) було відправлено відповідь на звернення - повідомлення від року, з наступною відмовою: «у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зазначає, що 06.10.2025 року за №09/8931 ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено відповідь на адвокатський запит: «заява та документи громадянина ОСОБА_1 від 20.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили»; «згідно з додатком 5 до Порядку документи, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів вищої освіти - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти».
24.10.2025 року за №09/9265 позивачем отримане Повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення комісії, оформлене протоколом від 24.10.2025 року № 33 - комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причиною відмови зазначено: «у зв'язку з тим, що відсутня довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 до пункту 1 частини 3. Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку».
Вважає рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом комісії № 33 від 24.10.2025 року, протиправним, який суперечить вимогам закону та порушує його права, тому просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем не надано письмового відзиву, тому суд на підставі ч.6 ст. 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , виданим 20.10.2015 року.
Позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку відповідача, що не спростовується сторонами та доведено витягом з мобільного застосунку Резерв+. Згідно вказаного витягу позивач з 06.04.2025 року перебуває у розшуку.
Позивач, з метою оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідною заявою з додатками від 01 серпня 2025 року, а також ще з однією заявою, додатками супровідним листом від 20.08.2025 року.
Крім того, позивачем через представника було направлено адвокатський запит від 26.09.2025 року для з'ясування причин ненадання відстрочки ОСОБА_1 .
Також 20.10.2025 року було направлено адвокатський запит разом з заявою та супровідним листом від 20.10.2025 року.
Позивачем до раніше поданих заяв були додані всі необхідні документи, які підтверджують його навчання за денною формою освіти у Вищій школі внутрішньої безпеки у м. Лодзь, Республіка Польща та здобуття ним першого ступеню вищої освіти (бакалаврський), який вищий за рівень освіти, здобутий позивачем раніше (диплом молодшого спеціаліста НОМЕР_2 від 28 червня 2018 року).
До заяви було додано наступні додатки: - копія паспорту громадянина ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 ; - копія РНОКПП позивача; - копія витягу з реєстру територіальної громади; - копія Витягу з Резерв + військовозобов'язаного ОСОБА_1 ; - копія контракту на навчання за програмою «Подвійний диплом» у Вищій школі внутрішньої безпеки в м. Лодзь, Республіка Польща та Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» від 01 вересня 2024 року за денною формою навчання; - копія платіжних інструкцій від АТ «Приватбанк» щодо оплати за навчання за академічний рік 2024/2025 від платника, громадянина України ОСОБА_1 ; - нотаріально посвідчені копії документів польською мовою, виданих Вищою школою внутрішньої безпеки в м. Лодзь, Республіка Польща, а саме: копія рішення про зарахування іноземної особи на навчання від 27 вересня 2024 року на період з 01.10.2024 року до 30.09.2027 року; - нотаріально посвідчена копія рішення про зарахування на навчання студента ОСОБА_1 від 27 вересня 2024 року на навчання на академічний рік 2024/2025; - нотаріально посвідчена копія довідки про статус студента ОСОБА_1 від 27 вересня 2024 р.; - копія студентського квитка ОСОБА_1 ; - копія виписки з Реєстру документів про освіту ЄДЕБО щодо документів про освіту ОСОБА_1 ; - копія атестату про повну загальну освіту НОМЕР_3 та додатку до атестату НОМЕР_4 ; - копія свідоцтва про базову загальну середню освіту НОМЕР_5 та додатку до свідоцтва НОМЕР_6 ; - копія диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_2 та додаток до диплому № НОМЕР_7 .
Крім цього, позивачем було додано супровідний лист, в якому повідомлено, що позивач не позбавлений права на подання засобами поштового зв'язку заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з доданими до неї документами.
14.08.2025 року за №09/7589 ІНФОРМАЦІЯ_2 (комісією, протоколом від 14.08.2025 року №24) було відправлено відповідь на звернення - повідомлення від року, з наступною відмовою: «у зв'язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, що унеможливлює здійснення перевірки підстав для надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, яка здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки відповідно до частини 7 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
06.10.2025 року за №09/8931 ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено відповідь на адвокатський запит про те, що заява та документи громадянина ОСОБА_1 від 20.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходила.
Згідно з додатком 5 до Порядку документи, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів вищої освіти - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
24.10.2025 року за №09/9265 позивачем отримане Повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення комісії, оформлене протоколом від 24.10.2025 року № 33 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причиною відмови зазначено: відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 до пункту 1 частини 3.
Згідно з довідкою від 25.09.2024 року ОСОБА_2 є студентом І ступеня магістра, на денній формі навчання в Університеті внутрішньої безпеки в м. Лодзь. Навчання розпочалося 01.10.2024 року. Термін закінчення навчання 30.09.2027 року.
Навчання позивача у Польщі на денній формі навчання в Університеті внутрішньої безпеки в м. Лодзь підтверджується також довідкою про статус студента від 25.09.2024 року та рішенням про прийняття на навчання від 25.09.2024 року.
Судом встановлено, що згідно з Протоколом № 33 від 24.10.2025 року засідання комісії з питань наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення ІНФОРМАЦІЯ_1 підставою відмови відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є - відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Отже, спірним питанням даної справи є надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку із навчанням позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України визначено, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено та на момент розгляду справи, триває.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
За приписами ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» унормовано що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
За нормою ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» розрізняють наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації. (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
За приписами ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені категорії осіб, які мають право отримати відстрочку під час мобілізації та підстави такої відстрочки.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Таким чином, у відповідності до зазначених вище норм права, суд висновує, що студенти, які навчаються на денній формі у передвищому або професійно-технічному або вищому закладі освіти мають право на відстрочку під час мобілізації при документальному підтвердженні вказаної підстави.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 Положення № 154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відтак, обов'язки щодо мобілізації на військову службу за призовом, встановлення відстрочок покладені, зокрема на відповідача.
За нормою ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до вказаної норми Закону №3543-XII Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 року №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
За приписами п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Таким чином, комісія, яка розглядає питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період є міжвідомчою комісією без статусу юридичної особи, до складу якої входять як представники центрального органу влади (керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу)), так і відповідного місцевого органу державної влади (представники районної (міської) державної (військової) адміністрації), і яка діє при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, вказаними вище нормами передбачено, що військовозобов'язаний має право на особисте подання на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяви за встановленою формою з доданими до неї документами, які підтверджують право на відстрочку, а комісії, утворені при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зобов'язані, зокрема, вивчити отриману заяву та додані до неї документи, оцінити законність підстав для надання відстрочки, й фактично розглянути такі документи протягом семи днів з дати їх надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Така комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, що оформляються протоколом. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за встановленою формою.
Судом встановлено, що позивач 01.08.2025 року звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як зазначено вище, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачем додано такі документи: копія паспорту ОСОБА_1 ; - копія РНОКПП позивача; - копія витягу з реєстру територіальної громади; - копія витягу з додатку Резерв + військовозобов'язаного ОСОБА_1 ; - копію контракту на навчання за програмою «Подвійний диплом» у Вищій школі внутрішньої безпеки в м. Лодзь, Республіка Польща та Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» від 01 вересня 2024 року за денною формою навчання; - копія платіжних інструкцій від АТ «Приватбанк» щодо оплати за навчання за академічний рік 2024/2025 від платника, громадянина України ОСОБА_1 ; - нотаріально посвідчені копії документів польською мовою, виданих Вищою школою внутрішньої безпеки в м. Лодзь, Республіка Польща, а саме: копія рішення про зарахування іноземної особи на навчання від 27 вересня 2024 року на період з 01.10.2024 року до 30.09.2027 року; - нотаріально посвідчена копія рішення про зарахування на навчання студента ОСОБА_1 від 27 вересня 2024 року на навчання на академічний рік 2024/2025; - нотаріально посвідчена копія довідки про статус студента ОСОБА_1 від 27 вересня 2024 р.; - копія студентського квитка ОСОБА_1 ; - копія виписки з Реєстру документів про освіту ЄДЕБО щодо документів про освіту ОСОБА_1 ; - копія атестату про повну загальну освіту НОМЕР_3 та додатку до атестату НОМЕР_4 ; - копія свідоцтва про базову загальну середню освіту НОМЕР_5 та додатку до свідоцтва НОМЕР_6 ; - копія диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_2 та додаток до диплому № НОМЕР_7 .
Згідно з протоколом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 33 від 24.10.2025 року засідання комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу відмовлено, підстава відмови відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - відсутність довідки про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти».
Надаючи оцінку підставам відмови позивачеві у наданні відстрочки, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.
Суд зазначає, що згідно з довідками Вищої школи внутрішньої безпеки в м. Лодзь, Республіка Польща від 27.09.2024 року про статус студента та про зарахування іноземної особи на навчання ОСОБА_1 є студентом 1 курсу (бакалавр) на денній формі навчання. Навчання розпочалося 01.10.2024 року. Термін закінчення навчання - 30.09.2027 року.
Навчання позивача у Польщі на денній формі навчання Вищої школи внутрішньої безпеки в м. Лодзь підтверджується також рішенням про зарахування ОСОБА_1 на навчання від 27.09.2024 року.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що ним до заяви від 01.08.2025 року не було додано довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №752 від 13.07.2011 року створено Єдину державну електронну базу з питань освіти.
Єдина державна електронна база з питань освіти є автоматизованою системою збирання, реєстрації, оброблення, зберігання та захисту відомостей та даних з питань освіти.
Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є держава Україна, розпорядником Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс».
Таким чином, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Оскільки позивач є студентом другого курсу денної форми навчання Вищої школи внутрішньої безпеки в м. Лодзь, та цей навчальний заклад не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не може сформувати довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560, тому позивач не може бути позбавлений права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з цим, відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
У рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Тобто, суд вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Суд зауважує, що саме наявність такої інформації, як послідовності здобуття освіти має бути перевірена відповідачем при розгляді заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII, тому на підставі наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 01.08.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, дії відповідача у спірних правовідносинах не відповідають визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності.
Беручи до уваги викладене, з метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням висновків суду, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статей 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом комісії № 33 від 24.10.2025 року про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2025 року з нотаріально засвідченими копіями документів - додатками до неї та прийняти відповідне вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 грудня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова