09 грудня 2025 рокуСправа № 160/33335/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 046350004967 від 19.01.2022 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи по списку № 1 ( підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.,) з повним робочим днем під землею, періоди роботи з 28.12.1999 року по 28.05.2001р; з 13.06.2006 року по 15.08.2006р.; з 16.08.2006 року по 09.11.2007 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до заяви від 13.01.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності.
При цьому, в ухвалі суд наголосив, що позивач, звернувшись до суду 20.11.2025, фактично не погоджується з відмовою в перерахунку пенсії, викладеною у рішенні відповідача № 046350004967 від 19.01.2022.
Доводи позивача щодо обставин його обізнаності про порушення своїх прав судом відхилено оскільки при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Також суд наголосив, що факт звернення позивача із запитами та скаргами до Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів є лише фактом початку здійснення позивачем дії щодо реалізації своїх прав та не може свідчити про відсутність реальної можливості дізнатися про дійсний стан свого права. Позивач не посилається на обставини об'єктивного та непереборного характеру, які були б пов'язані з обмеженнями й становили реальні перешкоди дізнатись про наявність оскаржуваного рішення, значно утруднили або унеможливили своєчасне подання цього позову. На підтвердження існування таких обставин позивачем не подано жодних доказів, а їх наявність з матеріалів позову і доданих до нього документів, не вбачається.
Позивачем 01.12.2025 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач зазначив, що про порушення в розрахунку стажу дізнався коли отримав відповідь ПФУ на скаргу від 18.07.2025 № 27935-28034/С-03/8-2800/25 на звернення до ПФУ та на виконання доручення з Міністерства соціальної політики України (вх. № 30971/С-2800-25 від 20.06.2025). Позивачу стало відомо що спірний період за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі №160/4761/21 зарахували до пільгового стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058 періоди роботи на підприємстві ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» виробничому підрозділі “Шахтоуправління Павлоградське» з 28.12.1999 по 28.05.2001 та з 29.05.2006 по 09.11.2006, а не до стажу роботи по списку № 1 ( підземні) Постанова № 202 від 31.03.1994р. Такі дії ПФУ є тривалими. Протягом всього періоду з січня 2022р. по теперішній час, позивач постійно звертався до органів ПФУ, різними формами звернення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Разом з цим, суд наголошує, що факт звернення позивача із запитами та скаргами до Пенсійного фонду України та його структурних підрозділів є лише фактом початку здійснення позивачем дії щодо реалізації своїх прав та не може свідчити про відсутність реальної можливості дізнатися про дійсний стан свого права.
Позивач не посилається на обставини об'єктивного та непереборного характеру, які були б пов'язані з обмеженнями й становили реальні перешкоди дізнатись про наявність оскаржуваного рішення, значно утруднили або унеможливили своєчасне подання цього позову. На підтвердження існування таких обставин позивачем не подано жодних доказів, а їх наявність з матеріалів позову і доданих до нього документів, не вбачається.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, що наведені у позовній заяві, є неповажними та такими, що не підтверджені належними доказами.
Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду суд вважає за необхідне відмовити.
Приписами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню.
За змістом ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 122, ст. 169, ст. 294, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна