08 грудня 2025 рокуСправа №160/28407/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/28407/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 13814885) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 01.04.2025 №046550008964 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із врахуванням до страхового стажу періоду роботи в колгоспі у 1985-1998 роках згідно з архівною довідкою №202 від 24.02.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із врахуванням періодів трудової діяльності згідно з архівною довідкою №202 від 24.02.2025, починаючи з 26.03.2025.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-2 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком. Зазначає, що відповідач безпідставно не врахував архівну довідку при призначенні пенсії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/28407/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28407/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
23 жовтня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що не може бути зобов'язаний вчиняти дії на виконання рішення суду в даній справі.
28 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшло відзив, в якому відповідач-2 проти заперечує в повному обсязі. Зазначає, що правомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.04.2025 року №046550008964 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що пенсійним органом не враховано архівну довідку через скорочення по-батькові у ній.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
В матеріалах пенсійної справи позивача наявна архівна довідка від 24.02.2025 року №202, в якій наявні відомості про « ОСОБА_2 , (так у документі)». Довідка містить відомості про займану посаду, кількість відпрацьованих людиноднів, встановлений мінімум людиноднів та заробітну плату. Відомості наявні за 1986-2000 роки.
Також в наявності трудова книжка колгоспника позивача від 24.12.1988 року НОМЕР_2 , яка містить аналогічні відомості за цей же період.
Суд констатує формальний характер зауважень відповідача-2 до архівної довідки, оскільки з урахуванням наявних у трудовій книжці колгоспника позивача відомостей не виникає сумнівів у належності відповідної архівної довідки саме позивачу.
Окрім цього суд зазначає, що виявлені розбіжності не можуть мати своїм наслідком відмову у призначенні пенсії позивача, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №607/14668/16-а, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 року у справі №280/7020/22.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №580/4012/19.
Більш того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду 22.07.2021 року у справі № 240/7604/19, від 29.01.2024 року у справі №560/5001/21.
В цій справі відповідач обрав найменш сприятливий для особи спосіб правозастосування, оскільки маючи повноваження перевірити власні сумніви у достовірності спірної довідки таку перевірку не здійснив.
Отже, спірна довідка безпідставно не врахована відповідачем-2 при розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Водночас, в призначенні пенсії відмовлено і з інших підстав, щодо яких позовні вимоги не заявлено.
Більш того, відповідач наразі не реалізував наявних у нього повноважень, наприклад, щодо перевірки відомостей спірної архівної довідки, оскільки в цілому не визнав її як належне джерело відомостей для призначення особі пенсії. Як наслідок, наразі ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Щодо суб'єкта, якого належить зобов'язати вчинити відповідні дії, суд зазначає наступне.
Зобов'язання на вчинення дій належить покладати на того суб'єкта, поведінка або рішення якого визнається протиправною.
Аналогічне правозастосування здійснене у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2024 року у справі №240/505/24.
Тотожне правозастосування здійснене і Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 27.11.2024 року у справі №340/3630/24, від 11.03.2025 року у справі №160/30856/24.
Отже в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії до відповідача-1 слід відмовити.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжним документом від 03.10.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду.
Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 13814885) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 01.04.2025 року №046550008964, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.03.2025 року з урахуванням архівної довідки від 24.02.2025 року №202, а також з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко