10 грудня 2025 року Справа 160/34752/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира військової частини НОМЕР_1 2-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира військової частини НОМЕР_1 2-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ про призов сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації від 05 жовтня 2025 року №7214;
- визнати незаконною дію ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на військову службу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 скасувати незаконний наказ про призов сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною третьою статті 5 КАС України визначено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Предметом позову є правовідносини, які виникли між військовозобов'язаним ОСОБА_2 , який набув статус військовослужбовця, та ІНФОРМАЦІЯ_5 , командиром Військової частини НОМЕР_1 2-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за обставин призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Згідно пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" під час дії воєнного стану, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) - необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Відповідно до положення п.233 Порядку про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах належним позивачем у справі буде військовослужбовець, який проходить військову службу та рапорт про звільнення якого не задоволено його командуванням.
Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що до суду звернулася мати військовозобов'язаного, який набув статус військовослужбовця, з вимогою до відповідачів про скасування наказу про призов на військову службу, тобто особа, яка не є стороною правовідносин, що виникли за обставин призову на військову службу під час мобілізації в особливий період та продовжують існувати під час проходження публічної служби.
За правилами частини першої та другої статті 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини першої ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:
- уточнену позовну заяву із зазначенням належних сторін та інших учасників справи з дотриманням вимог ст. 160 КАС України;
- заяву первинного позивача - ОСОБА_1 про заміну первинного позивача належним позивачем;
- письмову згоду особи, якій належить право вимоги у цій справі - ОСОБА_2 , на його участь у справі як належного позивача.
За приписами частини третьої ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира військової частини НОМЕР_1 2-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- уточнену позовну заяву із зазначенням належних сторін та інших учасників справи з дотриманням вимог ст. 160 КАС України;
- заяву первинного позивача - ОСОБА_1 про заміну первинного позивача належним позивачем;
- письмову згоду особи, якій належить право вимоги у цій справі - ОСОБА_2 , на його участь у справі як належного позивача.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець