Справа № 509/1243/22
11 грудня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
перекладача - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Овідіополь кримінальне провадження № 12021162480000559 від 06.04.2021 року та кримінального провадження № 1221164250000640 від 05.08.2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грузин, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2013 р.н. та 2017 р.н., раніше не судимий, однак за ст.15 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.4, 185 ч.3 КК України кримінальне провадження перебуває у Пересипському райсуді м.Одеси,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3, ст.15 ч.3, ст.185 ч.5, ст. 28 ч.3, ст. 185 ч.5 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Тбілісі, Республіка Грузія, громадянин Республіки Грузія, грузин, не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2013 р.н. та 2019 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.3, ст.15 ч.3, ст.185 ч.5, ст. 28 ч.3, ст. 185 ч.5 КК України,
31 березня 2022 до суду надійшов обвинувальний акт та реєстр до нього відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.28 ч.3, ст.15 ч.3, ст.185 ч.5, ст. 28 ч.3, ст. 185 ч.5 КК України.
Прокурор просить продовжити міру запобіжного заходу із застосуванням застави відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.
Заслухавши пояснення прокурора, який вважає, що необхідно продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторону захисту, яка заперечує проти задоволення клопотання прокурора, та просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а клопотання захисника підлягає задоволенню з наступного.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відмовити, а клопотання захисника задовольнити, змінити щодо ОСОБА_8 запобіжний захід на менш суворий у вигляді нічного домашнього арешту, з урахуванням тривалого тримання під вартою понад 4 роки, так як ОСОБА_8 має місце проживання на території Одеської області, Гогічашвілі одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2013 р.н. та 2017 р.н., раніше не судимий, тобто має міцні соціальні зв'язки, а тому у суду не має підстав вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на свободі буде переховуватись від суду, вчинить новий злочин.
Метою застосування запобіжного заходу обвинуваченим є запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інший злочин.
Керуючись ст.ст.178-190, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.
Клопотання захисника - задовольнити.
Змінити запобіжний захід з тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домашній арешт, терміном на два місяця до 11 лютого 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 такі обов'язки:
а) прибувати до суду за першою вимогою;
б) не залишати місце фактичного проживання з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
в) утриматися від спілкування з потерпілими та свідками.
г) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Негайно в залі суду звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_8 покласти на органи поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Строк дії ухвали визначити два місяці, тобто до 11.02.2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1