Рішення від 21.10.2024 по справі 160/22204/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 рокуСправа №160/22204/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровська обласна державна адміністрація Регіональної комісії з визначенням даних про заробітну плату працівник заробітку в зоні відчуження в 1986-1990 роках, третяі особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Регіональна комісія з визначенням даних про заробітку плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

16.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської обласної державної адміністрації Регіональної комісії з визначенням даних про заробітну плату працівник заробітку в зоні відчуження в 1986-1990 роках, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Регіональна комісія з визначенням даних про заробітку плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення за протоколом № 1 від 10.05.2023 року Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.05.2023 року за № 3687/0/192-23, протокол № 1 засідання центральної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 12.12.2023 року;

- зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію повернути на повторний перегляд заяву ОСОБА_1 з урахуванням клопотання від 19.07.2023 року, визначити дані про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року, надати довідку про фактичну заробітну плату за працю у третій зоні небезпеки на території третього та четвертого реакторів ЧАЕС.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року першої категорії, є особою з інвалідністю другої групи. З метою проведення перерахунку пенсії позивач звернувся до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з заявою про видачу довідки про заробітну плату у зоні відчуження. Проте, отримав відмову у зв'язку з відсутністю даних щодо номеру зони відчуження або населеного пункту у зоні відчуження. Вважаючи, що така бездіяльність відповідача порушує його право на соціальний захист, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.09.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.11.2021 року є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 року (Категорія 1) та є особою з інвалідністю та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської обласної державної адміністрації з заявою про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Заяву розглянуто Регіональною комісією з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 року Дніпропетровської обласної державної адміністрації та прийнято рішення від 10.05.2023 року №1, яким відмолено у видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження у зв'язку з відсутністю даних щодо номеру зони відчуження або населеного пункту у зоні відчуження у яких заявником виконувалась робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796), який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

На підставі п.2 ч.1 ст.14 Закону №796 позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має право на пільги і компенсації, зокрема, на пільги по обчисленню середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі Порядок №1210).

Відповідно до п.1 Порядку №1210 пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з п.1 Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886 (далі Типове положення №886), розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.

Відповідно до п.8 Типового положення №886 регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

До заяви додаються копії:

посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), виданого відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. №551 (з пред'явленням оригіналу);

архівної довідки про відсутність документів щодо оплати праці за ліквідованим підприємством, установою, організацією;

особового рахунка, розрахунково-платіжної відомості, табуляграми з планом рахунків (розшифрованими кодами) або довідки підприємства про фактично виплачену у 1986-1990 роках заробітну плату в зоні відчуження, у тому числі за її складовими, із зазначенням суми та дати виплати (за наявності);

довідки про періоди несення служби (виконання робіт), виданої військовою частиною (підприємством) або Галузевим державним архівом Міноборони, довідки Галузевого державного архіву CБУ, довідки інших архівних установ та архівів територіальних органів центральних органів виконавчої влади, Міністерства оборони Російської Федерації, витягу із журналу обліку виїздів у зону відчуження, в яких зазначаються дні виїзду на об'єкти (в населені пункти) зони відчуження;

документа, що підтверджує факт виконання робіт у зонах небезпеки зони відчуження, на об'єктах, місцевостях (населених пунктах) у 1986-1990 роках, визначених рішеннями Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (за наявності);

колективного договору або положення про оплату праці, що були чинними на підприємстві, в установі чи організації у відповідний період, інших документів про умови та режим роботи підприємства та заявника (із зазначенням змін, підсумованого обліку робочого часу та облікового періоду - місяць, квартал тощо), наказів по підприємству, інших документів заявника; табеля обліку робочого часу заявника в зоні відчуження або шляхового листа (за наявності), що засвідчені печаткою (у разі наявності) підприємства, у складі якого виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в якому зазначено час, фактично відпрацьований у зоні відчуження заявником.

Копії документів, які подаються заявником, засвідчуються в установленому порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких зберігаються оригінали таких документів.

Копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), засвідчення не потребує.

Голова регіональної комісії в день надходження письмової заяви забезпечує надсилання до державного реєстратора запиту щодо надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підприємство, установу, організацію, з якого було відряджено (призвано на військові збори) заявника.

Відповідно до п.9 Типового положення №886 про комісії за результатами опрацювання поданих заявником документів регіональна комісія у місячний строк з дати реєстрації заяви приймає рішення про достатність підстав для видачі довідки про заробітну плату. За бажанням заявника його може бути запрошено на засідання регіональної комісії.

Рішення регіональної комісії оформляється протоколом, який підписується її головою та присутніми на засіданні членами.

Форма довідки про заробітну плату встановлюється Мінсоцполітики.

На виконання п. 9 вказаного Типового положення наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 р. № 644 затверджена форма довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Зі змісту вказаної форми довідки вбачається, що до неї передбачено внесення Комісією інформації, зокрема, щодо: суми виплаченої заробітної плати; розміру коефіцієнта відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7; найменування населеного пункту зони відчуження; періоду роботи; посади; тарифної ставки (розцінка відрядна, оклад, посадовий оклад) та реквізити відповідної відомості; коефіцієнта.

Також, необхідно внесенні інформації у такі графи: «Зона небезпеки», «Кількість днів, годин», «Денна (годинна) тарифна ставка», «Кратність», «Доплата за роботу у надурочний час, години і сума», «Доплата за роботу у вихідні та святкові дні, години, сума».

Крім того, у формі довідки передбачено, що заробітна плата працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із якої визначається пенсія враховує такі складові: «Збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках», «Оплата праці за тарифними ставками (розцінками відрядними, окладами, посадовими окладами) за дні роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках», «Премії за діючими системами преміювання за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках (із зазначенням показника преміювання, розміру премії та підстави її виплати)», «Інші доплати та надбавки (за роботу у нічний час, за класність тощо із зазначенням розміру та підстави виплати).

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.11.2021 року є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 року ( Категорія 1) та є особою з інвалідністю та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Довідкою № 250 від 17.03.1993 року підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 24.07.1987 року по 24.08.1987 року, працював в районі 3 та 4 реакторів.

Згідно виписки з наказу № 35 позивача було відправлено у шляхове відрядження для будівлі доріг на будівельний майданчик села Горностайполь Чорнобильського району, Київської області

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106, десятикілометрова територія ЧАЕС на якій розташовані третій та четвертий реактори ЧАЕС відносилась до третьої - вищої зони небезпеки.

Згідно постанови РМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7, листа Держкомпраці УРСР від 10.07.1986 Х279-С оплата праці в розмірах, передбачених розпорядженнями РМ СРСР від 17.05.1986 №964 у ІІІ, ІІ, І зонах небезпеки проводилася у 5-4-3- кратному розмірі понад середньомісячну заробітну плату виходячи з 100 % тарифної ставки (оклад), встановленої за основним місцем роботи. Зони небезпеки були визначені рішенням Урядової комісії від 07.08.1986 року №87.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності до діючого на підприємстві положення про преміювання, наказу, розпорядження та інше.

Відтак, відмова у видачі позивачу довідки з підстав відсутності інформації щодо населених пунктів та об'єктів, на яких проводилась робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, суд вважає необґрунтованим.

Інших підстав відмови у видачі позивачу довідки про заробітну плату в зоні відчуження, рішення регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом від 10.05.2023 №1, не містить.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним вказаного рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повернути на повторний перегляд заяву ОСОБА_1 з урахуванням клопотання від 19.07.2023 року, визначити дані про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року, надати довідку про фактичну заробітну плату за працю у третій зоні небезпеки на території третього та четвертого реакторів ЧАЕС.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуженняв 1986-1990 роках, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність та скасувати рішення за протоколом № 1 від 10.05.2023 року Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.05.2023 року за № 3687/0/192-23, протокол № 1 засідання центральної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 12.12.2023 року;

Зобов'язати Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян Дніпропетровської обласної державної адміністрації повернути на повторний перегляд заяву ОСОБА_1 з урахуванням клопотання від 19.07.2023 року, визначити дані про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року, надати довідку про фактичну заробітну плату за працю у третій зоні небезпеки на території третього та четвертого реакторів ЧАЕС.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко

Попередній документ
132517748
Наступний документ
132517750
Інформація про рішення:
№ рішення: 132517749
№ справи: 160/22204/24
Дата рішення: 21.10.2024
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.03.2026)
Дата надходження: 03.03.2026
Предмет позову: Заява про виправлення описки в рішенні