10 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14791/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ПВР, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Кушніра С. С. від 12.11.2025 у виконавчому провадженні №78678568 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою старшого державного виконавця Відділу ПВР Кушніра С. С. від 12.11.2025 у виконавчому провадженні №78678568 за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №140/4427/25, яке набрало законної сили 22.07.2025, накладено на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф в розмірі 5 100,00 грн.
Позивач вказану постанову вважає такою, що не відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), з огляду на те, що на виконання рішення суду було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 01.02.2023 по 30.11.2025 складає 157 891,28 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. Державний виконавець не провів перевірку виконання рішення суду, не надав належної оцінки інформації про його виконання боржником та поважності причин існування заборгованості за рішенням суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Кушнір С. С. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваної постанови.
Вказав, що згідно заяви стягувача від 06.11.2025 за вх. № 4788/04.1-35, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №140/4427/25 виплату в розмірі 21 795,89 грн стягувач отримав лише - 05.08.2025, а в подальшому - 05.09.2025, 03.10.2025, 05.11.2025 отримував пенсію в розмірі - 16 917,58 грн, що підтверджується випискою по картковому рахунку стягувача (у додатку), що свідчить про невиконання боржником рішення.
Зазначив, що аналіз наданої сторонами інформації, відповідей на запити про стан виконання рішення свідчить, що рішення боржником не виконується, тому 12.11.2025 у зв'язку з невиконанням рішення суду, керуючись статтями 63, 75 Закону, державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5 100,00 грн на користь держави.
Третя особа ОСОБА_1 письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов до суду не подав.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала.
Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог ГУ ПФУ у Волинській області не визнав з підстав, наведених у відзиві.
Третя особа ОСОБА_1 вважає позовні вимоги безпідставними.
З урахуванням приписів частини третьої статті 268 КАС України, та враховуючи норму частини четвертої статті 229 КАС України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання учасників справи 10.12.2025 на 16:00, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду 20.06.2025 у справі №140/4427/25, за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю: зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 12 березня 2025 року за №54/16-54 (з урахуванням раніше виплачених сум).
22.07.2025 на виконання вказаного рішення суду, Волинський окружний адміністративний суд видав стягувачу ОСОБА_1 виконавчий лист за №4645/2025.
Постановою державного виконавця Відділу ПВР Новосада О.Ю. від 23.07.2025 ВП №78678568 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №4645/2025, виданого 22.07.2025 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Волинській області від 12 березня 2025 року за №54/16-54 (з урахуванням раніше виплачених сум).
Листом від 04.08.2025 №0300-0405-8/49992 у відповідь на вимоги державного виконавця, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ ПВР про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №140/4427/25, яке набрало законної сили 22.07.2025, в добровільному порядку Головним управлінням 22.07.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023. Сума заборгованості за період з 01.02.2023 по 30.11.2025 становить 157 891,28 грн, яка підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 06.11.2025 за вх. № 4788/04.1-35, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №140/4427/25 виплату в розмірі 21 795,89 грн стягувач отримав лише - 05.08.2025, а в подальшому - 05.09.2025, 03.10.2025, 05.11.2025 отримував пенсію в розмірі - 16 917,58 грн, що підтверджується випискою по картковому рахунку стягувача.
12.11.2025 постановою старшого державного виконавця Відділу ПВР Кушніра С. С. у ВП №78678568, за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №140/4427/25, яке набрало законної сили 22.07.2025, на підставі статей 63,75 Закону №1404-VIII, накладено на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф в розмірі 5 100,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Копію оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 12.11.2025 ВП №78678568 було скеровано позивачу листом від 14.11.2025 та боржником отримано 18.11.2025. Враховуючи, що позовну заяву подано до суду 28.11.2025, тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення ) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частинами другою статті 63 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Стаття 75 Закону №1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Такі обставини мають бути перевірені державним виконавцем.
Слід врахувати, що згідно з п. 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до пункту 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок №228), установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров'я також за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.
Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров'я також установлених затвердженими та погодженими у випадках, передбачених цим Порядком, планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 справа №560/523/19, від 24.01.2018 справа №405/3663/13-а, від 16.07.2018 справа №811/1469/18.
Суд зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини.
Накладення штрафу є заходом покарання, а тому можливість накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Таким чином, законодавець передбачає дві складові, які повинен здійснити державний виконавець перед тим, як застосувати до боржника штраф. По-перше, перевірити виконання рішення боржником та, по-друге, впевнитися, що рішення суду не виконане без поважних причин.
У постанові від 31.03.2021 у справі №360/3573/20 Верховний Суд зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом спору у цій справі є правомірність винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника, відтак факт невиконання без поважних причин боржником рішення суду, невжиття заходів з метою виконання рішення суду, є суттєвою обставиною, яка впливає на правильність вирішення спору.
З тексту оскаржуваної постанови старшого державного виконавця Відділу ПВР Кушніра С. С. від 12.11.2025 ВП №78678568 вбачається, що на підставі статей 63,75 Закону №1404-VIII накладено на боржника ГУ ПФУ у Волинській області штраф в розмірі 5 100,00 грн, за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №140/4427/25, яке набрало законної сили 22.07.2025, зокрема, на виконання цього рішення суду виплату в розмірі 21 795,89 грн ОСОБА_1 отримав лише - 05.08.2025, а в подальшому - 05.09.2025, 03.10.2025, 05.11.2025 отримував пенсію в розмірі - 16 917,58 грн.
Суд встановив, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду проводився з 01.08.2025, а Постановою КМУ від 17.09.2025 №1152 затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік,
Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Суд зауважує, що під час примусового виконання рішення суду відповідач жодним чином не перевірив правильність та підстави здійснення перерахунків пенсії.
Частиною 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22).
Однак відповідач не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, що під час примусового виконання рішення суду та прийняття оскарженої постанови ним вчинялися будь-які дії передбачені положеннями частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII.
Суд звертає увагу, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (пункт 3 Порядку №649).
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника (пункт 4 Порядку №649).
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (пункт 10 Порядку №649).
Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (пункт 11 Порядку №649).
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1) передбачено, що видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI плануються в межах коштів Державного бюджету України на фінансування пенсійних програм на відповідний рік. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
З викладеного висновується, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості.
В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що нарахований на виконання рішення суду розмір пенсії в сумі 21 795,89 грн був нарахований та виплачений пенсійним органом за 1 місяць і стягувач отримав 05.08.2025, однак у зв'язку із прийняттям ПКМУ №821, якою передбачено інші механізми виплати доплат до пенсії за рішеннями суду, які набрали законної сили та з інших джерел фінансування, де до розробки, впровадження таких доплат обласні управління пенсійного фонду не мають відношення, а лише через центральний апарат Пенсійного фонду, тому за останні три місяці стягувач отримував пенсію у старому розмірі. Лише в грудні 2025 року механізм виплати доплат до пенсій за рішеннями суду повноцінно почав функціонувати, де за даними відповідної програми, яку веде центральний офіс Пенсійного фонду відомо, що по стягувачу ОСОБА_1 є сформовані відомості про виплати різниці пенсії за минулі три місяці та за грудень 2025 року з таким розрахунком, що його щомісячний розмір пенсії становитиме 21 795,89 грн на виконання рішення суду. Відтак, зазначила, що будь-якої вини ГУ ПФУ у Волинській області при виплаті пенсії стягувачу без доплат не було, тому накладений штраф вважає протиправним.
Також, суд звертає увагу, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (абзац 1 пункту 1).
Пунктами 5 та 6 передбачено, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
При цьому, пункт 7 передбачає, що для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Тобто, ГУ ПФ України у Волинській області відповідно до вимог законодавства та в межах покладених на управління обов'язків та повноважень вжиті всі можливі заходи на виконання рішення суду. Рішення в частині виплати нарахованої доплати за попередній період залишається на даний час невиконаним у зв'язку з обов'язком пенсійного органу при виконанні таких рішень дотримуватися вимог Порядку №821.
Отже, у частині виплати доплати до пенсії на виконання рішення суду, таке невиконання мало місце з поважних причин та без наявності вини ГУ ПФУ у Волинській області, про що відповідача повідомлялося у листі від 04.08.2025.
З огляду на встановлені обставини справи суд висновує, що оскаржене постанова відповідача прийнята всупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» без достатніх на те підстав.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ГУ ПФУ у Волинській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.11.2025 у ВП №78678568 про накладення штрафу в розмірі 5 100, 00 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кушніра С. С. про накладення штрафу від 12.11.2025 у ВП №78678568.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 1; код ЄДРПОУ 43316386).
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич