(заочне)
11.12.2025
Справа № 522/17756/24-Е
Провадження № 2/522/878/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором.
10.10.2024 ТОВ «Санфорд Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Позивач просить суд:
- стягнути заборгованість в розмірі 15 959,17 грн. за кредитним договором №С-301-008181-19-980 від 04.06.2019.
06.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ). Конверт повернувся до суду неврученим. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином.
Позивач пояснює, що 04.06.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого вона отримала в кредит кошти та зобов'язалась їх повернути та сплатити відсотки.
16.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» укладено договір факторингу, за яким продано права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 .
Далі 29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу, за яким передано права вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 на суму 12 737,53 грн. За невиконання умов договору нараховано ще інфляційні втрати - 2 405,03 грн., 3% річних- 816,61 грн., Всього 15 959,17 грн.
Судом встановлено такі обставини справи.
04.06.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С-301-008181-19-980 в електронній формі, за умовами якого вона отримала в кредит кошти 5 000 грн. (максимальна кредитна лінія на 200 000 грн.) та зобов'язалася повернути отримані кошти, сплатити відсотки у розмірі 48% річних. Процентна ставка 48% річних. Строк повернення передбачений п. 3 цієї угоди.
заявою від 04.06.2019 надала згоду на обробку персональних даних.
16.11.2023 ТОВ «ФК «Сонаті» (Фактор) та АТ «Ідея Банк» (Клієнт) уклали Договір факторингу №16/11-23 за умовами якого Фактор прийняв належні права грошової вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 на суму боргу 12 737,53 грн. (4 996,09 грн. - основний борг; 7 741,44 грн. - борг за відсотками).
29.12.2023 ТОВ «Санфорд Капітал» (Фактор) та ТОВ «ФК «Сонаті» (Клієнт) уклали Договір факторингу №29/12-23 за умовами якого Фактор прийняв належні права грошової вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 на суму боргу 12 737,53 грн. (4 996,09 грн. - основний борг; 7 741,44 грн. - борг за відсотками).
За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором станом на 16.11.2023 становить 12 737,53 грн.
Також за невиконання умов договору, позивач нараховував відповідачеві інфляційні втрати за період з 05.01.2020 до 23.02.2023 - 2 405,03 грн. та 3% річних - 816,61 грн.
Висновки суду.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15) .
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони;воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку;- він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Із змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, підписавши кредитний договір, позичальник підтвердив, що вивчив умови надання фінансового кредиту, а їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки договору йому зрозумілі. Укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача. Отже, відповідач був вільним в укладанні кредитного договору та був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши кредитні документи.
Тому позов про стягнення заборгованості, де 4 996,09 грн. - основний борг; 7 741,44 грн. - борг за відсотками підлягає задоволенню.
Також кредитор, який придбав право вимоги до боржника за невиконання умов договору нараховував відповідачеві інфляційні втрати за період з 05.01.2020 до 23.02.2023 - 2 405,03 грн. та 3% річних - 816,61 грн.
Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже інфляційні втрати та 3% річних також підлягають стягненню.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
-має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
-з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
01.04.2024 між адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» та ТОВ «Санфорд Капітал» (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги № 1/04. Строк дії договору один рік з можливістю пролонгації (п. 7.2).
Адвокат зобов'язується надати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1).
Обсяг повноважень адвоката визначений у п. 1.2 Договору.
Вартість послуг обчислюється виходячи з кількості фактичного обсягу наданих послуг згідно Додатку №2. Факт надання послуг адвокатом підтверджується актом приймання-передачі послуг (п.3.2).
Позивач просить стягнути з відповідача 5 200 грн. понесених ним витрат на правову допомогу на підтвердження чого надає підписаний клієнтом та адвокатом Акт приймання передачі послуг №4 від 12.08.2024, за яким сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:
1) проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, вартість 1 200 грн.;
2) складання, підписання та подання до суду позовної заяви, вартість 4 000 грн.
Загальна вартість наданих послуг 5 200 грн.
Відповідач заперечень щодо обсягу та вартості наданих послуг та понесених витрат не надав.
Перевіривши надані адвокатом докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5 200 грн. є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям розумності та справедливості, виходячи з такого.
Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Тобто, попередня консультація клієнта, правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій шодо захисту інтересів, експертиза юридичних документів, звісно вважаються послугами адвоката, але не можуть бути віднесені до правничої допомоги як судові витрати. Це не судові витрати, що мають відшкодовуватись другою стороною судового спору як витрати на професійну правничу допомогу.
Вивчення документів та нормативних актів, надання оцінки ситуації є невід'ємною частиною роботи адвоката перед прийняттям ним рішення щодо співпраці з клієнтом та погодження самим клієнтом на умови роботи адвоката.
Фактичне надання адвокатом послуг може мати місце й тоді, коли він фактично надав консультацію, вчинив певні дії, але клієнт не бажає продовжувати роботу з цим адвокатом, не просить далі скласти позов, здійснювати подальше представництво в суду. Тому вартість цих послуг має залишатися за клієнтом, який, прийшовши до адвоката, отримує послуги консультації.
Ці послуги могли б лише включатись до складання позовної заяви, але не окремо.
З цих підстав суд вважає, необгунтованими та безпідставними витрати на правничу допомогу за надання таких послуг, як «проведення юридичного та фінансового аналізу боржника», вартістю 1 200 грн.
Крім того, особа вільна у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Покладені на другу сторону судові витрати повинні бути співмірними.
Адвокатом позивача оцінено послугу «Складання, підписання та подання до суду позовної заяви» в 4 000 грн.
Суд, не оцінюючи рівня кваліфікації адвоката, з огляду на визначені сторонами тарифи визначає, що об'єктивна тривалість роботи по складанню позовної заяви, текст якої містить лише короткий переказ змісту вказаних договорів та посилання на норми права, без будь-якого правового аналізу ситуації, має вартість, виходячи з погоджених сторонами тарифів - 2 000 грн. Позов подано через Електронний суд. Отже, розмір відповідної послуги є завищеним з огляду на незначну складність справи та підлягає зменшення до 2 000 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ 43575686) кредитну заборгованість 15 959,17 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір за подання позову 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу 2 000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складено 11.12.2025.
Суддя Ярема Х.С.