Рішення від 23.07.2025 по справі 450/5836/24

Справа № 450/5836/24 Провадження № 2/450/932/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

при секретарі Хохолик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області

про предмет позову) : встановлення факту належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року

встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була матір'ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну ділянку площею 2,18 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): за час свого життя з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно, ОСОБА_2 , набула право власності наземельну ділянку площею 2,18 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що на момент смерті спадкодавця проживала з ним та продовжувала обробляти та доглядати за спадковим майном після його смерті.

У правовстановлюючих документах на спадкове майно допущено помилку та невірно вказано прізвище кому належить майно, а саме « ОСОБА_4 » а вірно « ОСОБА_2 ». В позасудовому порядку не може успадкувати майно, оскільки правовстановлюючі документи на майно втрачені. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити.

Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

25.12.2024 року ухвала суду про відкриття провадження у справі.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 11.02.1998 року, виданого Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Згідно сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року виданого ОСОБА_4 , є розбіжність у прізвищі власника, яке у сертифікаті вказано як « ОСОБА_5 » а в інших документах її прізвище вказано « ОСОБА_6 ».

За пунктами 4.15, 4.18, 4.20 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що за відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадок правовстановлюючих документів, нотаріус роз'яснює йому вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Виходячи з того, що встановлення факту належності правовстановлюючих документів має значення для оформлення спадщини, тому позивачем вірно заявлено необхідність цього факту разом з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

У відповідності до п.12 ППВС України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року, суд може розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали.

Згідно свідоцтва про смерть анкетними даними спадкодавця є « ОСОБА_7 ». Згідно сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року земельна ділянка площею 2,18 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, належала « ОСОБА_4 », яка проживає в с. Відники Пустомитівського району.

Як вбачається з довідки виданої Давидівською сільською радою Львівського району Львівської області від 27.11.2024 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в с. Відники.

Згідно запису акта про народження батька позивача серії № 18 від 22.12.1949 року анкетними даними матері є ОСОБА_4 .

Співпадіння даних спадкоємця із записаними в сертифікаті на право приватної власності на землю серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року, як наприклад: ім'я, по батькові, місце проживання, вказує, що він належав ОСОБА_4 .

За встановлених вище обставин позивачем доведено, що сертифікат на право приватної власності на землю серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року, належав ОСОБА_2 .

За п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Крім цього, в документах, що засвідчують анкетні дані особи, а саме в актовому записі про народження батька спадкодавця - ОСОБА_3 (актовий запис № 18 від 22.12.1949 року), прізвище його батьків зазначено як « ОСОБА_8 », матір « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про смерть батька, батько значиться як « ОСОБА_9 », а в свідоцтві про смерть матері значиться як « ОСОБА_2 ».

Отже, з вищенаведеного випливає, що дані розбіжності виникли внаслідок документальної фіксації розмовних, гіпокористичних і демінутивних варіантів особових імен та прізвищ у документах, які мали розбіжності саме в розмовному варіанті прізвища, що призводило до виникнення різних записів в документах однієї особи, а саме прізвища « ОСОБА_5 » - « ОСОБА_6 ».

Проте немає жодних сумнівів, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була матір'ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час свого життя з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно ОСОБА_2 , крім іншого, набула право на земельну частку (пай) розміром 2,18 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники.

Право на земельну частку (пай) розміром 2,18 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники, що належало ОСОБА_2 стверджується копією сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374, який виданий 03.03.1997 року на підставі рішення 4 сесії ІІ го демократичного скликання ради народних депутатів від 28.07.1995 року № 21.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.1998 року, виданим Звенигородською сільською радою Пустомитівського району Львівської області.

В день смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, в склад якої увійшло право на земельну ділянку площею 2,18 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники.

Згідно приписів ст.548 Цивільного кодексу Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_2 за час свого життя своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядилася, тому спадкування після її смерті здійснюється за законом почергово, відповідно до статті 529 ЦК України 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року, до спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_2 належить її син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (факт родинних відносин підтверджується записом акта про народження № 18 від 22.12.1949 року). Прізвище ОСОБА_10 змінила на ОСОБА_6 внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_9 (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 22.04.1987 року).

Інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини не було. Чоловік спадкодавиці ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 22.04.987 року.

Відповідно до ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з довідки № 648 виданої Давидівською сільською радою Львівського району Львівської області від 27.11.2024 року, до дня смерті ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею проживав без реєстрації її син ОСОБА_3 за адресою с. Відники.

Зазначені обставини, а також довідка видана Давидівською сільською радою підтверджує той факт, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 яка на момент смерті спадкодавця проживала з останньою та протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявляла про відмову від спадщини, а отже, згідно статті ст.549 ЦК України, вважається такою, що спадщину прийняв та набув у власність право на земельну частку (пай) розміром 2,18 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 12.02.2001 року, виданим міським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції.

В день смерті ОСОБА_3 , відкрилась спадщина, в склад якої увійшло право на земельну ділянку площею 2,18 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники.

Згідно приписів ст.548 Цивільного кодексу Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР, котрий діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

ОСОБА_3 за час свого життя своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядився, тому спадкування після його смерті здійснюється за законом почергово, відповідно до статті 529 ЦК України 1963 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК України 1963 року, до спадкоємців першої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 належить його дочка: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 22.12.1977). Прізвище ОСОБА_5 змінила на ОСОБА_13 внаслідок укладення шлюбу з ОСОБА_14 (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 від 05.06.1999 року).

Судом оглянута спадкова справа № 501/2001 після смерті ОСОБА_3 .

ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , ОСОБА_1 звернулися до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину, що стверджується копіями заяв за № 824 від 13.09.2001 року, № 829 від 14.09.2001 року, № 697 від 15.10.2001 року, відтак, ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини не було.

Відповідно до ч. 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з довідки № 05 виданої ПрАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 2» від 23.10.2024 року, до дня смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини підтверджують той факт, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 , який на момент смерті спадкодавця проживала з останнім та протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявляла про відмову від спадщини, а отже, згідно статті ст.549 ЦК України, вважається такою, що спадщину прийняв та набув у власність право на земельну частку (пай) розміром 2,18 в умовних кадастрових гектарах, без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набула право на спадкове майно; те, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті спадкодавця; те, що позивач вчинила дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця; те, що визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; те, що сторони не заперечують проти ухвалення рішення на користь позивача; те, що ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем підставні та підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документа, а саме сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно була матір'ю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну ділянку площею 2,18 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, розташовану на території с. Відники, що належало ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 130374 від 03.03.1997 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 23.07.2025 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 04372313, с. Давидів, вул. Незалежності, буд. 1а.

СуддяЄ. О. Данилів

Попередній документ
132514733
Наступний документ
132514735
Інформація про рішення:
№ рішення: 132514734
№ справи: 450/5836/24
Дата рішення: 23.07.2025
Дата публікації: 15.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.07.2025)
Дата надходження: 23.12.2024
Предмет позову: про визнання права власності
Розклад засідань:
04.03.2025 15:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
03.04.2025 14:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
28.05.2025 15:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
25.06.2025 14:30 Пустомитівський районний суд Львівської області
23.07.2025 14:15 Пустомитівський районний суд Львівської області