09 грудня 2025 рокуСправа №160/9739/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача, яка подана у порядку статті 383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01.01.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/2816/24 без врахування статті 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ "Про державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року в адміністративній справі № 160/9739/25 повернуто апелянту.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року набрало законної сили 30.09.2025 року.
Судом на виконання рішення суду видано виконавчий лист.
15.08.2025 року відкрито виконавче провадження ВП № 78701932, копія постанови міститься у матеріалах справи.
Позивач подав заяву у порядку статті 383 КАС України, у якій вказує на бездіяльність відповідача, оскільки 05.11.2025 року на пенсійну картку позивача прийшла пенсія, як і у всі попередні місяці у сумі 31108,81грн, що однозначно свідчить про те, що ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не виконало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/9739/25 від 11.06.2025 року щодо виплати пенсії без обмежувальних коефіцієнтів згідно з ПКМУ №1 від 03.01.2025.
Ухвалою суду від 28.11.2025 року заяву позивача призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.12.2025.
04.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла заява (вх. №65076/25) про надання паперової копії рішення суду, яке набрало законної сили.
08.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №65607/25). У вказаному клопотанні позивач зазначає, що після подання заяви за ст. 383 КАС України, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області офіційно здійснив перерахунок пенсії у відповідності до рішення суду, визначив розмір пенсії у сумі 48 118,53 грн та зазначив загальну суму заборгованості, що відображена в особистому кабінеті позивача на вебпорталі ПФУ.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач просив суд здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження (вх. №101349/25).
Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вищевказану заяву ОСОБА_1 в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, за частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 N 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У Рішенні від 30.06.2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, контроль за виконанням рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Станом на день розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, суд зазначає про наявність обставин, які не свідчать про те, що відповідач порушує законні права та інтереси позивача, ухиляючись від виконання ним дій зобов'язального характеру.
Рішення суду від 11.06.2025 року зобов'язано відповідача вчинити наступне:
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити з 01.01.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/2816/24 без врахування статті 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ "Про державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.11.2025 №62859-43407/К-01/8-0400/25, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №160/9739/25 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та з 01.01.2025 нараховано пенсію без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» без обмеження максимальним розміром.
Після перерахунку за рішенням суду розмір пенсії станом на 01.01.2025 складає 48 118,53 грн. Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.01.2025 по 29.09.2025 складає 152 520,49 грн. Доплата пенсії з дати набрання рішенням суду законної сили, а саме з 30.09.2025 по 30.11.2025 складає 34 586,43 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1152 “Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік».
Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 , який обчислено на виконання зазначеного рішення суду, станом на 01.12.2025 складає 48 118,53 грн.
Виплата сум пенсії, визначених рішенням суду, буде проводитися в межах наявних бюджетних асигувань.
Суд зазначає, що рішенням суду у даній справі не зобов'язано відповідача виплатити заборгованість за весь період часу, а лише зобов'язано відповідача поновити з 01.01.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/2816/24 без врахування статті 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ "Про державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.
Суд відзначає про відсутність обов"язку відповідача вчиняти дії, які не визначені рішенням суду.
За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача, яка подана у порядку статті 383 КАС України, оскільки судом не встановлено обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача.
Враховуючи вказане, суд наголошує, що у даному випадку, з метою ефективного виконання рішення суду та реалізації свого права на захист, позивач може звернутися до суду із заявою відповідно до ст. 378, тобто в порядку зміни способу виконання рішення.
Керуючись ст. 256, 256, 383 КАС України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана у порядку статті 383 КАС України відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Царікова